Центральная Научная Библиотека  
Главная
 
Новости
 
Разделы
 
Работы
 
Контакты
 
E-mail
 
  Главная    

 

  Поиск:  

Меню 

· Главная
· Биржевое дело
· Военное дело и   гражданская оборона
· Геодезия
· Естествознание
· Искусство и культура
· Краеведение и   этнография
· Культурология
· Международное   публичное право
· Менеджмент и трудовые   отношения
· Оккультизм и уфология
· Религия и мифология
· Теория государства и   права
· Транспорт
· Экономика и   экономическая теория
· Военная кафедра
· Авиация и космонавтика
· Административное право
· Арбитражный процесс
· Архитектура
· Астрономия
· Банковское дело
· Безопасность   жизнедеятельности
· Биржевое дело
· Ботаника и сельское   хозяйство
· Бухгалтерский учет и   аудит
· Валютные отношения
· Ветеринария




Недовіра людей до банківської системи - це перший крок до створення якісно нової економіки

Недовіра людей до банківської системи - це перший крок до створення якісно нової економіки

Недовіра людей до банківської системи це перший крок до створення якісно нової економіки

Нарешті Світ зрозумів, що банківська система, яка була створена більше трьохсот років тому, не тільки не відповідає вимогам нашого часу, а є найбільшою аферою за всю історію людства. Ми живемо у світі несправжніх цінностей - грошей, «цінних паперів», надлишкової власності та забули про цінності справжні: довголіття, здоров'я, гарне довкілля, якісну освіту, добре виховання, культуру, творчість. Сьогодні банківській системі не вірять навіть самі банкіри, бо вона є інструментом їхнього взаємного шахрайства, канібалізації економіки, рейдерських захоплень рентабельного бізнесу та доведення людей до зубожіння. Банки, по суті, виконують тільки дві функції, це розрахунково-касове обслуговування та махінації з несправжніми цінностями з метою отримання надприбутків та набуття ганебної власності.

Зараз людство стоїть на порозі стрімкого переходу до інформаційної економіки, і цей перехід відбудеться в найближчий час!

Наступним кроком до створення інформаційної економіки є руйнування банківської монополії на розрахунково-касове обслуговування. Коли держава відбере право банків на розрахунково-касове обслуговування, їм нічого іншого не залишиться, як перетворитись в інвестиційні фонди і працювати на інтереси людей або зникнути.

Сьогодні організаційно і технічно стало можливим створення Державного продуктообмінного депозитарію. По своїй суті це потужний комп'ютер, який автоматично обліковує усі наші транзакції (операції з купівлі - продажу). Такий депозитарій звільнить державу від друкування грошей, збирання податків, реєстрації підприємницької діяльності. Ніяка звітність не потрібна. Гроші перетворяться в інформацію і не будуть засобом накопичення капіталу. Відтак зникне корупція, шахрайство, тіньова економіка. Інформаційні гроші автоматично виникають в момент проведення транзакції і є тільки інформацією про те, що продавець, який реалізував свій продукт, отримав право на придбання потрібних йому товарів або послуг, а покупець отримав куплений продукт і набув зобов'язання розрахуватись перед суспільством власною працею або виробленими продуктами. Діє просте правило: ви робите те що потрібно людям і отримуєте доступ до всього того, що роблять інші. Інформаційні гроші завжди мають свій інформаційний слід, тому їх не можливо вкрасти, або скористатися ними без згоди власника. Інформаційні гроші мають ще одну важливу особливість, вони можуть миттєво надавати інформацію про ринковий попит. Таким чином, ми отримуємо можливість мати достовірну інформацію про ринкову позицію всіх продуктів, та динаміку їх споживання.

Третім кроком до інформаційної економіки є запровадження нової податкової політики. Виробництво не повинно сплачувати податків, бо вони сплачуються автоматично при купівлі матеріальних ресурсів, товарів та послуг. Оподатковується тільки те, споживання чого обмежене в інтересах суспільства: енергія, корисні копалини, вода, забруднення довкілля, надлишкова власність, тютюн, алкогольні напої, предмети розкоші. Не оподатковується придбання справжніх цінностей, прибутки підприємств, та оплата праці. Саме сфера споживання стає податковою базою. Чим більше люди споживають, тим більше держава отримує податків. Держава бере на себе відповідальність за забезпечення соціального захисту та захисту майна громадян. Сьогодні ж ці сфери замкнуті на шахрайську банківську систему, тому наші пенсіонери існують за межею бідності, а страхові компанії все рідше виконують свої договірні зобов'язання.

Четвертим кроком є запровадження державного балансового планування та дієвого ринкового механізму. Інформаційна економіка надає повну свободу підприємництву, яке спрямоване на виробництво корисних товарів та послуг. Держава ж опікується тільки безпекою, сферою споживання та соціальною і технологічною інфраструктурою. Завдання держави контролювати якість нових продуктів та контролювати об'єми їх споживання шляхом відповідного виховання та підвищення загального рівня освіти населення. Планування розвитку економіки це планування збільшення продуктивності праці, та зменшення частки ресурсів в структурі витрат, що призводить до збільшення виробництва внутрішнього валового продукту на одного працюючого. Сутність планування споживання є в досягненні збалансованого харчування населення, його забезпеченні найбільш якісними товарами, комунальними послугами, безкоштовною освітою і охороною здоров'я. Ринковий механізм інформаційної економіки спрямований на зменшення дефіциту продуктів на ринку шляхом безвідсоткового кредитування виробництва продуктів, що користуються у споживачів підвищеним попитом. Інформаційні гроші це не тільки гроші виробника-торговця, а ще і гроші споживача-користувача. Кожен продукт має свій коефіцієнт корисного результату, що визначається як частка від ділення споживацької вартості продукту на ринкову вартість його реалізації. Чим більше значення цього коефіцієнту тим якісніший продукт, і тим більший обсяг кредитування отримає виробник для зменшення його дефіцитності на ринку. Інформаційна економіка самодостатня, їй не потрібні зовнішні запозичення, її кредитні можливості обмежуються тільки темпами зростання продуктивності праці та кількістю працюючих у реальному секторі, тобто практично безмежні!

Інформаційна економіка докорінно змінить наше життя і наші уявлення про справжні цінності. Підуть у небуття професії банкірів, брокерів, рекламістів, економістів, фінансистів, бухгалтерів, податківців, торговців, страховиків. Реєстрація підприємництва буде здійснюватись тільки нотаріальним посвідченням та відкриттям рахунку в державному продуктообмінному депозитарію. Кредитування економіки буде автоматичним і безвідсотковим. Реалізація продукції буде відбуватися не через посередників-торгашів, а безпосередньо від виробника. Виробники продукції зможуть виробляти тільки ту продукцію, яка користується попитом і гарантовано реалізується. Доставка продукції буде відбуватися згідно замовлень споживача і в зручний для нього спосіб. Ціни будуть постійно знижуватись, а доступність продуктів збільшуватись. З ринку будуть витіснятися продукти низької якості, а творча праця винахідників і новаторів, що направлена на створення нових цінностей, буде оплачуватися як найвище.

Добробут народу оцінюється не грошима, а доступністю справжніх цінностей і можливістю творчої самореалізації кожної особистості.

Існуюча фінансова система є антинародною. Виробники - торгаші можуть підняти ціни і валовий внутрішній продукт у грошовому виразі автоматично збільшиться, а народ зубожіє. Держава обклала дрібний бізнес податками і поборами і він, щоб не вмерти, сховався в тінь. Чисельність чиновників і робітників в фінансовому секторі зростає, а в реальному секторі є велика нестача робочих рук, бо в ньому працювати не вигідно і небезпечно. Банківська система створена шахраями і для шахраїв, то не потрібно владі повертати до неї довіру, а треба створити нову економіку для вільних і щасливих людей!

Володимир Латиш






Информация 







© Центральная Научная Библиотека