Методи і методика економічного аналізу - сутність, особливості та зміст

19

Контрольна робота

З дисципліни: “Економічний аналіз"

Зміст

• 1. Методи і методика економічного аналізу: сутність, особливості та зміст
• 2. Аналіз якості продукції (Питання № 43)
• 3. Практичні завдання
• Завдання 8
• Завдання 18
• Список літератури

Виконання плану за сортністю можна визначити трьома основними способами.

Спосіб першосортних одиниць ґрунтується на обчисленні додаткових посортових перевідних коефіцієнтів, які враховують існуючі цінові співвідношення між окремими сортами. Для цього беруть за базовий найвищий з усіх сортів і розраховують відповідні коефіцієнти діленням ціни кожного сорту на ціну базового сорту, тобто першого в нашому прикладі. Отже, для вищого сорту коефіцієнт становитиме 1,0 (10: 10), для 1-го - 0,9 (18: 20) і для 2-го - 0,8 (16: 20).

Далі розраховують середній коефіцієнт сортності множенням посортових коефіцієнтів на відповідну кількість продукції. Отримані умовні суми продукції треба додати й поділити на загальну кількість продукції.

Плановий коефіцієнт сортності:

Кп = (900 1,0 + 240 0,9 + 60 0,8): 1200 = 1164: 1200 = 0,97.

Фактичний коефіцієнт сортності:

Кф = (1050 1,0 + 180 0,9 + 270 0,8): 1500 = 1428: 1500 = 0,952.

Оскільки величина фактичного показника є меншою за планову, можна висновувати, що план за сортністю не виконано.

Існує також інший варіант розрахунку коефіцієнтів сортності. Для цього перевідні коефіцієнти слід помножити на відповідну частку кожного сорту (табл.2).

Отже, фактичний показник - 95,2% у перерахунку на вищий сорт, а плановий - 97%, тобто план не виконано на 1,8%.

Спосіб порівняння середньозважених цін. Цей спосіб дає змогу робити розрахунки без попереднього обчислення перевідних коефіцієнтів для кожного сорту. Суть цього способу полягає в розрахунку середньозважених цін. При цьому, якщо фактична середньозважена ціна одного виробу дорівнює плановій або більша за неї (Цср. ф Цср. п), то план за сортністю вважається виконаним. Так, якщо планова ціна виробу становить 19,4 грн [23280 грн: 1200], а фактична - 19,04 грн [28560 грн: 1500], то зниження фактичної середньозваженої ціни порівняно з плановою свідчитиме про невиконання плану за сортністю.

Таблиця 2.

Розрахунок показників виконання плану за сортністю

Це дуже простий спосіб, але він має істотну ваду - його не можна використовувати для розрахунку загального показника по підприємству.

Спосіб порівняння відсотків виконання плану у вартісному й натуральному вираженні. Цей спосіб дає більш високі темпи зростання обсягів у вартісному вираженні (Ів), ніж у натуральному (Ін), якщо при цьому зростає середня сортність продукції. Загалом план за сортністю буде виконано за умови додержання такого співвідношення:

Ів Ін.

Так, у нашому прикладі відставання рівня виконання плану у вартісному виражені - 1,227% (28 560: 23 280) порівняно з натуральним - 1,25 (15 000: 12 000) підтверджує факт невиконання плану за сортністю.

З усіх названих способів найбільш універсальним є спосіб першосортних одиниць, оскільки він практично виключає небажаний вплив зміни асортименту продукції.

Завершуючи аналіз сортності продукції, виконують розрахунок впливу зміни кількості та якості продукції на обсяг її випуску у вартісному вираженні.

Розрахунок факторів.

1. Зміна кількості виробленої продукції:

(1500 - 1200) 19,4 грн. = + 5820 грн.

2. Зміна якості (сортності) продукції:

(19,04 - 19,4) 1500 = -540 грн.

Усього: + 5280 грн.

Перевірка розрахунку: 28 560 - 23 280 = 5 280 грн.

Отже, збільшення обсягу виробництва за даними табл.2 було зумовлене позитивним фактором зростання випуску кількості виробів - 5860 грн. Невиконання плану за сортністю спричинило зниження обсягу товарної продукції на 540 грн.

Вивчаючи якість виробу, слід неодмінно звернути увагу на його зовнішній вигляд, привабливість оформлення, наявність чіткої і змістовної інформації щодо складу речовин і способу споживання. Неабияку роль відіграє й упаковка або тара, якими користується підприємство. Економія на цих елементах товару є недопустимою, так само як і намагання замаскувати низьку якість товару яскравим зовнішнім виглядом, найсучаснішим дизайном та поліграфією, привабливою та коштовною упаковкою.

Останнім часом на упаковці, етикетках більшості не тільки імпортних, а й вітчизняних товарів бачимо чорно-білі смужки - штрих-код. Це - поширена у світовій практиці система маркування товарів. У ній закодовано необхідні дані про країну, підприємство-виробника та про саму продукцію. Розуміти мову штрихових кодів та вміти її використовувати особливо важливо нині, коли з'являється все більше як оригінальної продукції, так і, на жаль, її підробок, тим більше, що досвідчені товарознавці стверджують, що навіть однойменні товари тієї самої фірми, вироблені в різних країнах, можуть мати досить різні якісні характеристики.

Згідно з європейською системою кодування (EAN - 13), Україна має код 482, Молдова - 484, Росія - 460-469, Англія - 50, Франція - 30-37, Польща - 590, Німеччина - 400-440 тощо. Ігнорування штрихового кодування товарів слід розглядати як суттєвий недолік системи забезпечення якості на підприємстві.

Якщо на підприємстві бракує узагальнюючих показників якості продукції, то необхідно ширше залучати до аналізу побічні показники. Наприклад, у табл.3 наведено деякі з цих показників, які свідчать, що на підприємстві постійно існують досить серйозні проблеми, пов'язані з урегулюванням наслідків поставок неякісної продукції.

Таблиця 3.

Рекламації та інші побічні показники якості продукції

Особливо уважно слід проаналізувати одержані підприємством рекламації. Інформація про них є в юридичному відділі (у юрисконсульта) підприємства. Вивчення змісту одержаних рекламацій уможливлює розуміння суттєвості й масштабності проблеми якості продукції для підприємства. Слід з'ясувати, чи організовано роботу щодо аналізу рекламацій протягом року і чи вживаються відповідні заходи, спрямовані на усунення найбільш поширених технологічних негараздів та інших "вузьких місць" у діяльності підприємства.

Аналізуючи рекламації, що надійшли до юридичного відділу, слід пам'ятати, що споживачі не завжди звертаються на підприємство, а іноді самостійно виправляють дефекти продукції. Ясна річ, що трапляються і необґрунтовані рекламації. Тому аналіз самих тільки рекламацій може дати лише загальне і неповне уявлення про фактичний рівень якості продукції.

Погана якість зумовлює і фінансові втрати. Так, у нашому прикладі тільки прямі збитки від сплати штрафів за неякісну продукцію у звітному періоді становили 62 тис. грн. (у минулому 120 тис. грн.). Від 2 до 5% продукції покупці повернули для усунення дефектів. А ще треба було б підрахувати шкоду від втрати престижності товарів підприємства та скорочення замовлень постійних клієнтів. Отже, нині й справді настав час для докорінного поліпшення якості продукції на даному підприємстві.

Хід виконання завдання:

1. Визначити питому вагу активної частини основних виробничих фондів в їх загальній середньорічній вартості планову та фактичну.

За планом = 2500: 3510 Ч 100 = 71,2%

Фактично = 2840: 3650 Ч 100 = 77,8%

2. Визначити фондовіддачу планову та фактичну:

а) основних виробничих фондів;

б) активної частини основних виробничих фондів.

а) основних виробничих фондів

За планом15000: 3510 = 4,27 грн.

Фактично 15520: 3650 = 4,25 грн.

б) активної частини основних виробничих фондів

За планом15000: 2500 = 6,00 грн.

Фактично 15520: 3840 = 5,47 грн.

3. Визначити фондомісткість планову та фактичну:

а) основних виробничих фондів;

б) активної частини основних виробничих фондів.

а) основних виробничих фондів

За планом 3510: 15000 = 0,234 грн.

Фактично 3650: 15520 = 0,235 грн.

б) активної частини основних виробничих фондів

За планом2500: 15000 = 0,167 грн.

Фактично 3840: 15520 = 0,247 грн.

4. Розрахувати за всіма показниками відхилення фактичних звітних даних від планових.

Відхилення наведені в таблиці.

5. Результати розрахунків оформити у вигляді такої таблиці:

6. Оцінити вплив зміни фондовіддачі і вартості основних фондів на відхилення за обсягом товарної продукції за допомогою будь-якого прийому елімінування (ланцюгових підстановок, абсолютних різниць тощо).

Для того, щоб визначити, як зміниться обсяг виробництва продукції, необхідно зміну фондовіддачі основних виробничих засобів за рахунок кожного фактора помножити на фактичні середньорічні залишки основних виробничих засобів, а зміну середньорічної вартості основних виробничих засобів - на плановий рівень фондовіддачі основних засобів.

Факторна модель

тис. грн., в тому числі за рахунок

зниження фондовіддачі тис. грн.;

зростання середньорічної вартості основних виробничих засобів тис. грн.

Перевірка: + 520 = - 73 + 593

7. Оцінити вплив зміни питомої ваги активної частини основних виробничих фондів та фондовіддачі активної частини основних виробничих фондів на фондовіддачу основних виробничих фондів.

На фондовіддачу основних виробничих засобів впливають такі фактори першого порядку: зміна частки активної частини засобів у загальній їх сумі і зміна фондовіддачі активної частини засобів.

Зробимо розрахунок впливу факторів (Фв - фондовіддача; ПВ - питома вага активної частини засобів):

Вплив зміни частки активної частини основних виробничих фондів

грн.;

Вплив зміни фондовіддачі активної частини засобів

грн.

Усього ? - 0,02 грн.

8. Зробити висновки за розрахунками.

Висновки:

Підприємством вироблено товарної продукції на 520 тис. грн. більше, ніж було заплановано. Рост обсягів виробництва досягнуто за рахунок зростання середньорічної вартості як основних виробничих фондів, так і їх активної частини. Рост питомої ваги активної частини основних фондів сприяв зменшенню негативного впливу падіння фондовіддачі як основних виробничих фондів, так і їх активної частини.

Обсяг реалізації в незмінних цінах у звітному періоді становив 102,5% до минулого року.

Хід виконання завдання:

Визначити виторг від реалізації для обсягу звітного року за цінами, структурою та собівартістю минулого року.

Визначити витрати на виробництво реалізованої продукції для обсягів реалізації звітного року за цінами, структурою та собівартістю минулого року.

Визначити прибуток від реалізації товарної продукції: а) минулого року, б) від реалізації звітного року за пінами, структурою та собівартістю минулого року, в) звітного року.

Визначити витрати на 1 грн. реалізованої продукції: а) для минулого року, б) для реалізації звітного року за цінами, структурою та собівартістю минулого року, в) для звітного року.

Визначити витрати на виробництво фактично реалізованого обсягу продукції звітного періоду за структурою і собівартістю минулого року.

Визначити прибуток від реалізації продукції звітного періоду за структурою та собівартістю минулого року та витрати на 1 грн. реалізованої продукції для фактичної реалізації звітного періоду за структурою і собівартістю минулого року.

Результати розрахунку оформити в таблицю.

Визначити відхилення прибутку від реалізації товарної продукції у звітному році порівняно з минулим.

Визначити вплив зміни обсягу реалізації продукції на відхилення з прибутку.

Визначити вплив зміни цін: а) загальний; б) цін на готову продукцію; в) цін та тарифів у складі витрат виробництва.

Визначити вплив собівартості товарної продукції та асортиментно- структурних зрушень.

Перевірити правильність розрахуків впливу факторів.

Зробити висновки за розрахунками.

Розв'язання:

1. Виторг від реалізації для обсягу звітного року за цінами, структурою та собівартістю минулого року:

25630 102,5% = 26270,75 ? 26271

2. Витрати на виробництво реалізованої продукції для обсягів реалізації звітного року за цінами, структурою та собівартістю минулого року:

18545 102,5% = 19008,625 ? 19009 тис. грн.

3. Прибуток від реалізації товарної продукції:

а) минулого року:

25630 - 18545 = 7085 тис. грн.;

б) від реалізації звітного року за цінами, структурою та собівартістю минулого року:

26271 - 19009 = 7262 тис. грн.;

в) звітного року:

28560 - 20105 = 8455 тис. грн.

4. Витрати на 1 грн. реалізованої продукції:

а) для минулого року:

18545/26630 = 0,7235 ? 72,4 коп.

б) для реалізації звітного року за цінами, структурою та собівартістю минулого року:

19009/26271 = 0,7235 ? 72,4 коп.

в) для звітного року:

20105/28560 = 0,7039 ? 70,4 коп.

5. Витрати на виробництво фактично реалізованого обсягу продукції звітного періоду за структурою і собівартістю минулого року.

28560 0,724 = 20677 тис. грн.

6. Прибуток від реалізації продукції звітного періоду за структурою та собівартістю минулого року та витрати на 1 грн. реалізованої продукції для фактичної реалізації звітного періоду за структурою і собівартістю минулого року:

28560 - 20677 = 7883 тис. грн.

8. Відхилення прибутку від реалізації товарної продукції у звітному році порівняно з минулим:

8455 - 7085 = 1370 тис. грн., або 19,3%.

9. Вплив зміни обсягу реалізації продукції на відхилення з прибутку:

7262 - 7085 = +177 тис. грн., або 26272/25630100% = 102,5%,

7085 (+2,5%) /100)% = 177 тис. грн.

10. Вплив зміни цін:

а) загальний:

7883 - 7262 = + 621 тис. грн.

б) цін на готову продукцію:

28560 - 26271 = +2289 тис. грн.

в) цін та тарифів у складі витрат виробництва:

20677 - 19009 = + 1668 тис. грн. (-1668 тис. грн.).

11. Вплив собівартості товарної продукції та асортиментно-структурних зрушень:

8455 - 7883 = +572 тис. грн.,

або 20105 - 20667 = - 572 тис. грн.

Перевірка правильності розрахунків впливу факторів.

177+621+572 = 1370 тис. грн., або 8455 - 7085 = 1370 тис. грн.

Висновки за розрахунками.

Із збільшенням обсягу реалізації продукції у звітному році порівняно з минулим на 2,5% прибуток збільшився на 177 тис. грн. З підвищенням цін на готову продукцію прибуток від реалізації збільшився на 2289 тис. грн., але з підвищенням цін та тарифів у складі витрат виробництва прибуток зменшився на 1668 тис. грн. В зв'язку із зменшенням затрат на виробництво реалізованої продукції прибуток збільшився на 572 тис. грн. Загальний вплив усіх факторів виробництва склав 1370 тис. грн., що дорівнює відхиленню балансового прибутку звітного року від минулого. Оскільки вплив зміни цін та тарифів у складі витрат виробництва вплинули на загальний прибуток, підприємству в ході подальшого аналізу треба приділяти більш особливу увагу цьому питанню.