Розробка проекту створення малого підприємства по збуту імпортних меблів реорганізацією у форму відкритого акціонерного товариства підприємства ТОВ "Класс-Лайн"

42

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ РЕГІОНАЛЬНИЙ ІНСТИТУТ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ НАДУ ПРИ ПРЕЗИДЕНТОВІ УКРАЇНИ

ПІЛОТНИЙ ПРОЕКТ

Тема: ” Розробка проекту створення малого підприємства по збуту імпортних меблів реорганізацією у форму відкритого акціонерного товариства підприємства ТОВ „Класс-Лайн”

Одеса - 2006

Зміст

Вступ

Розділ 1. Сутність розробки проектів та оцінки їх ефективності

1.1 Підприємницький проект, його структура і реалізація

1.2 Життєвий цикл підприємницького проекту

1.3 Сутність методів оцінки ефективності інвестиційних проектів

Розділ 2. Діагностування проблем розвитку ТОВ „КЛАСС-ЛАЙН” та постановка задач проекту реорганізації в нове підприємство

2.1 Аналіз фінансової діяльності торгово-посередницького підприємства ТОВ „Класс-Лайн”

2.2 Ідентифікація компетенцій підприємства ТОВ „Класс-Лайн”

2.3. Визначення стратегічного простіру розвитку підприємства ТОВ „Класс-Лайн”

Розділ 3. Проект “Інтернет-Дізайн Інтер'єра” створення нового підприємства ВАТ “Класс-Дизайн Інтер'єра” на базі ТОВ “Класс-Лайн”

3.1 Концепція та економічне обгрунтування напрямку реоганізації ТОВ „Класс-Лайн” в ВАТ “Класс-Дизайн Інтер'єра”

3.2 Передінвестиційна фаза проекту - бізнес-план та оцінка інвестиційної привабливості

3.2.1. Сутність та плановий кошторис проекту

3.2.2. Оцінка ефективності проекту “Інтернет - Дизайн інтер'єрів” ВАТ „Класс-Дизайн-Інтер'єра”

3.3. Організаційна та проектна документація мультимедійного проекту “Інтернет - Дизайн інтер'єра”

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

Проект - це спільність дій і задач, що внаслідок їх уникальности і непов-торності мають наступні відмітні ознаки :

- чіткі цілі, що досягаються одночасним виконанням визначених технічних, економічних і інших вимог;

- внутрішні і зовнішні взаємозв'язки задач, робіт, операцій і ресурсів, що вимагають чіткої координації в процесі реалізації проекту;

- визначені терміни початку і завершення проекту, а також обмеження ресурсів;

- визначений ступінь унікальності проекту й умов його здійснення;

По характері і сферам діяльності розрізняють наступні проекти :

- промислові - спрямовані на випуск і реалізацію нових видів продукції (як правило, вони зв'язані з будівництвом, удосконалюванням технологій, розширенням присутності на ринку, реконструкцією і модернізацією існуючих виробництв);

- економічні - спрямовані на приватизацію підприємств, розвиток ринку капіталів, реформування оподатковування й інші макроекономічні зміни;

- організаційні - спрямовані на реформування системи керування, проведення різних конференцій і семінарів, створення нових організацій;

- дослідницькі - зосереджені на науково-дослідній діяльності, розробці програмного забезпечення, матеріалів і конструкцій;

- соціальні - зв'язані з реформуванням системи соціального захисту,

охорони здоров'я і навколишнього середовища, подоланням природ-них і екологічних катастроф, соціальних потрясінь.

Цілі розробки дійсного проекту: вивчення закономірностей та принципів функціонування і аналізу промислових проектів та фінансових механізмів розрахунку інвестиційної привабливості проектів.

Об'єкт досліджень проекту - торгово-посередницьке підприємство по імпорту італійських меблів та обладнання для квартир, готелів, барів, ресторанів - товариство з обмеженою відповідальністю ТОВ “Класс-Лайн”, виявлення основних проблем його економічного становища і шляхів подальшого розвитку діяльності на зовнішньоекономічному ринку.

Предмет досліджень проекту - зовнішньоекономічні торгово-посередницькі операції та їх комплексний цикл взаємозв'язку з перепродажем імпортованих товарів на внутрішньому ринку, ризики взаємовідносин з митними та податковими механізмами та розробка механізмів уникнення втрат для бізнесу підприємства.

Методи досліджень проекту : проведення горизонтального (індексно-хронологічного) та вертикального(структурно-хронологічного) аналізу балансу та фінансової звітності підприємства, аналіз фінансових коефіцієнтів, програм-но-математичне моделювання ефективності схем пасивних та активних операцій підприємства, побудування алгоритмів та програм розрахунків на ПЕОМ (пакети Microsoft Project-2002 та Microsoft EXCEL-2000).

Інформаційно-методологічна база досліджень проекту -- звітні документи ТОВ “Класс-Лайн” за 2002-2004 роки, інформаційні матеріали фірм України та Росії в галузі продажу елітних меблів та дизайну інтер”єрів.

Розділ 1. Сутність розробки проектів та оцінки їхефективності

1.1 Підприємницький проект, його структура і реалізація

Підприємство - це основна організаційна ланка народного господарства держави і, як самостійний господарський статутний суб'єкт, має право юридичної особи та здійснює виробничу, науково-дослідну і комерційну діяльність з метою одержання відповідного результату [27]. Підприємство в узагальному вигляді слід розглядати як організаційно економічну систему, під якою мається на увазі об'єднання цілей та ресурсів, пов'язаних між собою стремлінням співпродукувати досягнення загальної мети вробничого характеру, позначених новими системними властивостями, а саме - принциповою здатністю до більш ефективної, продуктивної праці, ніж зусилля окремих, не об'єднаних в єдину систему виробників [33].

Під підприємницьким проектом в умовах ринкового господарювання розуміється система сформульованих у його рамках цілей, комплекс організаційно-технічної і нормативної документації, сукупність усіх використовуваних ресурсів (трудових, матеріальних, фінансових і ін.) для реалізації і створення фізичних об'єктів, а також управлінських рішень по їхньому виконанню [39].

Величезна розмаїтість щорічно створюваних у світі фізичних объек тов визначає розходження типів проектів. Їх можна диференціювати по ряду класифікаційних ознак, до числа яких можна віднести:

· масштаб (розміри) проекту;

· терміни реалізації проекту;

· якість виконання проекту;

· обмеженість використовуваних ресурсів;

· місце й умови реалізації проекту.

По масштабах розрізняють малий проект і мегапроект. Малі проекти невеликі по масштабі, прості, обмежені обсягами і припускають: створення дослідно-промислових установок, будівництво невеликих будинків, споруджень і підприємств невеликої потужності, модернізацію діючих виробництв, розробку колекції одягу до сезону й ін. Мегапроекты -- цільові програми, що містять безліч взаємозалежних проектів, об'єднаних загальною метою, виділеними ресурсами і відпущеним часом реалізації.

По термінах реалізації проекти бувають короткострокові (швидкісні) та інші. До першого відносяться проекти по виробництву різного роду новинок, створенню досвідчених установок для проведення досліджень і виробництва конкурентних новинок, проведенню відбудовних робіт після різних аварій, стихійних чи лих робіт з порятунку людей і т.п. На таких об'єктах замовник і виконавець проекту йдуть на збільшення фактичної вартості проекту проти аналогічних проектів, виконуваних у нормальному тимчасовому режимі.

По якості виділяються так називані бездефектні проекти, де домінуючим фактором є його підвищена якість. До таким можна віднести, наприклад, проекти созда ния атомної електростанції, космічної ракети, польоту космонавтів на іншу планету, створення вакцини проти інфекційної хвороби і т.д.

По ступені обмеженості ресурсів виділяють проекти, по яких: зазда-легідь не встановлюються обмеження по ресурсах (проекти стратегічного ха-рактеру); встановлюються обмеження по деяких ресурсах (за часом виконання проекту); встановлюються обмеження по багатьом ресурсам (за часом, вартості проекту, його трудомісткості й ін.).

У практиці зустрічаються також мультипроекти і монопроекти. До мультипроектів відносяться кілька взаємозалежних проектів, виконуваних різними підрядчиками для однієї виробничої фірми. До моно проектів звичайно відно-сять виконання окремих проектів у рамках однієї проектної команди фірми.

1.2 Життєвий цикл підприємницького проекту

Кожен проект незалежно від складності, обсягу робіт, обмежень по ресурсах і т.п. проходить у своєму розвитку від стану, коли «проекту ще ні», до стану, коли «проекту вже ні», що характеризують початок і кінець проекту.

Розробка та реалізація інвестиційного проекту виробничого спрямування охоплюють певний проміжок часу від виникнення відповідної ідеї до практичної її реалізації (введення в дію нового виробничого об'єкта, започаткування продукування нового виробу, здійснення організаційного нововведення).

Цей проміжок часу називають циклом інвестиційного проекту (або інвес-тиційним циклом). Він включає три фази [47]:

1) передінвестиційну (попередні дослідження до остаточного прийняття інвестиційного рішення);

2) власне інвестиційну (проектування, укладення контрактів, споруджен ня чи облаштування виробничих та інших приміщень, навчання персоналу);

3) виробничу (введення в експлуатацію і започаткування господарської діяльності підприємства чи організації після практичної реалізації проектних рішень).

Передінвестиційна фаза інвестиційного проекту здебільшого складається з трьох стадій: аналітичної, проектної та оцінної.

У процесі життєвого циклу виконуються різні види робіт, які можна підрозділити на два великих блоки: основна діяльність по проекті і забезпечення проекту.

До основної діяльності по проекту відносяться:

· передінвестиційні дослідження;

· планування проекту;

· розробка проектно-кошторисної документації;

· проведення торгів і висновок контрактів;

· будівельно-монтажні роботи;

· виконання пусконалагоджувальних робіт;

· здача проекту замовнику;

· експлуатація проекту і випуск продукції;

· ремонт устаткування і розвиток виробництва;

· демонтаж устаткування;

· продаж майна, що залишилося, (закриття проекту).

Забезпечення проекту охоплює організаційно-економічне, правове, кадрове, фінансове, матеріально-технічне, комерційне (маркетинг) і інформаційне забезпечення.

Основна діяльність по проекту протягом життєвого циклу може бути розбита на фази й етапи [50]:

1. Передінвестиційна фаза проекту

1.1. Аналіз інвестиційних можливостей.

1.2. Попереднє техніко-економічне обґрунтування (ТЭО).

1.3. Техніко-економічне обґрунтування і розрахунок ефективності інвестиційних вкладень.

1.4. Доповідь про інвестиційні можливості і резюме про доцільність переходу до наступного фазі.

2. Інвестиційна фаза проекту

2.1. Переговори і заключення контрактів.

2.2. Проектування.

2.3. Будівництво.

2.4. Маркетинг.

2.5. Навчання кадрів.

2.6. Закупівля матеріальних ресурсів і створення їхніх запасів.

3. Експлуатаційна фаза проекту.

3.1. Приймання і запуск проекту.

3.2. Виробництво і реалізація продукції.

3.3. Ремонт, модернізація і заміна устаткування.

3.4. Розвиток виробництва, удосконалювання продукції, що випускається, (інновація).

4. Ліквідація проекту

4.1. Припинення виробничої діяльності.

4.2. Демонтаж устаткування.

4.3. Продаж і утилізація не використаних до кінця засобів проекту.

4.4. Завершення і припинення проекту.

Друга фаза проекту -- інвестиційна - припускає наступні етапи:

- Контрактний етап включає добір потенційних виконавців проекту і проведення торгів. На основі конкурсного добору виконавця оформляється контракт на виконання проекту, у якому відбиваються завдання на проектування, графік виконання робіт, їхня вартість. Потім здійснюється вибір підрядних організацій, відносини з який також оформляються контрактами.

- Етап реалізації проекту складається з робочого проектування і власне будівництва. На цей етап приходиться найбільша питома вага як по витратах, так і за часом у загальних показниках перших двох фаз проекту (предынвестиционной і інвестиційної), про що можна судити виходячи з наступних середньостатистичних даних про питому вагу кожного етапу проекту:

· концептуальний етап -- 3%;

· етап планування -- 5%;

· етап проектування -- 20%;

· етап будівництва -- 60%;

· завершальний етап -- 12%.

Інвестиційна фаза циклу інвестиційного проекту зазвичай охоплює такі види робіт:

- формування юридичного, фінансового та організаційного базису (підго-товка засновницьких документів, вибір технологій, прийняття рішення про ор-ганізаційну структуру управління майбутнім виробничим підприємством чи об'єктом);

- детальне проектування й контрактація (підготовка території під забудо-ву; остаточний вибір технології та устаткування; планування і проектування будівництва; проведення торгів -- тендеринг; переговори й контрактація між усіма сторонами, які беруть участь у реалізації проекту);

- будівництво (будівельні роботи, установлення та монтування обладнан-ня; здача готового виробничого об'єкта в експлуатацію);

- виробничий маркетинг (маркетингова підготовка ринку до появи на ньому нової продукції; маркетинг поставок на ринок нової продукції);

- організація і проведення навчання експлуатаційного персоналу для новоспоруджуваного підприємства (об'єкта);

- введення в експлуатацію новоспорудженого підприємства чи іншого виробничого об'єкта (складання й затвердження акта державної комісії про вве-дення в експлуатацію нового виробничого об'єкта).

До інвестиційних витрат проекту відносять інвестиції, що забезпечують його підготовку й реалізацію. Інвестиційні витрати можна розділити на капітальні та поточні. Капітальні витрати на інвестиційному етапі включають витрати на:

1) оренду та освоєння земельної ділянки;

2) будівлі і споруди, будівельно-монтажні роботи;

3) інфраструктуру;

4) технологію та устаткування;

5) пусконалагоджувальні роботи.

До складу поточних входять витрати на підготовку експлуатаційних кадрів, накладні витрати та оборотні кошти.

Пізнання в області структури життєвого циклу проекту сприяють грамотній оцінці його перспективності, доцільності, побудові системи керування проектами на основі їх строгої економічної значимості для конкретного підприємця і держави в цілому.

При виконанні перших двох фаз проекту особлива увага повинна приділятися ретельному економічному обґрунтуванню його реалізації як на стадії попередньої експертизи, так і на заключній стадії точних розрахунків, що підтверджують чи спростовують доцільність упровадження даного проекту в життя. Тільки у випадку безумовної позитивної економічної ефективності і доцільності розглянутого проекту можна приступати до виконання наступних його етапів.

1.3 Сутність методів оцінки ефективності інвестиційних проектів

Інвестиційний проект розробляється задовго до реального початку його здійснення. Реалізація проекту може тривати роками й десятиліттями. Гроші витрачаються сьогодні і будуть витрачатися протягом довгого часу, а прибуток, що ми його очікуємо , з'явиться не відразу. Але ми знаємо, що виплачена сьогодні одна гривня дорожча за обіцянку заплатити її через рік. Різ-ноцінність національної валюти в часі пояснюється такими причинами [28]:

- зниження купівельної спроможності й загальне підвищення цін;

- отримання процентного прибутку (якщо гривню віднести в банк);

- ризик (кредитор може не виконати свої боргові зобов'язання).

Так чи інакше відбувається зміна цінності національної валюти, тож у проектному аналізі це необхідно враховувати. У проектному аналізі прийнявтий метод зрівнювання різночасових грошей, так зване дисконтування [21].

Майбутня цінність Бс сьогоднішніх грошей визначається за формулою:

(1.1)

де С - сьогоднішня сума грошей, що інвестуються;

d - постійна норма дисконту, що дорівнює прийнятій для інвестора нормі прибутку на капітал;

t - тривалість розрахункового періоду (в роках)

Сьогоднішня цінність Сб майбутніх грошей визначається таким чином:

(1.2 )

Перерахунок поточних і майбутніх сум в еквівалентній вартості шляхом дисконтування дозволяє визначити цінність проектів на основі поточних і майбутніх витрат і результатів. Підраховані за кожний рік життя проекту, вони дисконтуються, а потім підсумовуються з метою одержання загального показника цінності проекту, на основі якого роблять висновок щодо прийнятності проекту.

Критерії, що використовуються в аналізі інвестиційної діяльності, можна підрозділити на дві групи в залежності від того враховується чи ні часовий параметр: 1) засновані на дисконтованих оцінках; 2) засновані на облікових оцінках. До першої групи відносяться критерії:

- чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV);

- індекс рентабельності інвестиції (Probability Index, PI);

- внутрішня норма прибутку (Internal Rate of Return, IRR);

- модифікована внутрішня норма прибутку (Modified Internal Rate of Return, MIRR);

- дисконтований строк окупності інвестиції (Discounted Payback Period, DPP).

До другої групи відносяться критерії:

- строк окупності інвестиції (Payback Period, PP);

- коефіцієнт ефективності інвестиції (Accounting Rate of Return, ARR).

а) Метод розрахунку чистого приведеного ефекту

Цей метод заснований на зіставленні величини вихідної інвестиції (IC) із загальною сумою дисконтованих чистих грошових надходжень, генерованих нею протягом прогнозованого періоду. Оскільки приплив коштів розподілений у часі, він дисконтується за допомогою коефіцієнта r, встановлюваного інвестором самостійно виходячи зі щорічного відсотка повернення, який він хоче чи може мати на інвестований їм капітал. Припустимо робиться прогноз про те, що інвестиція (IC=ІВ - інвестиційні витрати) буде генерувати протягом n років річні доходи в розмірі Р1, Р2, …, Рn (ДПі). Загальна накопичена величина дисконтованих доходів (Present Value, PV = ДВ - сучасна(дисконтована) вартість) і чистий приведений ефект (Net Present Value, NPV= ЧДВ - чиста сучасна(дисконтована) вартість ) відповідно розраховуються по формулах [41]:

(1.3)

(1.4)

Якщо NPV>0, то проект варто прийняти; якщо NPV<0, то проект варто відкинути; NPV=0, то проект ні прибутковий, ні збитковий. Дамо економічне трактування критерію NPV з позиції власників компанії, що по суті і визначає логіку критерію NPV:

- якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії зменшиться, тобто власники компанії понесуть збиток;

- якщо NPV=0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії не зміниться, тобто добробут її власників залишиться на колишньому рівні;

- якщо NPV<0, то у випадку прийняття проекту цінність компанії, а отже, і добробут її власників збільшиться.

Проект із NPV=0 має додатковий аргумент у свою користь - у випадку реалізації проекту добробут власників компанії не зміниться, але в той же час обсяги виробництва зростуть, тобто компанія збільшиться в масштабах.

При прогнозуванні доходів по роках необхідно по можливості враховувати усі види надходжень як виробничого, так і невиробничого характеру, що можуть бути асоційовані з даним проектом.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку NPV(ЧДВ) модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(1.5)

де j - прогнозований середній рівень інфляції.

При розрахунку NPV, як правило, використовується постійна ставка дисконтування, однак при деяких обставинах, наприклад, очікується зміна рівня дисконтних ставок, можуть використовуватися індивідуалізовані по роках коефіцієнти дисконтування. Якщо в ході імітаційних розрахунків приходиться застосовувати різні коефіцієнти дисконтування, то формула (2.4) не застосовується, і проект прийнятний при постійній дисконтній ставці може стати неприйнятним.

Показник NPV відбиває прогнозну оцінку зміни економічного потенціалу комерційної організації у випадку прийняття розглянутого проекту. Цей показник адитивен у просторово-тимчасовому аспекті, тобто NPV різних проектів можна підсумовувати. Це дуже важлива властивість, що виділяє цей критерій із всіх інших і що дозволяє використовувати його в якості основного при аналізі оптимальності інвестиційного портфеля.

б) Метод розрахунку індексу рентабельності інвестиції

Цей метод є по суті наслідком попереднього. Індекс рентабельності (PI) = ІД(індекс доходності) розраховується по формулі [41]:

(1.6)

Якщо PI>1, то проект варто прийняти; якщо PI<1, то проект варто відкинути; якщо PI=1, то проект є ні прибутковим, ні збитковим.

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку PI модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(1.7)

На відміну від чистого приведеного ефекту індекс рентабельності є відносним показником: він характеризує рівень доходів на одиницю витрат, тобто ефективність вкладень - чим більше значення цього показника, тим вище віддача кожної гривні, інвестованої в даний проект. Завдяки цьому критерію PI (DPI) дуже зручний при виборі одного проекту з ряду альтернативних, що мають приблизно однакові значення NPV (зокрема, якщо два проекти мають однакові значення NPV, але різні обсяги необхідних інвестицій, те вигідніше той з них, що забезпечує велику ефективність вкладень), або при комплектуванні портфеля інвестицій з метою максимізації сумарного значення NPV.

в) Метод розрахунку внутрішньої норми прибутку інвестиції

Під внутрішньою нормою прибутку інвестиції (IRR= ВНД) розуміють значення коефіцієнта дисконтування r, при якому NPV проекту дорівнює нулю:

IRR = r, при якому NPV = f( r ) = 0.

Іншими словами, якщо позначити IC=CF0, то IRR знаходиться з рівняння [41]:

(1.8)

Практичне застосування даного методу ускладнено, якщо в розпорядженні аналітика немає спеціалізованого фінансового калькулятора. У цьому випадку застосовується метод послідовних ітерацій з використанням табульованих значень дисконтованих множників. Для цього за допомогою таблиць вибираються два значення коефіцієнта дисконтування r1<r2 таким чином, щоб в інтервалі (r1, r2) функція NPV=f(r ) змінювала своє значення з “+” на “-” чи з “-” на “+”. Далі застосовують формулу

(1.9)

де r1 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому

f(r1)>0 (f(r1)<0)); r2 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, при якому f(r2)<0 (f(r2)>0)).

Точність обчислень обернено пропорційна довжині інтервалу (r1, r2), а найкраща апроксимація з використанням табульованих значень досягається у випадку, коли довжина інтервалу мінімальна (дорівнює 1%), тобто r1 і r2 - найближчі друг до друга значення коефіцієнта дисконтування, що задовольняють умовам (у випадку зміни знака функції y=f(r) з “+” на “-”):

r1 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, що мінімізує позитивне значення показника NPV, тобто f(r1) = min {f(r)<0 };

r2 - значення табульованого коефіцієнта дисконтування, що максимізує негативне значення показника NPV, тобто f(r2) = max {f(r)<0 }.

Шляхом взаємної заміни коефіцієнтів r1 і r2 аналогічні умови випису-ються для ситуації, коли функція змінює знак з “-” на “+”.

г) Метод визначення строку окупності інвестицій

Цей метод, що є одним з найпростіших і широко використовуємих у світовій обліково-аналітичній практиці, не припускає тимчасової упорядкованості грошових надходжень [41]. Алгоритм розрахунку строку окупності (СО) залежить від рівномірності розподілу прогнозованих доходів від інвестиції. Якщо доход розподілений по роках рівномірно, то строк окупності розраховується розподілом одноразових витрат на величину річного доходу, обумовленого ними. При одержанні дробового числа воно округляється убік збільшення до найближчого цілого. Якщо прибуток розподілений нерівномірно, то строк окупності розраховується прямим підрахунком числа років, протягом яких інвестиція буде погашена кумулятивним доходом. Загальна формула розрахунку показника СО має вид:

, при якому (1.10)

Нерідко показник СО = РР розраховується більш точно, тобто розгляд-дається і дробова частина року; при цьому робиться припущення, що грошові потоки розподілені рівномірно протягом кожного року.

Тоді формула (11) модифікується для розрахунків як :

(1.11)

Деякі фахівці при розрахунку показника СО= РР рекомендують враховувати часовий аспект. У цьому випадку в розрахунок приймаються грошові потоки, дисконтовані по показнику WACC, а відповідна формула для розрахунку дисконтованого строку окупності (DPP) має вид:

, при якому (1.12)

Очевидно, що у випадку дисконтування строк окупності збільшується, тобто завжди DPP>PP. Іншими словами, проект прийнятний за критерієм СО може виявитися неприйнятним за критерієм DPP= ДСО [ 41 ].

Якщо проект припускає не разову інвестицію, а послідовне інвестування фінансових ресурсів протягом m років, то формула для розрахунку ДСО(DPP) модифікується в такий спосіб (з врахуванням впливу інфляції як на дисконтовані потоки інвестиції, так і на сгенеровані потоки прибутку інвестиційного проекту):

(1.13)

Розділ 2. Діагностування проблем розвитку ТОВ „Класс-Лайн” та постановка задач проекту реорганізації в нове підприємство

2.1.Аналіз фінансової діяльності торгово-посередницького підприємства ТОВ „Класс-Лайн”

Товариство з обмеженою відповідальністю «Класс-Лайн» створене відповідно до чинного законодавства України [1,3], зареєстроване Печерською районною державною адміністрацією у м.Києві 18.09.2002 року, про що зроблено запис в журналі обліку реєстрації за № 34275, ідентифікаційний код 32161113.

Товариство має колективну форму власності, засновниками товариства є громадяни України Авраменко Вячеслав Валентинович та Сулейманова Олексендра Юріївна.

Основними видами діяльності згідно статуту є:

- 71130 оптова торгівля недержавних організацій;

- 712110 розрібна торгівля недержавних організацій;

- 72200 зовнішня торгівля недержавних організацій.

Статутний фонд /капітал/ товариства, що складається з грошових внесків засновників і становить 16 500 (шістнадцять тисяч п'ятсот) гривень, розподіляється між засновниками наступним чином:

- частка у статутному фонді /капіталі/ Авраменка В'ячеслава Валенти-новича формується за рахунок грошового внеску у розмізі 8 250 (вісім тисяч двісті п'ятдесят) гривень, шо складає 50% статутного фонду /капіталу/, 50% голосів;

- частка у статутному фонді /капіталі/ Сулейманової Олександри Юріївни формується за рахунок грошового внеску у розмірі 8 250 (вісім тисяч двісті п'ятдесят) гривень, що складає 50% статутного фонду /капіталу/, 50% голосів.

Товариство створене з метою здійснення виробничо-господарської, комерційної та інших видів діяльності та отримання на цій основі максимального прибутку Учасниками Товариства.

Основним видом діяльності ТОВ “Класс-Лайн” на сучасному етапі розвитку є імпортування та поставка устаткування та меблів безпосередньо від італійських фірм-виробників, зокрема:

- офісні, житлові і банківські меблі (Рис.А.1 Додатку А);

- торгове устаткування й аксесуари для магазинів різного профілю;

- холодильне устаткування, вітрини і прилавки;

- комплексне устаткування і меблі для барів, кафе і ресторанів;

- професійне кухонне устаткування й аксесуари;

- посуд і столові прилади для барів, кафе і ресторанів;

- устаткування для перукарень;

- пакувальне устаткування;

Враховуючи основний вид торгово-посередницької діяльності ТОВ “Класс-Лайн”, яке не виконує власноруч переробки імпортуємої продукції, його структура побудована за функціональним принципом з інтегрованим сумісниц-твом функцій, характерним для малого підприємства (рис.2.1).

До функціональних обов'язків директора ТОВ “Класс-Лайн” - Авраменка В.В. (він же співзасновник товариства) входить виконання наступних функцій:

виконавчого директора;

фінансового директора;

менеджера по зовнішньоекономічним операціям;

менеджера по оптовій торгівлі на внутрішньому ринку;

начальника відділу логістіки при його відсутності;

До функціональних обов'язків головного бухгалтера ТОВ “Класс-Лайн” - Живаліної Н.В. входить виконання наступних функцій:

загальна бухгалтерія;

зовнішньоекономічні операції;

фінансовий аналіз діяльності підприємства та звітність;

взаємовідносини з банками;

контроль за роботою операторів складського обліку;

Рис.2.1. Функціонально-штатна структура ТОВ “Класс-Лайн”

До функціональних обов'язків начальника відділу логістики ТОВ “Класс-Лайн” - Передерія Г.О. входить виконання наступних функцій :

управління оптовими складами імпортованої продукції;

планування імпортних товарних потоків та митні операції;

планування товарних потоків постачання продукції з оптових складів клієнтам;

юридичне та економічне оформлення імпортних контрактів та контрактів на реалізацію продукції на Україні;

організація роботи та керівництво роботою працівників оптових складів;

директора підприємства при його відсутності;

Наймані робітники обслуговування оптових складів ( 5 працівників в

2003 році та 14 працівників у 2004 році) виконують наступні функції:

- водії - грузові оператори;

- охорона складів;

- оператори-бухгалтери комп'ютерного обліку товарів та

оформлення товаросупровідних документів;

Аналіз функціонально-штатної структури ТОВ „Класс-Лайн” показує :

- на підприємстві відсутній підрозділ економічного планування та економічного аналізу і прогнозу результатів;

- головний бухгалтер не має заступників, а її функції при відсутності ні на кого не покладені;

- покладення функцій економічного аналізу на головного бухгалтера є недоцільним, оскільки бухгалтерський облік і економічний аналіз - це два паралельних інструмента управління підприємством;

- рішення на підприємстві приймаються одноосібно, що при недостат-ньому рівні інформації та компетенцій може привести до прийняття економічно хибних рішень.

Схеми торгово-посередницьких операцій ТОВ “Класс-Лайн” по імпорту меблевої продукції їз Італії в Україну ґрунтуються на взаємодії з оптовими торгівельними фірмами Європи, які поставляють продукції виробників Європейського Союзу.

Товарна номенклатура меблів [ ], імпортуєма ТОВ “Класс-Лайн” не відноситься до підакцизних, але згідно Закону України “Про податок на додану вартість” [5,с.7] відноситься до груп товарів, які оподатковуються у розмірі 20% від митної вартості податком на додану вартість. При цьому допускається оформлення імпортного податкового векселя зі строком погашення 30 днів.

Типові умови імпортних контрактів фірми ТОВ “Класс-Лайн” з фірмами "VITAGLASS D.O."(Verovska 64, 1000 Ljubljana, Slovenija) та "FENZI TRADE Inc."(г.Рига, Латвія) побудовані за наступними схемами:

заключення довгострокового (на 2 роки) контракту на поставку імпортної продукції нерезидентом (Італія, Німеччина, Латвія), при цьому нерезидент може бути посередником (Латвія, Словенія);

поставка продукції частинами за замовленнями на умовах СІР-Київ (автомобільним транспортом);

сплата імпортного ввізного мита, митних зборів та видача податкового

векселя на 30 днів при розмитненні продукції на митному складі у м.Києві;

- реалізація партії продукції на протязі 30 - 60 днів за схемою комерційного кредиту на 10 - 60 днів (через дебіторську заборгованість);

погашення податкового векселя через 30 днів за рахунок надходжен-ня коштів від дебіторів за реалізовану продукцію;

оплата за рахунок надходження коштів від дебіторів за реалізовану продукцію кредиторської заборгованості нерезиденту по імпортному

контракту з відстрочкою сплати до 60 днів після строку отримання

товару;

Основними ризиками та недоліками схем управління розрахунками в зовнішньоекономічних контрактах в ТОВ “Класс-Лайн” є наступні:

а) за рахунок надання нерезидентом комерційного кредиту відстрочкою сплати вартості поставленої продукції на 60 -75 днів після поставки в ціну товару закладаються проценти за надання комерційного кредиту на рівні вищому, ніж банківський кредит (за додатковий ризик);

б) при затримці реалізації отриманої партії за рахунок несвоєчасної спла-ти дебіторами вартості авансово відпущеної продукції виникають проблеми з оплатою імпортного податкового векселя (через 30 днів) та оплатою контракту нерезиденту (через 60 днів);

в) при несплаті нерезиденту вартості поставленої партії продукції через 90 днів законодавство України передбачає штрафні санкції за порушення режиму розрахунків при експортно- імпортних контрактах.

Таким чином, впроваджена схема зовнішньоекономічних розрахунків має негативний ефект „двох боргів” (внутрішнього - дебіторська заборгованість за реалізовані меблі та зовнішнього - оплата вартості імпортованих меблів та імпортного податкового векселя ПДВ), які при можливих затримках в графіках виконання фінансових розрахунків приводять до збитків і неефективності операцій ТОВ „Класс-Лайн”.

Інформаційною базою економічної діагностики діяльності підприємства ТОВ „Класс-Лайн” в проекті були:

- Форма №1 “Баланс” - звіт про фінансовий стан, що відображає активи, зобов'язання і капітал підприємства на встановлену дату [11,с.3].

- Форма №2 “Звіт про фінансові результати”, що містить дані про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства за звітний і попередній періоди [12,с.3].

У додатку Б приведені баланси підприємства ТОВ „Класс-Лайн” за 2002 - 2004 роки, у додатку В приведені звіти про фінансові результати за 2002 - 2004 роки.

У додатку Г представлені результати „вертикального”(внутрішня структура) та „горизонтального”(індексно-хронологічний ріст) аналізу динаміки статей балансів підприємства та звітів про фінансові результати. Розрахунки виконані з використанням ”електронних” таблиць EXCEL - 2000 згідно статистичних алгоритмів робот [26,с.13], [28,с.24].

Спільний аналіз результатів первинної статистичної обробки балансових звітів та звітів про фінансові результати діяльності ТОВ “Класс-Лайн” за 2002 -2004 роки ( додатки Б,В,Г, табл.2.1 - 2.2 та графіки рис.2.2 - 2.3) , показує :

- валюта активів балансу у 2003 році зросла на 34,6 % відносно рівня 2002 року, а у 2004 році ще зросла на 329,1 % відносно рівня 2003 року, таким чином валюта балансу за два роки зросла з 602,4 тис.грн. до 3 473, 5 тис.грн.;

- необоротний капітал (основні фонди) підприємства займають незначну частку 0,8 -2,9 % в валюті баланса, тобто підприємство - чисто торгівельне, а основні фонди - це нестаціонарні склади та офісне обладнання.

Таблиця 2.1

Аналіз динаміки та структури майна ТОВ “Класс-Лайн”

- динаміка структурної частки грошових коштів характеризується стрімким падінням з рівня 29,3% (2002) до 19, 3% (2003) та до 2,0% у 2004 році;

- динаміка структурної частки запасів характеризується падінням з рівня

13,9 %(2002) до рівня 7,0%(2003) та стрімким нарощуванням до рівня 41,6% у 2004 році;

- динаміка структурної долі дебіторської заборгованості характеризується підвищенням з рівня 55,2%(2002) до 66,9%(2003) та падінням до рівня 54,7% у 2004 році;

Рис.2.2. Динаміка структури майна(активів) ТОВ “Класс-Лайн”

Таким чином, у 2002 - 2004 роках для активів підприємства характерні процеси різкого нарощування запасів за рахунок практично повного використання грошових коштів підприємства, при цьому 54,7% активів займає дебіторська заборгованість за реалізовану продукцію, а 41,6% активів - запаси, тобто циклічне функціонування підприємства залежить від активності надходження коштів за реалізовану продукцію для придбання в запаси наступної партії продукції, яка, в основному, імпортується з-за кордону та реалізується оптом на Україні.

Вказане накоплення запасів пов'язане з зростанням обсягів заказів продукції та закупленням і ввезенням(імпортуванням) її ТОВ „Класс-Лайн” на територію України з темпом, який випереджає темп реалізації. Імпортовані комплекти меблів виставляються в колекціях меблевих салонів для залучення покупців, які бачать реальну продукцію та можливість її миттєвої доставки.

Таблиця 2.2

Динаміка джерел ресурсів підприємства ТОВ “Класс-Лайн”

Як видно із даних табл.2.2 основними джерелами ресурсів підприємства ТОВ “Класс-Лайн” є власний капітал, частка якого у валюті ресурсів займає долю у 14,9% та кредиторська заборгованість, яка займає частку у 80,9%. Структурна частка поточної заборгованості в розрахунках становить всього 4,2%. Динаміка джерел ресурсів у 2002 -2004 роках наступна:

- кредиторська заборгованість у 2003 році зросла на 47,3% відносно рівня 2002 року, а у 2004 році різко зросла на 275,8% відносно рівня 2003 року;

- власний капітал знизився у 2003 році на 39,9% відносно рівня 2002 року, а у 2004 році різко зріс на 825,9% відносно рівня 2003 року за рахунок значного зростання прибутку у 2004 році (з рівня 39,4 тис.грн. у 2003 році до рівня 501,1 тис.грн. у 2004 році);

Процеси зростання обсягів джерел ресурсів ТОВ „Класс-Лайн” пов'язані з ростом обсягів продажу продукції та необхідністю додаткового залучення коштів для нарощування оборотних активів підприємства.

Рис.2.3 Динаміка структурних частин джерел ресурсів ТОВ “Класс-Лайн”

Таким чином, ТОВ “Класс-Лайн”, не залучаючи банківських кредитів, живе за рахунок комерційного кредитування з боку експортерів, які надають підприємству продукцію для реалізації на основі відстрочки платежу, тобто оплати за імпортовану продукцію на умовах банківського переказу через 60 днів після поставки продукції на митний кордон України.

Оскільки частка необоротних кошті займає у 2004 році біля 1% валюти баланса, то для функціонування грошового капіталу використовується власний оборотний капітал підприємства, частка якого становить 14% від валюти балансу (Рис.2.3).

Аналіз динаміки показників звітів про фінансові результати ТОВ “Класс-Лайн” (додатку Г та графіки рис.2.4 -2.5) показує :

Рис. 2.4 Порівняння показників динаміки абсолютного росту валюти балансу та обсягів чистих доходів, витрат, валового прибутку від реалізації продукції ТОВ “Класс-Лайн”

обсяги реалізації продукції в 2002 - 2004 році значно нарощуються з рівня 1 635 тис.грн.(2002) до рівня 11 428 тис.грн. у 2003 році та до рівня

20 018 тис.грн. у 2004 році;

ланцюговий темп росту обсягів доходів від реалізації становить +598,3% у 2003 році відносно 2002 та +75,32% у 2004 році відносно рівня 2003 року;

- ланцюговий темп росту собівартості випуску та реалізації продукції ста-новить + 600, 96% у 2003 році відносно 2002 та + 75,58% у 2004 році відносно рівня 2003 року, що практично відповідає темпам росту обсягів доходів від реалізації;

- темп росту фінансових результатів діяльності значно перевищує темпи росту валюти балансу, що свідчить про інтенсивний розвиток ділової діяльності підприємства;

- темп росту валового прибутку від реалізації показує, що прибутковість використання активів різко зросла в 4 рази в 2003 році та впала більш ніж в 2 рази в 2004 році.

Таким чином, результати проведеного аналізу показують, що у 2003 році підприємство пройшло стадію різкого зростання життєвого циклу (обсяг реалізації зріс в 6 разів), але у 2004 році при різкому розширенні обсягів реалізації до рівня в 11 разів відносно 2002 року в підприємстві стали відчутні процеси виходу на „горизонтальний” участок життєвого циклу (насичення).

Як показують структурні графіки рис.2.5:

- основна складова частка в структурі собівартості від 92,3% до 93,3% - це

витрати на придбання товарної продукції для оптового перепродажу;

- частка інших операційних витрат становить від 6 % до 7,1 %, що, відпо-відно, залишає незначну частку на оплату праці менеджерів ТОВ “Класс-Лайн” та амортизаційні відрахування на утримання основних фондів офісу.

Для аналізу причин виявлених змін в основних показниках діяльності ТОВ „Класс-Лайн” у 2002 - 2004 роках у проекті проведений аналіз відносних показників фінансового стану підприємства - ліквідності, платоспроможності, фінансової стійкості та рентабельності роботи.

У додатку Д наведені алгоритми розрахунків показників фінансового стану підприємства [37,с.14] з використанням форм фінансової звітності - Форма 1 “Баланс” [11,с.5] та Форма 2 “Звіт про результати фінансової діяльності” [12,с.6].

У додатку Е наведені результати розрахунків показників фінансового стану підприємства за алгоритмами, наведеними додатку Д, реалізованими в таблично-програмному середовищі „електронних таблиць” EXCEL-2000.

Рис.2.5 Динаміка структури статей собівартості виробництва та реалізації продукції в ТОВ “Класс-Лайн”

Результати розрахунків показників фінансового стану при вторинній (коефіцієнтній) статистичній обробці балансових звітів та звітів про фінансові результати діяльності ТОВ “Класс-Лайн” за 2002 -2004 роки наведені на графіках рис.2.6 - 2.8.

Рис.2.6 Динаміка показників ліквідності балансу ТОВ „Класс-Лайн”

Аналіз графіків показників ліквідності, наведених на рис.2.6, показує :

- у 2002-2003 роках всі нормативи ліквідності балансу в ТОВ „Класс-Лайн” знаходились в нормативному діапазоні стійкого ліквідного стану підприємства;

- у 2004 році різко знизився до нуля показник абсолютної ліквідності та став нижче нормативного діапазону показник строкової ліквідності;

- у 2003 - 2004 роках показник відношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованостей був суттєво нижче значення стійкого діапазону (більше 1,0), тому для розрахунків з кредиторами необхідно було не тільки отримати кошти дебіторської заборгованості за відпущені товари, але і розраховуватися частиною власних оборотних коштів (оборотна частина капіталу);

Таким чином, у 2004 році підприємство попало в кризову полосу нелік-відності балансу в короткострокових періодах, що зафіксовано у раніше вказа-ному факті використання у 2004 році всієї грошової маси на закупівлю товар-них запасів.

Рис.2.7. Динаміка рентабельності активів та власного капіталу підприємства ТОВ „Класс-Лайн”

Аналіз показників ділової активності ( Додаток Е) та рентабельності активів і власного капіталу ТОВ „Класс-Лайн” (рис.2.7) показує:

1. Ресурсовіддача активів в чисту виручку зросла з рівня 2,26 (2002) до 11,76 у 2003 році та зменшилась до рівня 4,8 у 2004 році;

2. Рентабельність активів та власного капіталу по валовому прибутку від реалізації ( різниця між чистим доходом та собівартістю продукції) є позитив-ною та має високі значення.

3. Витрати на реалізацію та інші статті позареалізаційних витрат, які не входять до виробничої собівартості продукції, у 2003 -2004 році перевищують валовий реалізаційний прибуток (Додаток Г), що приводить до збиткової діяльності по показнику загального операційного прибутку. Тому рентабельність активів та власного капіталу у 2003 - 2004 роках негативна чи близька до нульового рівня.

На рис.2.8 наведена динаміка показників ділової активності (швидкості обороту окремих характерних агрегатів активів та пасивів балансу) ТОВ „Класс-Лайн”.

Рис. 2.9. Динаміка показників ділової активності ТОВ „Класс-Лайн”

Як показано на графіках рис.2.9 :

1. У 2003 році відносно 2002 року період обороту характерних агрегатів балансу значно скоротився:

- по періоду 1 обороту обігових коштів на - 81,8%;

- по періоду 1 обороту запасів на -90,4%;

- по періоду 1 обороту(погашення) дебіторської заборгованості на - 77,1%;

- по періоду 1 обороту(погашення) кредиторської заборгованості на - 79%;

- по періоду 1 обороту операційного циклу на - 80%,

що свідчить про різке підняття ділової активності підприємства :

2. У 2004 році відносно 2003 року з нарощенням обсягів операцій період обороту характерних агрегатів балансу підвищився:

- по періоду 1 обороту обігових коштів на +158,4 %;

- по періоду 1 обороту запасів на +1 355 %;

- по періоду 1 обороту(погашення) дебіторської заборгованості на +96,6%;

- по періоду 1 обороту редиторської заборгованості на +114%;

- по періоду 1 обороту операційного циклу на +226,8%,

що свідчить про зниження темпів ділової активності підприємства при нарощенні обсягів діяльності

Рис.2.9 Динаміка показників покриття запасів джерелами ресурсів в ТОВ “Класс-Лайн”

На рис.2.9 наведені результати аналізу джерел покриття запасів в ТОВ “Класс-Лайн”.

Як видно з графіків рис. 2.9 :

якщо у 2002 році джерел покриття запасів було досить для покриття запа-сів (абсолютно стійкий фінансовий стан), то у 2003 році джерел покриття запасів стало недоставати (дефіцит = -24 тис.грн.) і підприємство перемістилося в зону нестійкого фінансового стану;

- у 2004 році з різким нарощенням запасів, джерел покриття запасів (влас-ний капітал + довгострокові кошти + банківські кредити) стало недоста-вати на значно більшу суму(дефіцит = - 955 тис.грн.), перевищуючу власний капітал підприємства, відповідно фінансової стійкості ТОВ “Класс-Лайн” по покриттю запасів характеризується як кризовий;

У закордонній практиці поширення придбала модель прогнозування банкрутства -- Альтмана [26,с.68], яка була розроблена в 1968 році і відома також за назвою «розрахунок Z-показника» -- інтегрального показника рівня погрози :

(2.1)

де Х1 = (Поточні активи - Поточні пасиви) / Обсяг активу;

Х2 = Нерозподілений прибуток / Обсяг активу;

Х3 = Прибуток до виплати відсотків / Обсяг активу;

Х4 = Ринкова вартість власного капіталу / Позикові засоби;

Х5 = Виторг від реалізації / Обсяг активу;

При Z < 1,8 - імовірність банкрутства дуже висока;

1,8 < Z < 2,7 - імовірність банкрутства середня;

2,7 < Z < 2,99 - імовірність банкрутства невелика;

Z > 2,99 - імовірність банкрутства незначна.

Розрахунок інтегрального показника Альтмана за даними балансу ТОВ «Класс-Лайн» за 2004 рік , дає наступні значення :

Імовірність банкрутства підприємства ТОВ “Класс-Лайн” по Альтману за рахунок високої структурної частки ресурсовіддачі активів практично відсутня.

2.2 Ідентифікація компетенцій підприємства ТОВ „Класс-Лайн”

Непередбачливі умови функціонування господарюючих суб'єктів харак-теризуються високим ступенем невизначеності та динамічності і зумовлюють необхідність пошуку нових, відповідних сучасним реаліям методологічних підходів до забезпечення успішного довгострокового розвитку підприємства.

Як визнають дослідники, передумовами такого розвитку є:

1) розробка та прийняття внутрішньо несуперечливого набору завдань та функціональних політик;

2) виявлення сильних та слабких сторін у діяльності підприємства шляхом зіставлення його можливостей з умовами зовнішнього середовища та врахування відповідних результатів при формуванні своєї ринкової поведінки;

3) створення, нарощування та ефективне використання так званих відміт-них компетенцій підприємства або його ключових факторів успіху [ ].

Компетенції підприємства набули певного окреслення та залишаються дискусійними, не зважаючи на бурхливий розвиток цього напрямку досліджень у працях зарубіжних стратегів та пильну увагу, що приділяють вивченню даної проблеми вітчизняні вчені.

Термін "компетенції підприємства" доцільно визначати у двох площинах: 1) для позначення наявності навичок (знань) у певній сфері діяльності (або компетентність як така); 2) для позначення відповідності вимогам для виконання певного виду роботи або реалізації певного напрямку діяльності (або конгруентність).

Компетенції підприємства (організації) -- це невід'ємна складова його стратегічних активів, яка віддзеркалює комплекс колективного знання, досвіду та здібностей підприємства, що в поєднанні з унікальною технологією дозволяє створювати (підтримувати) конкурентні переваги та забезпечувати неповторну відмітність підприємства у певному ринковому оточенні.

Якщо аналізувати представлені види компетенцій за ступенем їх значу-щості для розвитку підприємства можна визначити два їх рівні -- індивідуумів та організації.

Рівень особистих компетенцій включає професійні компетенції людини, під якими розуміються базові знання, вміння та здібності особистості, "що являють собою інваріантний компонент особистості сучасного фахівця та сприяє успіху в його професійній діяльності" [7], а також рольові компетенції як осо-бисті характеристики, що визначають соціальну активність індивідуума у про-цесі організації та здійснення спільної діяльності людей у групах під час вико-нання певних виробничих завдань.

Якісно інший рівень утворюють компетенції підприємства (організації). Своєю чергою цей рівень представлений економічними, стратегічними та ключовими компетенціями.

Функціональні компетенції визначаються характерними здатностями під-систем підприємства здійснювати виробничі та комерційні функції оптималь-ним (максимально ефективним) способом.

Cтратегічні компетенції означають відмітні характеристики ділової стратегії у контексті її відповідності зовнішньому конкурентному середовищу на рівні підприємства (а не його підрозділу).

Нарешті ті з компетенцій, які можуть забезпечувати потенційний доступ підприємства на різні ринки, означають відмітні характеристики кінцевого продукту та практично не можуть бути відтвореними конкурентами, оскільки (за визначенням К.К. Прахалада і Г. Хамела) являють собою складну взаємодію окремих індивідуальних технологій та навичок, створюють групу ключових компетенцій підприємства [10].

Таке уявлення про сутність та ієрархію компетенцій підприємства ство-рює теоретичне підґрунтя для подальшого розвитку методології стратегічного управління та методичного інструментарію дослідження необхідних передумов успішного довгострокового розвитку сучасного підприємства.

В табл.2.3 наведена оцінка компетенцій підприємства ТОВ „Класс-Лайн”.

Таблиця 2.3

Ідентифікація фактично розвинених компетенцій ТОВ „Класс-Лайн”