Центральная Научная Библиотека  
Главная
 
Новости
 
Разделы
 
Работы
 
Контакты
 
E-mail
 
  Главная    

 

  Поиск:  

Меню 

· Главная
· Биржевое дело
· Военное дело и   гражданская оборона
· Геодезия
· Естествознание
· Искусство и культура
· Краеведение и   этнография
· Культурология
· Международное   публичное право
· Менеджмент и трудовые   отношения
· Оккультизм и уфология
· Религия и мифология
· Теория государства и   права
· Транспорт
· Экономика и   экономическая теория
· Военная кафедра
· Авиация и космонавтика
· Административное право
· Арбитражный процесс
· Архитектура
· Астрономия
· Банковское дело
· Безопасность   жизнедеятельности
· Биржевое дело
· Ботаника и сельское   хозяйство
· Бухгалтерский учет и   аудит
· Валютные отношения
· Ветеринария




Економічно-статистичні методи в аналізі економічних явищ і процесів

Економічно-статистичні методи в аналізі економічних явищ і процесів

2

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДОНЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ КРАСНОАРМІИСЬКИИ ІНДУСТРІАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ

Кафедра економіки і управління підприємством

КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни
„Основи статистики”

на тему:

«Економічно-статистичні методи в аналізі економічних явищ і процесів»

Перевірила

ст. викладач Н.Д.Табачкова

Виконала

Студентка гр.МП-06

І.С. Лозова

2008

Зміст

Вступ

Розділ І. Групування статичних даних та обчислення статичних показників

1.1 Практичне застосування методики проведення статистичних групувань

1.2 Вивчення залежності на основі статистичних групувань

1.3 Визначення показників для перших десяти магазинів фірми

Розділ II. Аналіз рядів динаміки

Розділ III. Індексний аналіз

Розділ IV. Кореляційний аналіз

Розділ V. Визначення тенденції розвитку та прогнозування

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

З давніх часів людство здійснювало облік багатьох явищ і предметів, які виникали в процесі його діяльності. Життя людини, груп чи спілок людей, робота підприємців, менеджерів, економістів в умовах формування ринкових відносин сьогодні наповнюється новим змістом. Це не може не позначитися на дедалі зростаючий ролі статичної науки, оволодіння методологією якої є неодмінною умовою вивчення тенденцій попиту і пропозицій, наслідків підприємницької діяльності, прийнятті оптимальних рішень на всіх її рівнях.

Статистика - це наука, яка вивчає розміри й кількість співвідношення масових суспільно-економічних явищ і процесів у нерозривному зв?язку суспільних явищ за конкретних умов місця й часу.

В даній курсовій роботі будуть розглянуті такі питання, як групування статичних даних; аналіз рядів динаміки; індексний аналіз; кореляційний аналіз; визначення тенденції розвитку.

Метою курсової роботи є закріпити навички використання методів статистичних досліджень.

Розділ І. Групування статичних даних та обчислення статичних показників

1.1 Практичне застосування методики проведення статистичних групувань

Статистика, як і будь-яка інша наука, має свої методи. За допомогою наукової системи правил збирання та опрацювання статистичних даних статистика забезпечує необхідний рівень вірогідності відображення фактів та можливість їх правильного аналізу. Групування є одним з найбільш ефективних методів дослідження, які розробляються статистикою та використовуються багатьма іншими науками. Розробка групувань є особливим способом оброблення та аналізу цифрових даних для виявлення та вивчення якісно різних типів явищ і процесів, а також встановлення зв'язку між ними. Групування є основним методом аналізу статистичних даних, за допомогою групових та комбінаційних таблиць цифрова інформація одержує економічну змістовність.

За допомогою групувань вирішують три важливі взаємопов'язані завдання: виділення різних соціально-економічних типів явищ (процесів) та всебічна їх характеристика; дослідження структури масової сукупності; вивчення взаємодії між окремими ознаками сукупності.

Групуванням називається розподіл усієї сукупності досліджуваних суспільних явищ на групи за будь-якою істотною ознакою.

Залежно від мети та завдань дослідження групування поділяють на такі їх види: типологічні; структурні; аналітичні.

Групування, що приводять до виділення у складі масових явищ їх соціально-економічних типів (тобто однорідних частин за якістю та умовам розвитку, в яких діють одні ї тіж закономірності факторів) називають типологічними.

Структурні групування характеризують склад однорідної сукупності за будь-якою ознакою.

Групування, які спрямовані на виявлення зв'язку між окремими ознаками явища, називаються аналітичними.

Розглянемо практичне застосування методики проведення статистичних групувань та занесемо дані в таблицю 1.

Таблиця 1.

Номер магазину

Роздрібний товарообіг, тис.грн.

Витрати обігу, тис.грн.

%

План

Факт

18

518

560

29

108,1

38

306

318

16

103,9

58

206

208

18

100,9

78

356

369

13

103,6

98

446

500

47

112,1

118

740

755

66

102,0

138

922

1000

72

108,4

158

890

902

62

101,3,3

178

754

754

50

100

198

248

360

40

145,1

218

327

420

32

128,4

238

452

452

20

100

258

303

325

19

107,2

278

446

500

37

112,1

298

200

245

15

122,5

318

850

870

42

102,3

338

620

629

36

101,4

358

215

219

17

101,8

378

462

490

29

106,0

398

470

512

31

108,9

418

615

626

32

101,7

438

748

790

35

105,6

458

583

590

37

101,2

478

200

200

17

100

498

748

710

62

94,9

518

600

620

17

103,3

538

906

933

42

102,9

558

960

982

70

102,2

578

186

185

10

99,4

598

495

518

33

104,6

?

15772

16542

1046

Для того, щоб визначити відсоток виконання плану скористаємося наступною формулою:

Уі

Вв вик.пл. = --------- * 100%

Упл.

де Вв вик.пл. - відносна величина виконання плану

У і - фактичний рівень

Упл. - плановий рівень

Відсотки, які ми отримали, наведені в табл.1.

За даними табл. 1. побудуємо нову табл. 1.1. за ознакою рівня виконання плану роздрібного товарообігу.

Таблиця. 1.1.

Число магазинІв

Обсяг роздрібного товарообігу

Назва групи

План

Факт

Магазини, які не виконали план

2

934

895

Магазини, які виконали план на 100-100,99%

4

1612

1614

Магазини, які виконали план на 101% і вище

24

13226

14033

За сукупністю в цілому

30

15772

16542

Сума зверхпланового товарообігу складає: Узв. = Уфакт. - Упл.

Узв. = 16542 - 15772 = 770

1.2 Вивчення залежності на основі статистичних групувань

При використанні методу групування вирішують такі питання:

а) вибір групувальної ознаки;

б) визначення кількості груп та величини інтервалу;

в) встановлення переліку показників, якими повинні характеризуватись виділені групи стосовно конкретного групування;

г) складання макетів таблиць, де будуть представлені результати групування;

д) обчислення абсолютних, відносних і середніх показників;

ж) табличне і графічне оформлення результатів групування.

Принципове значення при побудові групувань має вибір групувальної ознаки, на основі якої виділяють різні типи, групи і підгрупи. За групувальні приймають найістотніші ознаки. Групувальною ознакою може бути атрибутивна (якісна) або кількісна ознака.

Після визначення групувальної ознаки важливим кроком є розподіл одиниць сукупності на групи. Для цього треба визначити кількість утворювальних груп та розмір інтервалу.

Значення інтервалу в разі групування із застосуванням рівних інтерваліввизначають за формулою:

Xmax - Xmin

i = -----------------

n

де Хmах - Хmin - відповідно максимальне і мінімальне значення ознаки;

n - кількість груп.

Виходячи з цього, маємо:

Хmах = 1000; Хmin =185; n = 5.

Звідси:

1000 - 185

і = = 163

5

Складемо таблицю 1.2.

Табл.1.2.

Інтервал

Кіл-ть

магази

нів

Розмір товарообігу

Витрати обігу

Відносн.

Рівень витрат

рівень витрат(%)

магазинів

Всього

В середн.

Всього

В середн.

рівень витрат

(%)

185 - 348

7

1700

242,9

112

16

6,6

348 - 511

7

3091

441,6

218

25,9

7,1

511 - 674

7

4055

579,3

215

30,7

5,3

674 - 837

4

3009

752,3

213

53,3

7,1

837 - 1000

5

4687

937,4

288

57,6

6,1

?

30

16542

1046

32,2

витрати обігу (всього)

Відносний рівень витрат (%) = * 100%

розмір товарообігу

1.3 Визначення показників для перших десяти магазинів фірми

а) відсоток виконання плану товарообігу

б) середній відсоток виконання плану товарообігу, використовуючи даніпро фактичний товарообіг та відсоток виконання плану по кожному магазину.

Таблиця 1.3.

№ пп.

№ магазину

Фактичний

товарообіг,

грн

Відсоток виконання плану товарообігу. (%)

Середн. відсоток виконання плану

(%)

1

18

560

108,1

-

2

38

318

103,9

106,5

3

58

208

100,9

102,7

4

78

369

103,6

102,6

5

98

500

112,1

108,4

6

118

755

102,0

160,1

7

138

1000

108,4

105,6

8

158

902

101,3

105,0

9

178

754

100

100,7

10

198

360

145,1

114,6

Середній відсоток виконання плану обчислюється за формулою:

%вик.пл. = (Факт тов.1* % вик.пл.1 + Факттов.2 * % вик.пл.2)/ Фтовоб.1+Фтовоб.2

Таким чином, із проведення розрахунків бачимо, що серед десяти магазинів, які було обрано, всі магазини виконують план на 100% і більше.

Розділ ІІ. Аналіз рядів динаміки

Однією з особливостей суспільних явищ є їх безперервний розвиток у динаміці. Так, протягом певного часу (за годину, день, місяць, рік) мають місце відповідні зміни соціально-економічних явищ; кількість населення; споживання електроенергії; продуктивність праці; урожайність зернових культур тощо. Тому одним із важливих завдань статистики є вивчення суспільних явищ у їх розвитку за часом. Це завдання вирішують побудовою та аналізом рядів динаміки.

Рядом динаміки, називають ряд розміщених у хронологічній послідовності числових даних (статистичних показників), які характеризують величину суспільного явища на даний момент або за певний період часу.

Під час аналізу рядів динаміки обчислюють і використовують такі аналітичні показники динаміки: абсолютний приріст, темп зростання, темп приросту і абсолютне значення одного процента приросту.

Обчислення цих показників ґрунтується на абсолютному або відносному зіставленні рівнів ряду динаміки.

Рівень, який зіставляється, називають поточним, а рівень, з яким зіставляють інші рівні, - базисним. Якщо кожний наступний рівень зіставляють з попереднім, то дістають ланцюгові показники динаміки, а якщо кожний наступний рівень зіставляють з рівнем, що взято за базу зіставлення, то знайдені показники називають базисними.

Маємо наступні дані (табл.2) про реалізацію товару у системі споживчої кооперації.

Таблиця 2.

Роки

18

і-й базисний

120

(і+1)-й

123

(і+2) - й

125

(і+3) - й

124

(і+4) - й

127

(і+5) - й

130

З метою аналізу ряду динаміки розрахуємо:

а) середній рівень ряду;

б) ланцюгові абсолютні прирости;

в) базисні абсолютні прирости;

г) ланцюгові та базисні темпи росту (показати зв?язок між ними)

д) темпи приросту ланцюгові і базисні;

е) середньорічні темпи росту та приросту;

ж) абсолютне значення одного відсотку приросту;

з) середньо річний абсолютний прирости.

а) Оскільки ми маємо інтервальний ряд динаміки, то середній рівень ряду обчислимо за формулою середньої арифметичної простої:

уі

у = ---------------,

n

де уі - сума рівнів ряду; n - число рівнів.

120 + 123 + 125 + 124 + 127 + 130 749

у = ------------------------------------------ = --------- = 124,8

6 6

б) Абсолютний приріст ланцюговий обчислюють за формулою:

?лу = уі - уі-1

де уі - поточний рівень ряду динаміки

уі-1 - попередній рівень ряду динаміки

?л у2 = 123 - 120=3

?л у3 = 125 - 123=2

?л у4 = 124 - 125=-1

?л у5 = 127 - 124=3

?л у6 = 130 - 127=3

в) Абсолютний приріст базисний обчислюють за формулою:

?бу = уі - у1

де у1 - поточний (перший) рівень ряду динаміки

?бу1 = 123 - 120=3

?бу2= 125 - 120=5

?бу3 = 124 - 120=4

?бу4= 127 - 120=7

?бу5 = 130 - 120=10

г) Темпи росту обчислюють за формулами:

ланцюговий:

Тлр = уі / уі-1

де уі - поточний рівень ряду; уі-1 - попередній рівень ряду

Т л р1 = 123/120 = 1,03

Т л р2 =125/123 = 1,01

Т л р3 =124/125 = 0,1

Т л р4 = 127/124 = 1,02

Т л р5 =130/127 = 1,02

базисний:

Тбр = уі / уі

де у1 - початковий (перший) рівень ряду динаміки

Т б р1 = 123/120 = 1,03

Т б р2 = 125/120 = 1,04

Т б р3 = 124/120 = 1,03

Т б р4 = 127/120 = 1,06

Т б р5= 130/120 = 1,08

Між ланцюговими і базисними темпами росту існує певний взаємозв'язок. Добуток ланцюгових темпів росту дорівнює базисному темпу росту за відповідний період, і навпаки, поділивши наступний базисний темп зростання на попередній, дістаємо відповідний темп росту. Наприклад:

Тлр *((і+1)й) * Трл((і+2)й)=Тбр ((і+2)й)=1,03*1,01=1,04

Тбр *((і+1)й) : Тбр((і+1)й)=Тлб ((і+2)й)=1,04 : 1,03=1,01

д) Темпи приросту Тпр визначають як відношення абсолютного приросту до абсолютного попереднього або початкового рівня і показують на скільки відсотків порівнюваний рівень більший або менший від рівня, взятого за базу порівняння:

? лу

ланцюговий: Тлпр =------------, або Тпр = (Тз-1) *100

Уу-1

Тлпр1 = 3/123 = 0,03

Тлпр2 = 2/125 = 0,02

Тлпр3 = -1/124 = -0,01

Тлпр4 = 3/127 = 0,02

Тлпр5 = 3/130 = 0,02

базовий : Тбпр = ?бу / У1,

Тбпр1 = 3/120 = 0,03

Тбпр2 = 5/120 = 0,04

Тбпр3 = 4/120 = 0,03

Тбпр4 = 7/120 = 0,06

Тбпр5 = 10/120 = 0,08

ж) Абсолютне значення одного відсотку приросту обчислюється як:

А% = уі /100

А2% = 123/100 = 1,23%

А3% = 125/100 = 1,25%

А4% = 124/100 = 1,24%

А5% = 127/100 = 1,27%

А6% = 130/100 = 1,3%

з) Середній абсолютний приріст розрахуємо як:

? = Уn - Уо / n,

? = 3+2-1+3+3-3-5-4-7-10/5 = -3,8

На базі обчислених даних побудуємо таблицю 2.1.

Таблиця 2.1

Рік

Реаліз. продук..

Абсол.прир.

Темп росту

Темп приросту

Абсолют.знач.% приросту

Ланц.

Базов.

Ланц.

Базов.

Ланц.

Базов.

2003

120

-

-

1,00

1,00

-

-

-

2004

123

3

3

1,03

1,03

0,03

0,03

1,23

2005

125

2

5

1,01

1,04

0,02

0,04

1,25

2006

124

-1

4

0,1

1,03

-0,01

0,03

1,24

2007

127

3

7

1,02

1,06

0,02

0,06

1,27

2008

130

3

10

1,02

1,08

0,02

0,08

2

1,3

Разом

749

10

X

5,18

X

X

X

X

Розділ III. Індексний аналіз

Серед узагальнюючих статистичних показників одне з найважливіших місць належить індексам. Слово іndех у перекладі з латинської означає «показник». В економіці та статистиці цей термін вживається як у більш широкому, так і у вузькому, спеціальному розумінні.

Індекс-- відносна величина, визначена в результаті зіставлення рівнів складних соціально-економічних явищ в часі, просторі чи порівняно з планом. Індекси знаходять широке застосування в економічних розробках при вирішенні державних та відомчих завдань, надаючи можливості одержання характеристик зміни досліджуваних явищ у часі та просторі, оцінки виконання завдань та планів тощо.

За допомогою індексного методу вирішуються такі завдання:

- одержують порівняльну характеристику досліджуваного соціально-економічного явища (процесу) в часі, коли індекси виступають як показники динаміки;

характеризують виконання показника відносно встановленої бази (норми, стандарту, плану).

- оцінюють роль окремих факторів шляхові елімінування впливу інших факторів, що разом формують складне явище.

- одержують характеристику зміни явища в просторі: так звані територіальні індекси забезпечують можливість просторових порівнянь;

- вимірюють вплив зміни структури явища на індексовану величину.

Маються наступні дані (табл.3) про кількість реалізованої продукції на міських ринках області за два періоди (у тонах):

Таблиця 3.

Товарні групи

Ринок 18

Базис

Звіт

М'ясо

47

55

Молоко

69

65

Овочі

86

99

Модальні ціни на продукти у базисному та звітних періодах відповідно за кг склали: м'ясо - 3,5 грн. та 4 грн, молоко - 1,0 грн. та 1,2 грн., овочі -1,5 грн. та 1,8 грн.

Визначити:

1. індивідуальні індекси цін та фізичного обсягу реалізованої продукції.

2. загальні індекси цін і фізичного обсягу товарообігу;

3. покажіть взаємозв'язок індексів;

4. розкладіть абсолютний приріст товарообігу за факторами.

Індивідуальні індекси дають порівняльну характеристику окремих елементів складного явища. Позначають індивідуальний індекс буквою „і”. Біля основи індексу завжди ставиться символ того явища, зміну якого вивчають ознаку, зміни якої вивчають, називають індексованою її супроводжують індексом „1”, якщо це данні звітного періоду, і „0”, якщо їх наведено за базисний період. Тому індивідуальний індекс відповідає такій формулі:

q1

іq = ---------

q0

де q1,q0 - обсяг виробленої продукції певного виду відповідно в звітному і базисному періодах.

Індекс фізичного обсягу товарообігу має наступний вигляд:

?q1 * p0

Iq = --------------

?q0 * p0

Вид товару

Кількість проданих товарів, тони

Ціна одиниці в грн..

Вартість проданих товарів

Базис

Звіт

Базис

Звіт

Базис

Звіт

У звітний період в цінах базис.періода

q0

q1

p0

р1

q0 p0

q 1 p1

q1 p0

М?ясо

47

55

3,5

4

164,5

220

192,5

Молоко

69

65

1,0

1,2

69,0

78

65,0

Овочі

86

99

1,5

1,8

129,0

126

148,5

Разом

362,5

424

406

Індекси цін:

ір = р1 / р0

М'ясо

ір = 4/3,5=4 або 114,3%

Молоко

ір = 1,2 /1,0 = 1,2 або 120%

Овочі

ір = 1,8 /1,5= 1,2 або 120%

Індекси фізичного обсягу реалізованої продукції:

іq = q1 / q0

М'ясо

іq = 55/47 = 1,17 або 117,0%

Молоко

іq = 65/69= 0,94 або 94,2%

Овочі

іq = 99/86= 1,15 або 115,1%

Показники свідчать, що ціни на всі товари підвищилися відповідно на 14,3; 20%

Водночас спостерігається процес підвищення обсягу реалізації окремих товарів: м'яса на 17% і овочів на 15,1%, і зниження обсягів реалізації молока на 6%.

Для характеристики зміни рівня цін і фізичного обсягу товарообігу обчислимо загальні індекси, використовуючи їхні агрегатні формули:

Індекс цін:

?р1 q1 424

Iq = -------------- = ------------- = 1,04

?p0 q1 406

Отже, ціни у звітному періоді зросли порівняно з базисним в 1,04 рази, або на 4%.

Індекс фізичного обсягу товарообігу:

?q1 p0 406

Iq = ---------------- = --------------- =1,12 або 112%

?q0 p0 362,5

Це означає, що товарообіг у всіх випадках за рахунок продажу в звітному періоді порівняно з базисним зріс на 12%.

Розрахуємо загальний індекс товарообігу:

?q1 p1 424

Iqp = -------------- = ------------- = 1,17 або 117%

?q0 p0 362,5

Обчислений індекс свідчить про те, що обсяг товарообігу зріс на 17% і відбулося це за рахунок зростання рівня цін на товари, що реалізовувалися (4%), при цьому обсягу реалізації у фізичних одиницях зріс на 12%.

Визначимо абсолютний приріст за формулою:

?pq = ? p1q1 - ? p0q0

?pq = 424 - 362,5 = 61,5

і розкладемо його за факторами:

- за рахунок зміни ціни:

?p = ? p1q1 - ? p0q1

?p =424 - 406 =18

- за рахунок фізичного обсягу продажу:

?q = ? p0q1 - ? p0q0

?q = 406 - 362,5 = 43,5

Тобто, розклавши абсолютний приріст за факторами, бачимо, що за рахунок зміни ціни ?p відбуваються зміни на 18 грн., а за рахунок фізичного обсягу продажу ?q на 43,5 грн.

Розділ IV. Кореляційний аналіз

За даними таблиці оцінюємо тісноту зв'язку між фондоозброєністю (в тис.грн./чол.) та середньомісячного продуктивністю праці (в тис.грн./чол.)

Будуємо таблицю 4.

Таблиця 4.

Фондоозброєність (х)

Продуктивність (у)

456

465

645

654

564

546

540

560

406

605

899

925

1256

1275

1254

1246

1236

1249

813

1209

У поняття "тіснота зв'язку" вкладується оцінка впливу факторної ознаки на результативну та встановлення адекватності теоретичної залежності між ознаками фактичним даним. Тісноту зв'язку між ознаками оцінюють за допомогою таких характеристик: коефіцієнт детермінації; коефіцієнт кореляції (кореляційне відношення) та ін.

Коефіцієнт детермінації показує, якою мірою варіація результативної ознаки У визначається варіацією факторної ознаки х.

Коефіцієнт кореляції (кореляційне відношення) показує, наскільки значним є вплив ознаки х на У.

Такий зв?язок називається парним кореляційним зв?язком, або простою кореляцією, яка надана в таблиці 4. В нашому випадку факторною ознакою є продуктивність праці, а результативною - фондоозброєність.

Одним із видів кореляційного аналізу є графічне зображення. За допомогою графіків можна встановити наявність зв'язку між явищами, які вивчаються, і характер цих зв'язків. Для побудови графіку використовують прямокутну систему координат.

Будуємо таблицю 4.1.

Таблиця 4.1.

Фондо-озброєння

Продук-тивність

х2

ху

У

(у-У)

(у-У)2

456

899

207936

1355

462,1

436,9

190881,6

465

925

216225

1390

482,5

442,5

195806,3

645

1256

416025

1901

891,1

364,9

133152

654

1275

427716

1929

911,6

366,4

132059,6

564

1254

318096

1818

707,3

546,7

298880,9

546

1246

298116

1792

666,4

579,6

335936,2

540

1236

291600

1776

652,8

583,2

340122,2

560

1249

313600

1809

698,2

550,8

303380,6

406

813

164836

1219

348,6

464,4

215667,4

605

1209

366025

1814

800,3

408,7

167035,7

? 5441

11362

3020175

16722

4744,1

5042922,5

Загальний вид рівняння регресії:

Y = a + bx

?у*?х2 - ?ху*?х

а =------------------------; (?х)2 =29604481

n?х2 - (?х)2

n*?ху - ?х * ?у

b =------------------------ ;

n*?х2 - (?х)2

11362*3020175 - 16722*5441 34315228350-90984402

а =---------------------------------------- =----------------------------------= 573,02

10*3020175 - 29604481 597269

10*16722-5441* 11362 61653422

b =------------------------------------ =-------------------= 2,27

10*3020175- 3020175 27181575

У =2,27х - 573,02

?у 11362

у =----------- = ----------- = 1136,2

n 10

Залишкова дисперсія:

?(у-У) 4744,1

Gу2 = ---------- = ------------ = 474,4

n 10

Загальна дисперсія:

?(у-У)2 5042922,5

G02 = ---------- = --------------- = 504292,25

n 10

Факторна дисперсія:

Gу12 = G02 + Gу2 =504292,25+ 474,4 = 504766,65

Індекс кореляції.

Gу2 474,4

R = ? ------- = ?----------------- = 0,03

G02 504292,25

Оскільки коефіцієнт детермінанту (R) може приймати значення від 0 (при відсутності зв'язку) до 1 (при функціональному зв'язку), можемо зробити висновок, що в нашому випадку існує слабкий зв'язок.

Розділ V. Визначення тенденції розвитку і прогнозування

Екстраполяція - розрахунок (прогноз) показників, які можуть знаходитись за межами досліджуваного ряду динаміки. Такі розрахунки здійснюють, виходячи з припущення, що виявлена тенденція у фактичному досліджуваному динамічному ряді матиме місце і надалі. Такі прогнозні розрахунки можна двома способами:

1.Використати для прогнозних розрахунків середньорічний абсолютний приріст:

Упрогноз. = Уп + АП * t

де Упрогноз. - прогнозний рівень:

Уп - останній (звітний) рівень динамічного ряду;

АП - середньорічний абсолютний приріст;

t - кількість річних приростів, які визначаються як різниця між порядковим номером кінцевого рівня динамічного ряду і прогнозного.

2. Використати для прогнозних розрахунків рівняння прямої:

У = а + b* t

де t - порядковий номер прогнозного періоду.

Спрогнозувати значення середньомісячної з/плати в 2003 та 2005 роках за даними таблиці 5.

Таблица 5.

роки

1995

1996

1997

1998

1999

2000

2001

2002

разова

68

84

126

144

184

244

323

520

Використаємо спосіб 2 і побудуємо таблицю 5.1.

Таблиця 5.1.

Рік

з/плата (грн.) (у)

Розрахунок параметрів

t

t2

уt

Уt

1995

68

-7

49

-476

43,8

1996

84

-5

25

-420

100,4

1997

126

-3

9

-378

157

1998

144

-1

1

-144

213,6

1999

184

1

1

184

270,2

2000

244

3

9

732

326,8

2001

323

5

25

1615

383,4

2002

520

7

49

3640

440

?

1693

168

4753

1935,2

Уt = а + b * t

?у 1693

а = ---------= ----------- = 241,9

n 7

? t у 4753

b = ---------= --------- = 28,3

? t2 168

Середній рівень з/плати становить : 419.5 грн.

Середньомісячна з/плата у 2003 та 2005 р. становитиме:

У2003 = 241,9 + 28,3 * 5 = 383,4 (грн.)

У2005 = 241,9 + 28,3 * 7 = 440 (грн.)

Отже, зробивши розрахунки, можна сказати, що з кожним роком середньомісячна заробітна плата зростає.

Висновки

Отже, можемо зробити висновок, що статистика вивчає кількісні характеристики підприємницької діяльності в єдності продуктивних сил і виробничих відносин. Вона також вивчає вплив природних і технічних факторів на кількісні характеристики суспільного життя та вплив суспільного виробництва на природні умови життя суспільства.

На підставі вивчення застосування методів статистичного дослідження в курсовій роботі розкрито такі елементи економічно-статистичного аналізу, як зведення і групування матеріалів статичного спостереження, середні величини та показники варіації, ряди динаміки, статистичні індекси та кореляційний метод аналізу.

Із проведеного аналізу, бачимо, що статистична наука є одним із основних напрямків, який допомагає детальніше розглянути і обчислити явище, зробити необхідний аналіз, простежити динаміку розвитку того чи іншого явища, яке необхідно дослідити.

Реферат

Предмет дослідження - статистичні методи.

Мета курсової роботи - закріплення знань в області методів статистичних досліджень.

Для досягнення цієї мети розв'язано такі задачі:

§ розкрито теоретичні аспекти методів статистичних досліджень;

§ розглянуті групування статистичних даних та обчислення статистичних показників;

§ проаналізовані ряди динаміки;

§ проведен індексний аналіз;

§ зроблен кореляційний аналіз;

§ визначена тенденція розвитку.

Ключові слова: показники, ряди динаміки, індекси, кореляція, тенденція.

Список використаної літератури

1. Бек В.Л. Теорія статистики: курс лекцій. Навч.посібник. - Київ: ЦУЛ, 2003р.

2. Вашків П.Г., Пастер П.І., Сторожук В.П. Теорія статистики: Навч.посібник. - Київ: Либідь,2001 р.

3. Ковтун Н.В., Столяров Г.С. Загальна теорія статистики: Курс лекцій - К.: Четверта хвиля, 1996р.

4. Лугінін О.Є Статистика. Підручник. 2-е видання,перероблене та доповнене - К.: Центр учбової літератури, 2007р.

5. Овчарук Р.Ю. Теорія статистики : Навч. посібник. - К.: Вікар, 2003

6. Статистика: Навч.-метод. посібник для самостійного вивчання дисциплини / А.М. Єрина, Р.М. Моторин, А.В. Головач та інш.; за заг.ред. А.М. Єриної, Р.М.Моторина - К.: КНЕУ, 2001р.

7. Тарасенко І.О. Статистика: Навч. посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2006р.

8. Уманець Т.В. Економічна статистика : Навч.посіб. - К.: Знання, 2006р.






Информация 







© Центральная Научная Библиотека