Оборотні засоби підприємства

23

Міністерство освіти та науки України

Миколаївський Політехнічний Технікум

Оборотні засоби підприємства

Курсова робота

спеціальність 5.050.107.

"Економіка підприємства"

Виконала

Перевірила

Миколаїв

План

1. Поняття та структура оборотних коштів

Для здійснення процесу виробництва підприємству необхідні не тільки основні фонди, але й оборотні кошти.

Оборотні засоби - це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу.Оборотні кошти складаються з оборотних фондів і фондів звертання. Оборотні фонди - це частина засобів виробництва які единожды беруть участь у виробничому процесі. Цілком і відразу переносять свою вартість на готову продукцію і постійно змінюють свою натуральну зовнішню форму. Фонди звертання - це засобу обслуговуючі процес реалізації продукції (у процесі виробництва вони не беруть участь).

Ошибка! Неизвестный аргумент ключа.

Незавершене виробництво - це предмети праці, що знаходяться безпосередньо в процесі виробництва і піддаються обробці. Власне кажучи це незакінчені виробництвом виробу різного ступеня готовності.

Витрати майбутніх періодів - це витрати на освоєння нових видів продукції технологічних процесів. Фактично це витрати які роблять зараз а окупатися будуть у майбутньому. Оборотні кошти (синоніми: оборотний капітал, мобільні активи, що течуть активи) - це засобу, що роблять оборот (гроші ? засобу ? гроші...) протягом чи року одного виробничого циклу; складаються з двох частин: постійного і перемінного оборотного капіталу.

Постійний оборотний капітал (синонім: системна частина поточних активів) - та частина поточних активів, потреба в який відносно постійна протягом всього операційного циклу. Перемінний оборотний капітал (синонім: частина поточних активів, що варіює,) - та частина, що течуть активів, потреба в який виникає лише в пікові моменти операційного циклу.

Поточні зобов'язання (синонім: короткострокова кредиторська заборгованість, короткострокові пасиви) - заборгованість, період погашення якої не перевищує одного року.

Чистий оборотний капітал (синонім: власні оборотні кошти, що функціонує капітал) - показник, що характеризує співвідношення між поточними активами і зобов'язаннями і чисельно дорівнює різниці між ними. Величина чистого оборотного капіталу в значній мірі визначається складом і величиною оборотних коштів. Багато компаній випробують проблеми з чистим оборотним капіталом, тому що його недолік може привести до ліквідації компанії. Рівень чистого оборотного капіталу тісно зв'язаний як з ризиком, так і з рентабельністю діяльності компанії.

У залежності від співвідношення активів і пасивів виділяють чотири види стратегії фінансування поточних активів: ідеальну, консервативну, агресивну і компромісну. У реальному житті випливати який-небудь зі стратегії в чистому виді практично неможливо. При виробленні оптимальної політики керування запасами приймається в увагу наступні:

· рівень запасів, при якому робиться замовлення;

· мінімально припустимий рівень запасів (страховий запас);

· оптимальна партія замовлення.

2. Джерела утворення оборотних засобів

Джерела утворення - це фінансові ресурси ,за рахунок яких вони формуються.

1. Власні ОК:

· оборотний капітал (засобу власників підприємства);

· прибуток - основне джерело;

· стійкі пасиви (засобу, прирівняні до власного):

· заборгованість по з/пл;

· заборгованість бюджету;

· заборгованість за тару;

· передоплата.

Ошибка! Неизвестный аргумент ключа.

2. Притягнуті засоби:

· позикові (короткострокові кредити банку);

· державний кредит;

· інші (залишки фондів, резервів, невикористовуваних по прямому призначенню)

У закордонних джерелах оборотні кошти трактуються по іншому.

3. Кошти, прирівняні до власних

стійки пасиви

Кожне підприємство, яке створює, формує свої оборотні засоби за рахунок коштів засновників. У процесі виробничої діяльності додаткова потреба в оборотних засобах покривається як правило, за рахунок власних фінансових ресурсів підприємства , основним з яких є прибуток.

Велику роль у джерелах, формуючих оборотні засоби підприємства, відіграють порівняні до власних фінансові кошти, до яких належать стійкі пасиви.

Стійки пасиви - це оборотні засоби, які юридично не належать підприємству, але постійно використовуються ним у господарському обігу.

До них входять:

1. Мінімальна заборгованість підприємства з резерву майбутніх платежів, що являє собою витрати які належать до витрат виробництва, але як не застосовуються для безпосереднього виготовлення продукції.

2. Стійка перехідна заборгованість постачальникам за акцентованими розрахунковими документами.

3. Мінімальна заборгованість із зарплати та відрахування на соціальне страхування.

4. Залишки амортизаційних відрахувань та запаси матеріалів для капітального ремонту, виконаного господарським способом.

5. Кошти підприємства, що формуються з кредитів банку та авансів замовників.

6. Тимчасово вільні кошти спеціальних фондів та інш.

Раціональне використання власних та позичених коштів дає змогу підприємствам успішно долати тимчасові трудноші й ефективніше використовувати оборотні засоби підприємства.

3. Показники використання оборотних засобів

Для характеристики використання оборотних коштів застосовують 2 показники:

1. Коефіцієнт оборотності оборотних коштів - характеризує кількість оборотів оборотних коштів за визначений період:

2. Тривалість одного обороту:

Економічне значення оборотності оборотних коштів полягає в тім, що підприємство може зробити і реалізувати з меншими оборотними коштами той же самий обсяг чи продукції з тими ж засобами випустити більше продукції. І, навпаки, при збереженні колишнього обсягу продукції досить мати менше підприємницької

4. Кругообіг оборотних коштів

Кругообіг оборотних засобів - це безперервний процес обігу коштів у процесі виробництва. Він виникає з єдності та різноплановості оборотних фондів обігу, коли перші(фонди обігу) стають джерелом формування других (оборотних фондів), а ті, в свою чергу стають обов язковою умовою існування перших.

Класична формула кругообігу оборотних засобів визначенна в "Капіталі" К. Маркса:

Гроші - Товар - Виробництво - Новий товар - Нові гроші

К. Маркс зазначав, що для існування підприємства насамперед необхідно мати певний капітал, тобто гроші. Вони будуть використані на закупівлю матеріалів, сировини, конструкцій деталей: на формування трудових ресурсів та придбання основних виробничих фондів підприємства, тобто на створення (купівлю) товару. Придбані за гроші товари братимуть участь у виробничому процесі. Результатом виробничої діяльності буде виготовлення якої-небудь продукції, тобто нового товару. Потім продукція має бути реалізована, у результаті підприємство отримає нові гроші. Ці нові гроші частково будуть витрачені на відшкодування виробничих витрат, тобто знову на закупівлю сировини та матеріалів, оплату праці робітникам та на оновлення основних виробничих фондів, частково на накопичення і розширення виробництва. І все починається з початку.

Період, який починається з авансування капіталу на придбання виробничих запасів і завершується поверненням цього капіталу, називається виробничим циклом.

У сфері інфраструктури кругообіг оборотних засобів відбувається у дещо інший спосіб. Це пов язано зі специфікою умов виробництва у сфері послуг, а саме:

1. Процес виробництва послуг і процес їх споживання не відокремлені у просторі та часі.

2. Продукт сфери послуг не матеріальний, тому його не можна накопичувати та зберігати.

З огляду на це формула кругообігу матиме такий вигляд:

Гроші - Товар - Виробництво - Нові гроші

Оборотні кошти на підприємстві знаходяться в постійному русі і послідовно проходять 4 стадії:

Гроші - Товар - Виробництво - Гроші' - ...

Границя зміни

натуральної форми

Доход

(Гроші' - Гроші)

5. Нормування оборотних засобів

Шляхом нормування визначається той мінімальний розмір оборотних засобів, який необхідний для забезпечення безперервного й нормального функціонування виробництва. Нині найбільш поширені три методи нормування оборотних засобів:

1. Аналітичний - грунтується на аналізі наявності оборотних фондів підприємства з подальшим коригуванням фактичних запасів залежно. від потреб виробництва і вилучення з них надлишкових.

2. Коефіцієнтний - полягає в уточненні фактичних запасів товарно-матеріальних цінностей на величину коефіцієнта змін умов виробниц-тва, який розраховується на основі показників динаміки розвитку підприємства впродовж - кількох попередніх років.

3. Метод прямого розрахунку, який грунтується на розрахунках нормативів по кожному нормованому елементу оборотних засобів: виробничих запасах, незавершеному виробництву, витратах майбутніх періодів та залишках готової продукції на складах. Цей метод є найпоширенішим тому, щю він дає змогу точніше нормувати використання оборотних засобів підприємства, враховуючи специфіку виробництва та умови його розвитку. Крім цього він дає можливість проаналізувати наскільки оптимальним є установлені норми, виявити їх недоліки, якщо такі є

Норматив оборотних засобів - це їх мінімальний планований розмір, необхідний для нормального функціонування підприємства.

М - матеріальні витрати в собівартості продукції (на матеріал),

С - собівартість продукції.

До характеризує відношення собівартості продукції в незавершеному виробництві до собівартості готової продукції. Звичайно розраховується в крапці середини виробництва

Норматив витрат майбутніх періодів:

де бб.п. - питома вага витрат майбутніх періодів у собівартості майбутньої продукції; Ст.п. - собівартість товарної продукції майбутнього періоду. Норматив витрат готової продукції:

Загальна формула:

Метод 1. Для підприємств з обмеженим асортиментом продукції.

де - середньоциклічна собівартість продукції.

- загальна планова собівартість продукції д - собівартість виробництва продукції за нарастаючим підсумком.

Дц - тривалість виробничого циклу в днях або роках

Метод 2. Для підприємств з розширеним асортиментом продукції

де - початкові, разові витрати виробництва - залишкові витрати виробництва

Приклад: На машинобудівному підприємстві заплановано випустити продукцію обсягом 3000000 грн. за перший квартал 2000 р. Загальна планова собівартість партії продукції становить 30000 грн. Тривалість виробничого циклу - три дні. Розподіл витрат за днями:

Визначимо коефіцієнт нарастаючих витрат обома методами Як видно з розрахунку значення коефіцієнтів нарастаючих витрат не дуже різниться.

Таким чином норматив оборотних засобів для незавершеного виробництва, розрахований за першим методом становить приблизно 84000 грн., за другим методом - 83000 грн.

Норматив оборотних засобів у майбутніх періодах розраховується так:

Но.з.м.п. = 1 Соз.р.п. + 2 Соз.р.+З Со.з.с

де 1 - залишок оборотних засобів на початок розрахункового періоду

2 - сума потреби в оборотних засобах у продовж п-п-п

3 - величина майбутнього погашення витрат на оборотні засоби за рахунок собівартості продукції

Нормування оборотних засобів у залишках готової продукції. Норматив визначається за формулою:

де - вартість одноденного випуску готової продукції - норма запасу днів.

У свою чергу, норма запасу складається з кількості днів, яка необхідна для підготовки продукції до реалізації (комплектація, пакетування, фасування, відвантаження споживачам, а також виписування, здавання в банк необхідної платіжної документації).

Нормування оборотних коштів здійснюється по наступним елементах:

1. Виробничі запаси;

2. Незавершене виробництво;

3. Витрати майбутніх періодів;

4. Готова продукція.

Норматив оборотних коштів визначається по наступній формулі:

Норматив виробничих запасів:

Норматив витрат незавершеного виробництва:

К - коефіцієнт наростання витрат, Норматив оборотних коштів визначається по наступній формулі:

Норматив виробничих запасів:

Норматив витрат незавершеного виробництва:

К - коефіцієнт наростання витрат,

6. Значення та шляхи прискорення оборотносі оборотних засобів

Чим менше тривалість обороту оборотних чи засобів більше число чинених ними кругообігів при тім же обсязі реалізованої продукції, тим менше потрібно оборотних коштів і чим швидше оборотні кошти роблять кругообіг, тим еффективніше вони використовуються.

Ефект прискорення оборотності оборотних коштів виражається у вивільненні, зменшенні потреби в них у зв'язку з поліпшенням їхнього використання. Розрізняють абсолютне і відносне вивільнення оборотних коштів.

Абсолютне - відбиває пряме застосування потреби в оборотних коштах.

Відносне вивільнення відбиває як зміна величини оборотних коштів, так і зміна обсягу реалізованої продукції, щоб його визначити, потрібно обчислити потреба в оборотних коштах за звітний рік, виходячи з фактичного обороту по реалізації продукції за цей період і оборотності в днях за попередній рік. Різниця дає торбу вивільнення засобів. Ефективне використання оборотних коштів грає велику роль у забезпеченні нормальної роботи підприємства, у підвищенні рівня рентабельності виробництва. Відсутність на підприємстві необхідних фінансових ресурсів, низький рівень платіжної дисципліни приводить до виникнення взаємних неплатежів. Взаємна заборгованість підприємств - характерна риса економіки перехідного періоду. Значна частина підприємств не зуміли швидко адаптуватися до ринкових відносин, що формуються, нераціонально використовує наявні оборотні кошти, не створює фінансові резерви. Прискорення оборотності оборотних коштів є першочерговою задачею підприємств у сучасних умовах і досягається наступними шляхами:

На стадії створення виробничих запасів - впровадження економічно обґрунтованих норм запасу, наближення постачальників сировини, напівфабрикатів, комплектуючих виробів і інших до споживачів; широке використання прямих тривалих зв'язків; розширення складської системи матеріально-технічного забезпечення, а також оптової торгівлі матеріалами й устаткуванням; комплексна механізація й автоматизація вантажно-розвантажувальних робіт на складах. На стадії незавершеного виробництва прискорення НТП (упровадження прогресивної технології і техніки, особливо безвідхідної і маловідходної, роботизованих комплексів, роторних ліній, хімізація виробництва), розвиток стандартизації, уніфікації, типізації, удосконалювання форм організації промислового виробництва, примі- більш дешевих конструкційних матеріалів, удосконалювання системи економічного стимулювання, економічного використання сировинних і паливно-енергетичних ресурсів, збільшення питомої ваги продукції, що користається підвищеним попитом. На стадії звертання наближення споживачів продукції до її виготовлювачів; удосконалювання системи розрахунків, збільшення обсягу реалізованої продукції унаслідок виконання замовлень по прямих зв'язках, дострокового випуску продукції, виготовлення продукції з зекономлених матеріалів, ретельна і своєчасна перевірка продукції, що відвантажується, по партіях , асортименту, транзитній нормі, відвантаження в строгій відповідності з укладеними договорами.

7. Ефективність використання оборотних засобів

Оборотні кошти різногалузевих підприємств країни становлять значну частину їхніх матеріально-грошових активів. Тому раціональне та економне використання оборотних коштів суб'єктів господарювання має неабияке економічне значення. Для оцінки ефективності використання оборотних коштів виробничих підприємств застосовують певні показники, а для підвищення ефективності - відповідні конкретні заходи (рис. ).

Ефективність використання оборотних коштів характеризується швидкістю їхнього обертання, оборотністю. Прискорення оборотності цих коштів зумовлює: по-перше, збільшення обсягу продукції на кожну грошову одиницю поточних витрат підприємства;по-друге, вивільнення частини коштів і завдяки цьому створення додаткових резервів для розширення виробництва діючими оптовими цінами за певний період на середній залишок оборотних коштів за той самий період. Показник, що є оберненим стосовно коефіцієнта оборотності, заведено називати коефіцієнтом завантаження. Він показує, скільки оборотних коштів (у частках одиниці) припадає на кожну грошову одиницю реалізованої продукції. Тривалість одного обороту в днях (або швидкість обороту) оборотних коштів визначається як співвідношення кількості днів у розрахунковому періоді (для кварталу - 90 днів, року - 360 днів) і коефіцієнта оборотності за той самий період. Для характеристики економічної ефективності використання оборотних коштів може застосовуватися показник їхньої рентабельності, обчислюваний як відношення прибутку підприємства до суми його оборотних коштів.

Унаслідок прискорення оборотності фінансових (грошових) коштів зменшується потреба в них, відбувається процес вивільнення цих коштів з обороту. Розрізняють абсолютне (зменшення потрібної суми коштів) та відносне (реалізація більшої кількості продукції за фіксованої суми коштів завдяки поліпшенню їхнього використання) вивільнення грошових коштів з обороту.

З-поміж заходів для підвищення ефективності використання оборотних коштів чільне місце належить оптимізації виробничих запасів. Саме з оптимізацією зв'язані найбільші резерви скорочення запасів на підприємствах, особливо з матеріаломістким виробництвом. Зменшення тривалості виробничого циклу на таких підприємствах усього на один день дає змогу зменшити обсяг незавершеного виробництва на суму понад 2 млн грош. од. Якщо ж прискорити реалізацію продукції також на один день, то можливе вивільнення оборотних коштів становитиме. приблизно 1/3 обсягу залишків готової продукції на складах підприємств.

Рис. Показники та способи підвищення ефективності використання оборотних коштів підприємства.

Знаючи середньоденні норми витрати відповідних елементів поточних активів і пасивів, визначимо потреба в оборотних коштах

Для розрахунку потреби в оборотних коштах на один фінансовий цикл необхідно з розрахованої потреби в оборотних коштах на весь операційний цикл відняти засобу кредиторів.

На всіх підприємствах існує доступна первинна інформація, що може бути оброблена за допомогою представлених вище кількісних методик.

Застосування цих методик дозволяє одержати дані, необхідні для прийняття управлінських рішень.

Наступні показники дозволяють проводити аналіз стану і стежити за ефективністю використання оборотних коштів:

· Величина поточних активів і власних оборотних коштів

· Структура оборотних коштів

· Оборотність окремих елементів оборотних коштів

· Рентабельність поточних активів

· Тривалість фінансового циклу

Приклад АТ "Фармація"

Розрахунок виробляється на основі прогнозу обсягу виробництва і продажів з використанням даних про плановану оборотність поточних активів

Для приклада приведемо розрахунок потреби в оборотних коштах на квартал, необхідних підприємству для виробництва пеніциліну.

Розрахункова величина необхідних оборотних коштів дорівнює 33 997 500/1,33 = 25 562 030 тис. руб.

Приклад АТ "Фармація"

Дані фінансових служб показують, що підприємство випробує недолік у власних оборотних коштах для реалізації планової програми виробництва пеніциліну; причому збільшити кредиторську заборгованість підприємство не може

За наближеними оцінками, АТ "Фармація" зможе направляти на виробництво пеніциліну в III кварталі приблизно 3 млрд. руб. щомісяця за рахунок погашення виниклої раніше дебіторської заборгованості й існуючих запасів товарно-матеріальних цінностей

Щоб оцінити обсяг засобів, що будуть надходити від продажу пеніциліну в ході реалізації планової програми, необхідно зробити прогноз усіх надходжень, у тому числі, потоку коштів

Потік коштів визначається як різниця між надходженням засобів у грошовій формі і виплат, які необхідно здійснити в грошовій формі (заробітна плата і відрахування в позабюджетні фонди, сплата податків і оплата частини товарно-матеріальних цінностей)

Поток денежных средств по месяцам и нарастающим итогом за квартал

У перший місяць реалізації виробничої програми дефіцит засобів складає понад 3 млрд. руб. В інші місяці кварталу підприємство вже здатне покривати свої потреби в засобах

Помітимо, що при низької рентабельності (1,6%) і перевищенні витрат над надходженнями АТ "Фармація" усе-таки нарахує прибуток за квартал у розмірі 370,1 млн. руб., але буде мати негативний грошовий потік понад 1 млрд. Руб.

Розрахункова величина необхідних оборотних коштів 42 230 000/ 1,5 = 28 153 333 тис. руб.

У перший місяць підприємству потрібний кредит у 1,5 млрд. руб., оскільки додатково воно може залучити 3 млрд. руб. власних засобів.

Приклади

Приклад 1.

Визначити міcячну потребу хлібозаводу в борошні, його середній і максимальний запас, якщо період поставки 8 днів, а період зриву поставки 2 дні. Для забезпечення виконання денної програми слід використати 960 кг борошна, причому його втрати становлять 2 %. Протягом місяця хлібозавод працює 25 робочих днів. Розв'язування.

Зmin=Д * Тзрив.пост.=960*1,02*2=979,2*2=1958,4кг.;

Зсер.=Зmin*0,53пот.

Місячна потреба в борошні обчислюється:

979.2 х25=24480кг =24 т 480 кг.

Приклад 2.

Розрахувати коефіцієнт виходу готової продукції і виявити резерви росту випуску продукції за рахунок більш повного використання сировини. Фактична вага сировини, що поступила в виробництво, 840тонн. Вага готової продукції - 315 тонн. Коєфіцієнт виходу готової продукції в попередньому році - 0.350; середній по галузі коєфіцієнт виходу готової продукції - 0.380.

Розв'язування.

Коефіцієнт виходу готової продукції розраховується як відношення ваги готової продукції до ваги сировини:

Із даного розрахунку видно, що в порівнянні із значенням цього коефіцієнта за попередній рік, у звітному році він є вищим на 25 пунктів (0.375-0.350).

3 наявної сировини можна додатково одержати продукції 0.025х840=21 т.

Порівняння цього показника із середньогалузевим дозволяє зробити висновок про те, що досягнутий рівень виходу готової продукції нижчий середньогалузевого на 5 пунктів (0.380-0.375). Якщо б на підприємстві був досягнутий середньогалузевий показник, то вихід продукції збільшився б на: 0.005 х 840 = 4.2 т.

Приклад 3.

Обчислити норматив оборотних засобів у незавершеному виробництві, якщо протягом року буде виготовлено 1000 виробів, собівартість кожного з яких 183 грн. Тривалість циклу виготовлення 9 днів, на його початку затрачається 405 грн.

Розв'язування.

Коефіцієнт наростання затрат Кнз можна обчислити:

Приклад 4.

У звітному році підприємство запланувало виготовити товарної продукції на суму 110 тис.грн. Залишки нереалізованої продукції на складах на початок року складали 20 тис.грн. Фактично обсяг реалізації за рік зріс в порівнянні з плановим рівнем на 3.2 %. Середньорічні залишки нормованих оборотних засобів заплановані в розмірі 2 тис.грн, а фактично склали 1.7 тис.грн.

Встановити суму абсолютного і відносного вивільнення оборотних засобів в результаті прискорення їх оборотності .

Розв'язування.

Абсолютне вивільнення оборотних засобів можна знайти за формулою:

Щоб знайти планову I фактичну тривалість , одного обороту оборотних засоб; в днях, слід знати планову і фактичну кількість оборотів оборотних засобів. А ці величини можна обчислити, знаючи обсяг запланованої (РПпл) і фактичної (РПфакт) реалізації у звітному році.

РПпл = ТПпл + (Гп-Гк)=110+(20-17.5)=112,5 тис грн. РПфакт= 112.5 х1.032=116.1 тис.грн.

Тоді Коб.пл

Відносне вивільнення (в процентах) оборотних засобів можна знайти через відношення денної реалізації продукції по плану і фактично.

Отже, в результаті прискорення оборотності оборотних засобів на 12.04 оборота за рік (68.29-56.25), фактична тривалість одного обороту скоротилась на 1.1 дня, а сума абсолютного вивільнення оборотних засобів склала 0.355 тис.грн. Відносне вивільнення дорівнює 3.1%.