Теорії сукупної пропозиц
14
Зміст
Вступ
Розділ 1. Характеристика сукупної пропозиції в довгостроковому періоді
Розділ 2. Характеристика короткострокової сукупної пропозиції
Розділ 3. Теорії короткострокової сукупної пропозиції
3.1 Теорія негнучкої заробітної плати
3.2 Теорія неправильних уявлень працівників
3.3 Теорія недосконалої інформації
3.4 Теорія негнучких цін
Розділ 4. Динаміка сукупної пропозиції в Україні: основні показники та їх аналіз
4.1 Валовий внутрішній продукт
4.2 Сільськогосподарський сектор
4.3 Сектор промисловості та деяких інших галузей народного господарства
Висновок
Список використаних джерел
Вступ
Національна економіка може відреагувати на зміни в сукупному попиті як збільшенням обсягу реального продукту, так і зміною рівня цін. Характер зв'язку між рівнем цін та обсягом реального національного продукту залежить від тривалості періоду, впродовж якого взаємодіють сукупний попит і сукупна пропозиція.
Сукупна пропозиція - загальний обсяг товарів та послуг в економіці, який може бути запропонований фірмами при певному рівні внутрішніх цін. На зміни в сукупному попиті виробництво може відреаґувати як зміною рівня цін, так і обсягу випуску.
У макроекономіці точиться полеміка з приводу кривої сукупної пропозиції, яку позначимо AS (від англ. aggregate supply). Нині більшість економістів уважають, що ця форма залежить від того, який проміжок часу аналізується - короткостроковий чи довгостроковий. Згідно з цим поглядом, у короткостроковому періоді взаємодія між сукупним попитом і сукупною пропозицією визначає обсяг національного продукту, рівень зайнятості, ступінь завантаженості виробничих потужностей, а також індукує інфляційні імпульси. У короткостроковому періоді крива AS має висхідну траекторію.
У довгостроковому періоді обсяг виробництва товарів і послуг у національній економіці залежить від обсягу капіталу і кількості праці та від наявної виробничої функції. Інакше кажучи, у цьому періоді величина економічних ресурсів у національній економіці, а також рівень технології визначатимуть обсяг національного продукту, і цей обсяг не залежатиме від рівня цін. Тому крива сукупної пропозиції в довгостроковому періоді є вертикальною (мал. 1.1). Відмінність між сукупною пропозицією у короткостроковому та довгостроковому періодах дуже суттєва для макроекономічного аналізу.
Розділ 1. Характеристика сукупної пропозиції в довгостроковому періоді
Вертикальна крива довгострокової сукупної пропозиції є виявом класичної дихотомії, згідно з якою реальні змінні не залежать від номінальних змінних. Обсяг продукції (реальна змінна) не залежить від рівня цін (номінальна змінна). Одразу може виникнути запитання: чому крива пропозиції конкретних товарів і послуг є висхідною, якщо крива довгострокової сукупної пропозиції є вертикальною? Причина в тому, що пропозиція конкретних товарів і послуг залежить від відносних цін. Якщо відносна ціна блага підвищується, то продуценти розширюють його випуск, переміщуючи ресурси з виробництва інших товарів і послуг. І навпаки, загальний обсяг виробництва товарів і послуг у національній економіці обмежений кількістю капіталу, праці та рівнем технології. Тому коли ціни всіх товарів в економіці зростають разом, то фірми не спроможні вилучати прибуток з більшого обсягу виробництва.
Крива довгострокової сукупної пропозиції показує обсяг виробництва, який називають природним рівнем виробництва. Цей рівень досягається за повної зайнятості [6]. Тобто всі чинники, які змінюють природний рівень виробництва, переміщуватимуть криву довгострокової сукупної пропозиції вправо або вліво. Ці чинники можна поділити на дві групи. По-перше, це економічні процеси або заходи державної політики, що змінюють природну норму безробіття.
Природний рівень виробництва в довгостроковому періоді залежить від кількості економічних ресурсів та ефективності їх застосування. Збільшення пропозиції ресурсів, а також підвищення сукупної продуктивності факторів унаслідок науково-технічного прогресу підвищують природний рівень виробництва. І навпаки, зменшення пропозиції економічних ресурсів знижує цей рівень.
Розділ 2. Характеристика короткострокової сукупної пропозиції
Як уже зазначалося, крива короткострокової сукупної пропозиції є висхідною (мал 2.1). Додатній нахил цієї кривої економісти пояснюють зміною витрат на одиницю продукції, коли реальний національний продукт збільшується. Витрати виробництва на одиницю продукції визначають як відношення загальних витрат на використані фактори виробництва до обсягу продукції (отримують середні витрати на цей обсяг).
Економісти, які поділяють думку про те, що в ринковій економіці ділові цикли є регулярними, а їхні фази послідовні, вважають що крива короткострокової сукупної пропозиції має три відрізки - кейнсіанський, проміжний та класичний [5].
Кейнсіанський відрізок відбиває ситуацію, коли економіка перебуває у стані спаду і значна частка виробничих потужностей і робочої сили не використовується. На цьому відрізкові фактичний обсяг виробництва менший за природний. Залучення у виробництво невикористовуваних ресурсів - не генерує значного тиску в напрямі зростання цін. Річ у тім, що обсяг національного продукту ще такий невеликий, що його збільшення не супроводжується виникненням дефіциту ресурсів або слабин у виробництві, котрі стимулюють зростання цін. Люди, які місяцями були без роботи, не вимагають підвищення зарплати одразу після повернення на робочі місця. Оскільки підприємці можуть отримати працю та інші вхідні ресурси за більш-менш стабільними цінами, витрати виробництва за збільшення його обсягу не зростають, і не має причин для підвищення цін на товари і послуги. Отже, збільшення обсягу виробництва на кейнсіанському відрізкові не веде до помітного зростання цін, бо витрати на одиницю продукції відчутно не змінюються.
Проміжний, або висхідний, відрізок кривої сукупної пропозиції характеризується тим, що розширення виробництва супроводжується зростанням цін. Національна економіка містить незлічену кількість ринків продуктів і ринків ресурсів, а повна зайнятість не досягається одночасно в різних секторах та галузях. Одні галузі можуть натрапити на нестачу кваліфікованих працівників, тоді як в інших ще може існувати значне безробіття. Так само в деяких галузях можуть відчуватися брак сировини або інші слабини. Із розширенням виробництва і наближенням до повного використання своїх потужностей деякі фірми змушені утримувати старіше й менш ефективне устаткування, а також недостатньо кваліфікованих працівників. Унаслідок цих та інших обставин витрати на одиницю продукції збільшуються. Щоб виробництво залишалося прибутковим, фірми встановлюють вищі ціни на свою продукцію. На цьому відрізкові кривої AS збільшення реального обсягу продукту супроводжується зростанням цін.
Після досягнення обсягу ВВП за повної зайнятості подальше зростання цін упродовж деякого часу може забезпечувати приріст реального обсягу продукту. Реальний ВВП, як відомо, може перевищувати його природній рівень. Проте економіка досягає своєї абсолютної максимальної потужності, і подальше зростання національного продукту є вже неможливим. Окремі фірми можуть намагатися збільшити виробництво, переманюючи ресурси інших фірм. Проте ці нові ресурси і приріст обсягу виробництва в одних фірмах означатимуть відповідні втрати ресурсів і обсягів продукції іншими фірмами. Це супроводжується зростанням цін ресурсів і витрат, і зрештою, цін продуктів, але реальний обсяг виробництва помітно не зміниться. Короткострокова крива AS стає дедалі крутішою, а це означає, що економіка перебуває на майже вертикальному, або класичному, відрізкові кривої AS.
Аналіз форми кривої короткострокової сукупної пропозиції показує, що реальний обсяг національного продукту збільшується, коли економіка розвивається, проходячи спочатку кейнсіанський, а потім проміжний відрізки кривої сукупної пропозиції (на мал. 2.1 зліва направо) [6].
Розділ 3. Теорії короткострокової сукупної пропозиції
Економісти, які вважають, що економічні коливання є нерегулярними і непрогнозваними, здебільшого зображають криву короткострокової AS у вигляді лінії з додатнім нахилом, не виділяючи її відрізків. Вони запропонували чотири теорії, що пояснюють додатний нахил кривої AS. Кожна з них виходить із того, що певна конкретна вада ринку спричиняє неоднакову поведінку сукупної пропозиції в короткостроковому та довгостроковому періодах. Хоча ці теорії різняться між собою в деталях, вони мають спільну основу - доводять, що величина пропозиції національного продукту відхиляється від його рівня в довгостроковому періоді, коли фактичний рівень цін не збігається з очікуваним. Якщо фактичний рівень цін вищий за очікуваний, то обсяг національного продукту перевищує його природний рівень. І навпаки, коли фактичний рівень цін нижчий за очікуваний, обсяг національного продукту є меншим за природний. Отже, коротко про суть цих чотирьох теорій.
3.1 Теорія негнучкої заробітної плати
Багато економістів пояснюють висхідну траекторію кривої короткострокової сукупної пропозиції негнучкістю номінальної заробітної плати. У низці галузей національної економіки рівень мінімальної зарплати передбачений досить тривалими, нерідко трирічними, колективними трудовими угодами. Тому зарплата не може швидко реагувати на зміну економічних умов. Крім того, її розмір може також залежати від соціальних норм та уявлень про справедливість, які змінюються досить повільно. Отже, з погляду цієї групи економістів, у короткостроковому періоді зарплата негнучка.
Негнучкість номінальної зарплати означає, що зростання рівня цін в економіці знижує реальну зарплату, а це здешевлює працю. Нижча реальна зарплата стимулює ділові підприємства до наймання більшої кулькості працівників, які виробляють більший обсяг продукції. Ця пряма заледність між рівнем цін і обсягом виробництва приводить до того, що з перебігом часу за незмінної номінальної зарплати крива AS підніматиметься вгору [7].
3.2 Теорія неправильних уявлень працівників
Ця концепція, як і попередня, зосереджується на ринку праці, але на відміну від неї припускає, що зарплата може легко змінюватися для зрівноважування пропозиції та попиту. Згідно з концепцією неправильних уявлень працівників, останні тимчасово плутають рівні номінальної й реальної зарплати, внаслідок чого в короткостроковому періоді обсяг національного виробництва відхиляється від природного.
Прихильники цієї концепції вважають, що кількість праці, пропонованої найманими працівниками, залежить від реальної зарплати, на яку вони сподіваються. Працівникам відома їхня номінальна зарплата, але невідомий майбутній загальний рівень цін. Щоразу, коли рівень цін зростає, реакція національної економіки залежить від того, чи правильно працівники передбачили цю зміну. Якщо їхнє передбачення правильне, то не відбувається жодних змін ні в попиті на працю, ні в її пропозиції, і зайнятість залишиться на попередньому рівні.
Однак якщо в національній економіці відбулося непередбачене зростання цін, то рівень реальної зарплати знижується. Оскільки фірми володіють ширшою і точнішою інформацією, ніж працівники, то, виявивши зниження реальної зарплати, вони наймають більше працівників і виробляють ширший обсяг продукції. Працівники ж вважають, що рівень цін нижчий, а реальна зарплата вища, хоча це насправді не так. Подібне неправильне уявлення спонукає їх пропонувати більше праці, тому обсяг національного продукту збільшується.
Загалом із теорії неправильних уявлень працівників випливає, що відхилення цін від очікуваного рівня змушує їх змінити пропозицію своєї праці. Відтак ця зміна впливає на обсяг продукції, який виробляють фірми. Ось чому, згідно з цим поглядом, крива короткострокової сукупної пропозиції має додатній нахил [6].
3.3 Теорія недосконалої інформації
Ця теорія виходить із того, що кожен виробник продукує одне благо, а споживає багато благ. Оскільки кількість товарів і послуг у розвинутій економіці дуже значна, виробники не спроможні пильнувати всі ціни одночасно. Вони уважно стежать за цінами на ті блага, які виробляють, і менш пильно - на ті, які споживають. Унаслідок недостатньої інформації вони можуть плутати зміни загального рівня цін зі змінами відносних цін. Ці помилки впливають на їхні уявлення про величину пропозиції благ і ведуть до виникнення в короткостроковому періоді прямої залежності між рівнем цін і обсягом національного продукту.
У ринковій економіці, як відомо, виробники ухвалюють рішення щодо виробництва конкретного блага на підставі його ціни порівняно з іншими благами. Якщо відносна ціна блага висока, то у продуцентів є добрі стимули до виробництва більшої його кількості. Якщо відносна ціна блага низька, виробники працюватимуть менше, віддаючи перевагу, наприклад, дозвіллю. Для прикладу візьмімо фермерів, які вирощують цукрові буряки. Коли фермери ухвалюють виробничі рішення, вони ще не знають відносної ціни свого продукту. Припустімо, що наші фермери зауважили зниження ціни на свою продукцію до того, як усвідомили, що водночас відбулося зниження цін на низку інших виробів, котрі вони купують як споживачі. Продуценти цукрового буряка можуть дійти висновку, що виробництво цього продукту є тепер невигідним, і скоротять посіви під ним [3].
Інший випадок - відбулося зростання загального рівня цін, якого фермери не очікували. Тому, спостерігаючи підвищення цін на цукрові буряки, вони не впевнені, чи підвищилися ціни на інші товари. Фермери можуть вирішити, що зростання номінальної ціни цукрового буряка свідчить і про певне підвищення його відносної ціни. Тому вони збільшать обсяги виробництва своєї культури. За несподіваного зростання цін так поводяться всі виробники, котрі раціонально, але помилково вважають, що відносні ціни благ, які вони виробляють зросли. Тому вони працюють наполегливіше й виробляють інший обсяг продукції. Звідси можна зробити висновок про те, що короткострокова крива AS має додатний нахил.
3.4 Теорія негнучких цін
Окремі економісти пропонують ще одну версію пояснення висхідної траєкторії кривої короткострокової сукупної пропозиції - негнучкість цін. Згідно цієї версії, фірми не одразу змінюють ціни на свої товари і послуги у відповідь на зміну попиту. Іноді ціни визначаються довгостроковими угодами між фірмами і споживачами. Нерідко навіть без формальних угод фірми не змінюють цін на свою продукцію, щоб не відштовхнути покупців. Таке явище зумовлене почасти й тим, що зміна цін пов'язана з так званими витратами меню - витратами на підготовку, передрук каталогів і т. ін. Унаслідок цього ціни можуть бути негнучкими в короткостроковому періоді [7].
Для з'ясування впливу негнучких цін на сукупну пропозицію припустімо, що фірми заздалегідь повідомили про свої ціни виходячи з наявних економічних умов. Відтак у національній економіці відбулося несподіване зменшення пропозиції грошей, що знижуватиме загальний рівень ціну довгостроковому періоді. У відповідь на зміну економічних умов одні фірми одразу знизять ціни на свої товари і послуги. Інші фірми, щоб уникнути додаткових збитків, пов'язаних із витратами меню, відкладають зниження цін. Проте обсяг продажу цих фірм скорочується, бо їхні ціни надто високі. У результаті ці фірми зменшують обсяг виробництва і зайнятість. Інакше кажучи, негнучкість частини цін у національній економіці веде до того, що в короткостроковому періоді існує пряма залежність між рівнем цін і обсягом виробництва [1].
Розділ 4. Динаміка сукупної пропозиції в Україні: основні показники та їх аналіз
4.1 Валовий внутрішній продукт
За попередньою оцінкою ВВП за ІІ квартал 2010 р. (у постійних цінах 2007 р.) порівняно з відповідним періодом 2009 р. зріс на 6,0 %.
Реальний ВВП за I квартал 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року зріс на 4,9%, номінальний ВВП за звітний період склав 218,1 млрд.грн.
Зростання виробництва валової доданої вартості у I кварталі 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року відбулося у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води (на 12,6%), переробній промисловості (на 12,4%), сільському господарстві (на 6,1%), транспорті та зв'язку (на 3,6%), добувній промисловості (на 2,6%), торгівлі (на 2,2%). Разом з тим суттєве скорочення виробництва валової доданої вартості зафіксовано у будівництві (на 19,2%).
За темпами росту ВВП Україна знаходиться у групі країн світу, в яких відбувається поступове відновлення економічного зростаня. В цілому за даними Євростату у ІІ кв. сезонно скоригований ВВП ЄС-27 порівняно з відповідним періодом 2009р., збільшився на 1,7%, а по відношенню до І кв. 2010р. - на 1%, що також свідчить про поступовий вихід із рецесії європейських країн, якому сприяла виважена економічна політика урядів [8].
з
Мал. 4.1 Динаміка ВВП по кварталах, кумулятивно, у % до відповідного періоду попереднього року
За підсумками січня-серпня 2010р. відбулось уповільнення динаміки зведеного індексу виробництва товарів та послуг за основними видами економічної діяльності з 107% у січні-липні до 106,3% проти (за 8 міс. 2009р. падіння - на 26,4%). Це було в основному пов'язано з комплексом несприятливих погодних умов, що призвело до скорочення обсягів виробництва у сільському господарстві, а також з ефектом порівняльної бази минулого року [9].
Мал. 4.2 Динаміка зведеного індексу виробництва товарів та послуг за основними видами економічної діяльності за 2009-2010 роки, кумулятивно, приріст у % до відповідного періоду попереднього року
Мал. 4.3 Темпи зростання/зниження випуску основних видів економічної діяльності, кумулятивно, у % до відповідного періоду попереднього року
4.2 Сільськогосподарський сектор
Виробництво сільськогосподарської продукції в усіх категоріях господарств за січень-серпень 2010 р. скоротилось на 4,1% порівняно з відповідним періодом попереднього року, у тому числі у сільськогосподарських підприємствах - на 9,0%, у господарствах населення - на 0,3%.
Обсяги виробництва у рослинництві за січень-серпень 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року зменшились на 10,0%, у т.ч. в аграрних підприємствах - на 21,6%, а в господарствах населення залишився на рівні минулого року. У тваринництві виробництво сільськогосподарської продукції збільшилось на 3,1%, у т.ч. в аграрних підприємствах - на 8,3%, а в господарствах населення скоротилось на 0,6%.
За січень-серпень 2010 р. порівняно з відповідним періодом 2009 р. в усіх категоріях господарств обсяги виробництва м'яса (реалізація худоби та птиці на забій у живій вазі) збільшились на 6,3%, яєць - на 5,4%. Разом з тим, обсяги виробництва молока зменшились на 3,6%.
Загальний обсяг реалізації сільськогосподарської продукції, виробленої аграрними підприємствами, за січень-серпень 2010 р. порівняно з аналогічним періодом попереднього року зменшився на 9%, у тому числі продукції рослинництва - на 21%, а продукції тваринництва збільшився на 9%.
Середні ціни продажу аграрної продукції сільгосппідприємствами за січень-серпень 2010 р. зросли на 23% порівняно з відповідним періодом 2009 року. Ціни на продукцію рослинництва зросли на 34%, на продукцію тваринництва - на 12% [9].
4.3 Сектор промисловості та деяких інших галузей народного господарства
Обсяги виробленої промислової продукції за січень-серпень 2010 р. порівняно з відповідним періодом попереднього року збільшились на 10,9%. Випуск промислової продукції на підприємствах переробної промисловості зріс на 12,8%, добувної промисловості - на 4,2%, з виробництва та розподілення електроенергії, газу та води - на 11,6%.
У серпні 2010 р. порівняно з липнем 2010 р. загальний обсяг випуску промислової продукції збільшився на 1,5%.
У переробній промисловості обсяги виробництва збільшились на 1,1%. Суттєво збільшено обсяги випуску промислової продукції на підприємствах металургійного виробництва та виробництва готових металевих виробів - на 5,5%, хімічної та нафтохімічної промисловості (на 4,0%), з виробництва коксу, продуктів нафтоперероблення (на 1,4%), оброблення деревини та виробництва виробів з деревини, крім меблів (на 0,5%). Разом з тим зменшено виробництво у легкій промисловості (на 3,6%), машинобудуванні (на 1,9%), у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів (на 1,3%), целюлозно-паперовому виробництві, видавничій справі (на 0,8%) та у виробництві іншої неметалевої мінеральної продукції (на 0,5%).
У добувній промисловості обсяги випуску промислової продукції зменшились порівняно з липнем 2010 р. на 0,5%, у тому числі у добуванні паливно-енергетичних корисних копалин зменшились на 1,7%, у добуванні корисних копалин, крім паливно-енергетичних зросли на 1,0%.
У виробництві та розподіленні електроенергії газу та води обсяги виробництва зросли на 7,5% [8].
Динаміка промисловості та сільського господарства визначила розвиток суміжних галузей.
Так, зростання обсягів вантажообороту уповільнилось до 9,4% проти 10,9% за 7 міс. (за 8 міс. 2009р. падіння на 30,9%), обсягу оптового товарообороту - до 2,8% проти 5% за 7 міс. (падіння на 23,8% за 8 міс. 2009р.).
На фоні деякого уповільнення зростання експортних виробництв та видів діяльності, що безпосередньо пов'язані з ними, відбувалося поступове покращення у внутрішньоорієнтованих видах економічної діяльності, зокрема у будівництві та роздрібній торгівлі. Так, хоча, у січні-серпні і тривало падіння обсягів будівельних робіт - на 14%, проте, динаміка у галузі суттєво покращилась (у січні падіння становило 24,1%, у І кв. - 21,4%, 7 міс. - 16,7%; за 8 міс. 2009р. - 53,6%), що свідчить про подолання критичної межі падіння у будівництві.
Зростання за 8 міс. (порівняно з відповідним періодом 2009р.) обороту роздрібної торгівлі на 4,6% (за 7 міс. - на 4%, за січень-серпень 2009р. - “-” 15,9%,) є головним підтвердженням поступового відновлення споживчого попиту.
Поглибилось падіння обсягів пасажирообороту з “-” 1,5% за 7 міс. до “-” 1,9% за 8 міс. (за 8 міс. 2009р. - “-” 10,3%), що більшою мірою пов'язано з падінням пасажирообороту в автомобільному транспорті на 6,7% та з уповільненням зростання пасажирообороту залізничного транспорту з 3,8% за 7 міс. до 2,4% за 8 міс., частка яких у загальному обсязі пасажирообороту складає 39,4% та 40,3% відповідно [8].
Висновок
Отже, в макроекономіці існує чотири теорії, які пояснюють висхідну траекторію кривої короткострокової сукупної пропозиції. Всі вони виходять із того, що обсяг національного виробництва відхиляється від його природного рівня, коли рівень цін відхиляється від очікуваного. Однак додатний нахил кривої AS спостерігається не завжди, бо економічні агенти коригують свої неправильні уявлення, ціни стають гнучкими, інформація - повною, номінальна зарплата змінюється, і тому крива довгострокової сукупної пропозиції є вертикальною.
Згідно теорії неправильних уявлень працівників, несподіване зниження загального рівня цін постачальники можуть помилково сприйняти як зниження відносних цін, що спонукає їх зменшити виробництво. Згідно теорії негнучкої заробітної плати, таке несподіване зниження цін тимчасово підвищує реальну заробітну плату, що змушує фірми скоротити кількість зайнятих та обсяги виробництва. Згідно теорії негнучких цін, в умовах несподіваного зниження цін окремі фірми можуть тимчасово залишати свої ціни надто високими, що скорочує обсяг їхнього продажу і веде до зменшення обсягів виробництва. Згідно теорії недосконалої інформації, учасники ринкового процесу можуть плутати зміни загального рівня цін зі змінами відносних цін, що веде до додатного нахилу кривої AS.
Список використаних джерел
1. Макконелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс. -- М.: Республика, 1992.
2. Мэнкыо Н.Г. Макроэкономика. -- М.: Изд-во МГУ, 1994.
3. Сакс Дж. Д., Ларреп Ф.Б. Макроэкономика. Глобальный подход. -- М.: Дело, 1996. (Пер. с англ.)
4. Семюелсон П., Нордгауз В. Макроекономіка. -- К.: Основи, 1997.
5. Фишер С., Дорибуш Р., Шмалепзи Р. Экономика. -- М.: Дело, 1993.
6. Степан Панчишин, Макроекономіка: Навч. посібник. Вид. 3-тє, стереотипне. - К.: Либідь, 2005. - 616с.
7. Базилевич В.Д., Базилевич К.С., Баластрик., Макроекономіка: Підр./ За ред. В.Д. Базилевича. - 3-тє вид., випр. - К.: Знання, 2006. - 623с.
8. Офіційний сайт міністерства економіки України: http://www.me.gov.ua/
9. Офіційний сайт Державного комітету статистики України: http://www.ukrstat.gov.ua
