Аналіз стану ринку та визначення ринкових перспектив

4

24

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

«ХАРЬКІВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ»

Факультет інформатики та управління

Кафедра економічної кібернетики та маркетингового менеджменту

КУРСОВА РОБОТА

з мікроекономіки

Аналіз стану ринку та визначення ринкових перспектив

підприємства

ВИКОНАВ: студент грури ІФ 47а

******

КЕРІВНИК: доцент кафедри ЕКММ

*******

Харків 2008

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 38 сторінок, 19 рисунків, 11 формул і 2 таблиці, 8 джерел інформації.

У ній використовуються наступні терміни:

Ринок - інститут або механізм, який зводить разом покупців (пред'явників попиту) та продавців (постачальників) конкретного товару чи послуги.

Товар - зовнішній предмет, продукт праці і природи, річ, що задовольняє завдяки своїм властивостям визначені потреби людини і призначена для обміну шляхом купівлі-продажу.

Попит (Demand):

Індивідуальний попит (Individual Demand) на благо - обсяги блага, які окремий споживач бажає і має можливість, виходячи із свого фінансового становища, придбати на ринку за кожною конкретною ціною;

Ринковий попит (Market Demand) - сумма об'ємів попиту всіх покупців, функціонуючих на даному ринку.

Пропозиція (Supply):

Пропозиція блага фірмою (Firm Supply) - обсяг блага, який окрема фірма може та хоче запропонувати на продаж за кожної конкретної ціни;

Ринкова пропозиція блага (Market Supply) - сума обсягів блага, які окремі фірми можуть та хочуть запропонувати на продаж за кожної конкретної ціни.

Ціна рівноваги - це ціна на конкурентному ринку, при якій об'єми попиту та пропозиції рівні між собою ; ціна, при якій немає ні дефіциту, ні надлишку товарів та послуг.

Обсяг рівноваги - це обсяг попиту та пропозиції за ціною рівноваги.

Еластичність попиту за ціною (Price Elasticity of Demand) - відносна зміна попиту, що припадає на одиницю відносної зміни ціни.

Еластичність пропозиції за ціною (Price Elasticity of Supply) - відносна зміна обсягу пропозиції, що припадає на одиницю відносної зміни ціни.

Надлишок виробника (Producer Surplus) - це інтегральна різниця між ціною, по якій згоден реалізувати товар продавець, та ціною ринку.

Надлишок споживача (Consumer Surplus) - це інтегральна різниця між ціною, котру згоден сплатити покупець за дану одиницю товару , та ціною, встановленою ринком.

Короткий часовий інтервал - це інтервал, протягом якого може бути змінений обсяг виробництва за рахунок використання додаткових факторів виробництва перемінного характеру (робочої сили, сировини, матеріалів).

Довгий часовий інтервал - часовий інтервал, достатній для того, щоб виробники товару мали можливість змінити кількість всіх використовуваних ними ресурсів, у тому числі і таких як нові виробничі потужності, капітальні спорудження та інше.

Витрати - сукупність витрат, що несе виробник для створення деякої кількості продукції.

Податки - обов'язкові внески в держбюджет чи позабюджетні фонди в порядку і на умовах, визначених законодавчими актами.

Ціна «підлоги» - штучно завищена на законних підставах ціна, що обмежує її зниження.

Ціна «стелі» - встановлена на законних підставах максимальна ціна на товар чи послугу.

Нормальний прибуток - прибуток, достатній для утримання підприємства в даному виді бізнесу.

Економічний прибуток - загальний прибуток фірми за вирахуванням з нього усіх економічних затрат цієї фірми ; синонім термінів «чистий прибуток» та «зверхприбуток».

Мито - податок на товар, що імпортується.

У даній курсовій роботі проводиться дослідження поводження споживачів, стану і перспектив розвитку ринку, поводження виробників у визначених умовах. Також розглянуті фактори порушення ринкової рівноваги і способи її відновлення.

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ 5

ВСТУП 6

1 АНАЛІЗ СТАНУ СПОЖИВАЧА 8

2 АНАЛІЗ РИНКОВОЇ СИТУАЦІЇ 10

3 ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ТА РИНКОВИХ ПЕРСПЕКТИВ ВИРОБНИКА 35

ВИСНОВОК 37

ПЕРЕЛІК ДЖЕРЕЛ ІНФОРМАЦІЇ 38

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

D - попит.

S - пропозиція.

P - ціна.

Po - рівноважна ціна.

QD - обсяг попиту.

QS - обсяг пропозиції.

Qo - рівноважний обсяг.

M - бюджет.

л - коефіцієнт граничної корисності грошей

Т - податок, імпортне мито.

PТ, PМОД - нова рівноважна ціна, утворена на ринку після введення потоварного податку.

TC - валові витрати.

ATC - середні витрати.

MC - граничні витрати.

EDp - коефіцієнт еластичності попиту за ціною.

Esp - коефіцієнт еластичності пропозиції за ціною.

MR - граничний доход.

гр.од. - грошові одиниці.

од. тов. - одиниці товару.

Два застосованих варіанта діагностики стійкості ринкової рівновани призводять до однакового результату лише у випадку додатного нахилу кривої пропозиції та від'ємного нахилу кривої попиту. Коли ці криві не знаходяться в свїих «нормальних» положеннях, оцінки стійкості рівноважних станів ринку по Вальрасу і Маршаллу не співпадають.

Так, якщо обидві криві мають від'ємний нахил (Рис. 2.8), рівноважна комбінація Р1Q1 по Вальрасу являється нестійкою. Якщо ціна блага підвищится до Р2, то на ринку виникає дефіцит у розмірі (Qd-Qs), що викличе подальше підвищення ціни. Якщо ціна опуститься до Р0, пропозиція перевищить попит, що по Вальрасу повинно призвести до подальшого зниження ціни.

Рисунок 2.8 - Діагноз стійкості рівноваги ринку при нестандартних кривих попиту та пропозиції

По Маршаллу вказаний рівноважний стан ринку являється стійким. При меншій, ніж Q1 пропозиції ціна попиту стане вище за ціну пропозиції, а це стимулює збільшення випуску. У випадку перевищення Q1 ціна попиту стане нижчою за ціну пропозиції і пропозиція скоротиться.

Використовуючи наведену логіку, можна визначити ступінь стійкості рівноваги з точки зору кожного з названих дослідників. Розходження між Л. Вальрасом і А. Маршаллом при описі механізму функціонування ринку витікають з того, що, на думку першого, ринкові ціни повністю гнучкі і миттєво реагують на будь-які зміни кон'юнктури, а на думку другого, ціни недостатньо гнучкі, і в результаті при виникненні диспропорції між попитом та пропозицією об'єми ринкових угод швидше реагують на цю диспропорцію, ніж ціны. Облік цих розходжень дозволив використати ці дві моделі, однак, процес встановлення рівноваги в короткому періоді краще описується за допомогою підходу Вальраса, а в довгому - за допомогою моделі Маршалла.

Аналіз стійкості рівновани стає можливим лише в тому випадку, коли ринкова рівновага порушена під впливом певного зовнішнього (екзогенного) фактора. Характеристика таких факторів буде наведена далі.

8. Стійкість ринкової рівноваги - властивість ринкової рівноваги відновлюватись після порушення самостійно, лише в результаті дії ринкових сил. Порушення ринкової рівноваги може бути викликано різними факторами як ринкового, так і неринкового характеру. До таких факторів можна віднести наступні :

· зміна ринкових параметрів ;

· встановлення державою граничних рівнів цін (максимальних - «потолка» та мінальних - «пола» цін) ;

· встановлення розмірів податків та дотацій ;

· здійснення імпорту продукції,що виробляється і в середині країни ;

· встановлення імпортної пошлини та ін.

Тепер детальніше охарактеризуємо дію кожного з факторів.

8.1. Стан ринку може піддаватися впливам ринкового і неринкового характеру. До впливу неринкового характеру відносяться:

- зміна детермінант попиту чи пропозиції;

До детермінантів попиту відносять:

1. ринкову ціну товару;

2. кількість покупців на ринку;

3. смаки і переваги покупців;

4. доходи споживачів;

5. рівень цін на сполучені товари.

До детермінантів пропозиції відносяться:

ринкова ціна товару;

кількість продавців даного товару на ринку;

рівень податків і дотацій;

ціни на економічні ресурси;

ціни на сполучені товари.

Результатом впливу зміни детермінант попиту та пропозиції може бути встановлення нової ринкової рівноваги чи рівноваги руйнування ринку, коли рівновага не може установитися. Наявність функцій попиту та пропозиції не означає, що на ринку обов'язково існує рівновага. Можливі ситуації, при яких функції попиту та пропозиції такі, що на ринку рівновага відсутня.

На малюнку 2.9 а) представлена система невизначеного протиріччя між попитом та пропозицією по цінових параметрах. Вона виникає в тому випадку якщо виробництво продукту зв'язане з випуском рідких чи неприйнятних продуктів, що різко підвищує ціну і продукт стає ефективним для споживача.

На малюнку 2.9 б) представлена система невизначеного протиріччя з приводу обсягу попиту та пропозиції при даній ціні.

а) б)

Рисунок 2.9 - Відсутність рівноваги ринку

Якщо крапка рівноваги ринку існує, то вона може бути не єдиної. На малюнку 2.10 показаний випадок існування двох крапок рівноваги, можливий за умови існуванні специфічної кривої пропозиції.

а) б)

Рисунок 2.10 - «Подвійна» рівновага локального ринку

Можливі також випадки безлічі крапок рівноваги (малюнок 2.11). Варіант (а) виникає тоді, коли на даному ринку сформувалася олігопольна структура та ні одна з фірм-виробників не квапиться змінювати рівень цін через страх різкої реакції конкурентів. Варіант (б) зв'язаний зі зміною еластичності попиту та пропозиції в різних цінових діапазонах. При цьому на спільних відрізках кривих плани споживачів і виробників збігаються.

a) б)

Рисунок 2.11- Безліч крапок рівноваги локального ринку

8.2. Державне регулювання ринку.

1. Встановлення «потолка» ціни на рівні нижче рівноважної P0 застосовується як міра захисту споживача товару нееластичного попиту (рис 2.12) . В результаті виникає дефіцит в розмірі (Qd-Qs).

Рисунок 2.12 - Встановлення «потолка» ціни

Але при даному об'ємі пропозиції Qs ціна попиту Pd вище встановленної «потолка» , в результате чого формується «чорний ринок» даного товару, характеристиками якого являються вихідна крива попиту D та крива пропозиції «чорного ринку» Sd, що має вид ломаної. Вертикальний відрізок кривої Sd показує процес повернення ринку до рівноважної ціни Р0 при об'ємі продажів Qs; восходячий відрізок - процес формування природної кривої в нових умовах. Рівновага встановлюється при ціні Р1 > Р0 >> (ціна враховує ризик продавця) та об'єму продажів Q*<Q0. Таким чином, встановлення потолка ціни може мати еффект, протилежний очікуваному : замість зниження ринкової ціни спастерігається її ріст.

2. Встановлення «пола» (нижньої границі) ціни на рівні, що перевищує рівноважну ціну Р0.

Застосовується як міра захисту виробника товару (рис 2.13). Призводить до виникнення надлишку товару в розмірі (Qs-Qd), що не реалізується на ринку без додаткового втручання держави. Дане втручання дердави може проявлятися у :

а) закупках ізлишньої продукції за встановленою ціною {втрати держави складають

(Qs-Qd)};

б) встановленні дотацій на кожну одиницю продукції, проданую зверх Qd {втрати складають (-Ps) (Qs-Qd)}.

.

Рисунок 2.13 - Встановлення «пола» ціни

Таким чином, встановлення «пола» ціни викликає такі зміни ринкових умов, яким необхідний додатковий регулюючий вплив держави.

3. Введення потовапного податку відображається як на покупці товару, оскільки підвищує рівень ціни , так і на його продавці, так як збільшення ціни призводить до скорочення об'єму продажів(рис 2.14). Пропорція розподілення важкості податку між споживачем та продавцем товару визначається співвідношенням рівнів еластичності попиту та пропозиції : , де ДP - приріст ціни для покупця ; Т - величина податку ; Ed і Es - коефіцієнти еластичності попиту та пропозиції.

З приведеної залежності виходить, що потоварний податок тим повніше перелягає на спожичів, чим більш еластична пропозиція та менш еластичний попит. Можливі співвідношення рівнів еластичності попиту та пропозиції показані на малюнку(2.15) : а) попит слабоеластичний, б) попит еластичний, в) пропозиція еластична, г)пропозиція нееластична. Частина податку, сплачувана споживачем, відповідає площі прямокутника а частина, що приходиться на продавця, - площі прямокутника

Рисунок 2.14 - Наслідки введення потовапного податку

Рисунок 2.15(а,б) - Розподілення важкості податку в залежності від еластичності попиту та пропозиції товару

Рисунок 2.15(в,г) - Розподілення важкості податку в залежності від еластичності попиту та пропозиції товару

На малюнку(2.14) показана також зміна величини надлишків споживача та продавця, що виникає в результаті введення податку. У вихідному стані ринку надлишок споживача визначався як площа трикутника PdBP0, а надлишок продавця - як площа трикутника Р0BPs. Введення податку Т перемістило криву пропозиції S0 в положення ST, причому надлишок споживача скоротився до PdAPa, а надлишок продавця - до PcCPs. Податкові надходження до бюджету визначаються як площа прямокутника РаАСРс, крім того, суспільство понесло чисті втрати від введення податку у розмірі, що відповідає площі трикутника АВС ( тобто відбулося зниження степені задоволення потреб, та знизився рівень прибутку продавців).

4. Надання державної дотації.

Введення дотацій рівносильно тому, що держава бере на себе частину витрат на виробництво даного виду продукції (рис. 2.16)

Введення дотації Н зміщує криву пропозиції з положення S0 в положення SН. При цьму розмір надлишку споживача продукції збільшується на величину Р0ВСРс, продавця - на величину Р0ВАРа; сума дотацій, сплачувана державою, визначається як РаАСРс, а трикутник АВС характеризує чисті втрати суспільства від введення дотацій.

Рисунок 2.16 - Наслідки введення дотацій

5. Введення імпортного мита.

Припустимо, що за відсутності імпорту на ринку встановилася рівноважна ціна Ра, за якою продається Qa товару (Рис. 2.17). Якщо в цих умовах почати імпортувати товари, що виробляються в даній країні за стабільною ціною, сформується крива пропозиції імпортного товару, що буде мати вид горизонтальної прямої (крива Sim).

Початок імпорту знижує ринкову ціну товару до Рb, а пропозиція вітчізняного виробника скорочується при цьому до Qc. Різниця (Qb-Qc) складає об'єм імпорту. У результаті вільного доступа імпортного товару на даний ринок надлишки споживачів збільшилися на РаАВРb, а надлишки продавців зменшилися на РаАСРb та склали PbCK.

Рисунок 2.17 - Наслідки введення імпортного мита

Якщо держава в цілях підтримки власного виробника введе імпортне мито у розмірі Т з одиниці товару, то крива Sim зміститься в положення Sim+T. Ціна збільшиться до PМ, збільшуючи об'єм вітчізняного виробника до Q1 та знижуючи об'єм попиту до QМ. Надлишки виробників збільшаться на РВPМLC, а надлишки споживачів скоротяться на CLMB. Загальний об'єм мита визначається як площа прямокутника NLMR. Чисті втрати суспільства від введення імпортного мита складають суму площ трикутників CLN (втрати у результаті меншої, у порівнянні з іноземною, ефективністю виробництва), та MRB (втрати у результаті штучного обмеження вживання даного блага).

Таким чином, державний вплив на функціонування ринку може мати наслідки, що відрізняються від тих, на які розраховували державні органи, приймаючи рішення про здійснення тих чи інших заходів. Ця обставина спонукає передбачати заходи, що здатні компенсувати небажані ефекти державної політики. Ці міри диференцюються в залежності від характеру наслідків, їхньої інтенсивності, а також специфіки ринку, функціонування якого регулюється.

9. Визначивши абсолютний розмір потоварного податку як 10% рівноважної ціни, оцінимо наслідки уведення податку для ринку. Для цього скористаємося як аналітичним, так і графічним методами дослідження.

Використовуючи аналітичний метод, можна визначити нову, модифіковану ринкову ціну, яка виникла в результаті введення податку у розмірі Т:

(2.4)

де (2.5)

Необхідно зазначити, що коефіцієнти еластичності попиту (ED= - 0,9127) та пропозиції (ES=1,229008), застосовані для розрахунку модифікованої ціни, були вибрані з цінового інтервалу (2,3-2,52) (таблиця 2.2) , оскільки саме на цьому інтервалі відбувається ріст ціни від 2,3 гр.од. до значення модифікованої ціни.

Далі визначимо нові обсяги ринкового попиту та пропозиції :

При визначенні нового обсягу пропозиції, слід пам'ятати про кількісну різницю між ціною, за якою купує товар покупець, і ціною, яку одержує продавець за кожну одиницю товару після сплати податку, тобто :

Розміри змін обсягів попиту та пропозиції складають :

Тобто обсяги попиту та пропозиції на товар А після введення податку зменшилися на 0,6 од.товару у порівнянні з попередніми.

Обсяги надходжень до державного бюджету, які виникли у результаті введення потоварного податку складають :

1.Сплата податку споживачем : (гр.од.).

2. Сплата податку продавцем : (гр.од.).

Тобто обсяг податкових надходжень до державного бюджету складає : 1,612+1,24 = 2,852 (гр.од.)

Отже, потоварний податок більше перекладається на покупців, це пояснюється тим, що в нашому випадку попит нееластичний, а пропозиція являється еластичною.

За допомогою графічного метода також можна визначити обсяги надходжень до державного бюджету, які виникли у результаті введення потоварного податку (рис 2.18)

Податкова сплата споживача відповідає площі прямокутника

Рисунок 2.18 - Реакція ринку на введення потоварного податку

Податкова сплата виробника відповідає площі прямокутника

Тобто обсяг податкових надходжень до державного бюджету відповідає площі прямокутника і чисельно складає :1,612+1,24 = 2,852 (гр.од.)

Далі сформуємо нову функцію пропозиції, що виникла після введення податку :

0,43 + 0,23 = 0,66 - значення ціни, при якій нова функція пропозиції дорівнює нулю.

Таким чином, нова функція пропозиції має вигляд :

Розрахуємо зміни обсягів надлишків споживача та виробника, а також обсяги втрат суспільства, спровоковані введенням потоварного податку :

Новий розмір надлишку споживача відповідає площі криволінійної фігури ALK :

Розмір надлишку виробника відповідає площі трикутника NMC , в якому :

Обсяг втрат виробника визначається як площа трикутника EBM :

Обсяг втрат споживача відповідає площі фігури LBE . Оскільки фігура LBE є криволінійною, то спочатку розрахуємо площу криволінійної фігури KLBP0 , а потім від отриманої площі віднімимо площу прямокутника KLEP0 (яка вже була попередньо визначена при розрахунку обсягу сплати податку споживачем, тобто 1,612), в результаті чого і отримаємо розмір обсягу втрат споживача :

Обсяги втрат суспільства дорівнюють сумі обсягів втрат споживача та виробника, тобто :

0,03 + 0,038 = 0,068 (гр.од.)

Далі охарактеризуємо причини виникнення втрат суспільства. Справа в тому, що втрати споживачів та виробників перевищать при введенні податку його суму : втрати споживача - на величину площі трикутника LBE, втрати виробника - на величину площі трикутника EBM. Таким чином, одна частина втрат учасників ринку балансується( для суспільства) податковими надходженнями до державного бюджету, а інша їх частина (площа трикутника LBM) не балансується нічим. Ця частина буде являти собою чисті втрати і для учасниуів ринку , і для суспільства від введення потоварного податку. Ці втрати перш за все викликані скороченням об'єму виробництва даного товару та перерозподіленням звільнившихся ресурсів в інші галузі, де вони використовуються з меншим ефектом.

Тобто процес виникнення безповоротних втрат суспільства призводить до зниження ступеня задоволення потреб, а також до зниження рівня прибутку продавців.

10. Співставляючи обсяги податкових надхожень у бюджет та втрат суспільства, слід мати на увазі, що втрати суспільства мають безпосередній характер та виникають через короткий проміжок часу після введення податку, а надходення до бюджету можуть перетворитись у додатковий попит держави, підприємств або населення тільки згодом, а його обсяг може бути значно меншим за обсяг надходжень. Тобто, виходячи з цих мірквань, можна зробити висновок, що з точки зору суспільства в цілому та задоволення його потреб введення потоварного податку вважається доцілним, оскільки обсяги податкових надходжень до державного бюджету (2,852) перевищують обсяги втрат суспільства (0,068) (на графіку 2.18 : ).