Курсовая работа: Оцінка хімічної обстановки внаслідок аварії на хімічно-небезпечному об'єкті з виливом небезпечних хімічних речовин
Міністерство освіти та науки України
Кафедра
біотехнології та
безпеки
життєдіяльності
РЕФЕРАТ
З
курсу «Цивільна оборона»
На
тему: «Оцінка хімічної обстановки внаслідок аварії на хімічно-небезпечному
об'єкті з виливом небезпечних хімічних речовин»
Варіант
№23 «А»
Виконала:
студентка групи
Перевірив:
\
\
Дніпропетровськ
2007
ПЛАН
Вступ
1 Загальна характеристика небезпечних хімічних речовин
2 Терміни та визначення
3 Вплив метеоумов на поведінку небезпечних хімічних
речовин в атмосфері
Глава І Довгострокове (оперативне) прогнозування
наслідків можливої
аварії на хімічно небезпечному об'єкті з
виливом небезпечних
хімічних речовин
Глава ІІ Визначення характеру небезпечних хімічних
речовин, засобів
захисту та відповідних дій при аварії
на залізничному транспорті з
виливом НХР (аварійна карточка)
Заключна частина
1 Організація оповіщення у надзвичайних ситуаціях
2 Дії працівників та керівництва хімічно небезпечного
об'єкту в разі
виникнення аварії
3 Висновки
ВСТУП
1 Загальна характеристика НХР
Небезпечні речовини можуть проникати в
організм людини через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, а також шкірні
покриви і слизисті оболонки.
Дія НХР на організм людини
обумовлена їх физико-хімічними властивостями. Група хімічно небезпечних і
шкідливих виробничих чинників по характеру дії на організм людини
підрозділяються на наступні підгрупи:
1. Загальнотоксичної дії -
більшість промислових небезпечних речовин. До їх числа можна віднести
ароматичні вуглеводи (бензол, толуол, ксилол, нітробензол,
анілін і ін.). Великою токсичністю володіють ртуть-органічні
з'єднання, фосфорорганічні
речовини.
2. Дратівливою дією володіють
кислоти, луги, а також хлор- фтор- сіро- і азотовмістні
з'єднання (фосген, аміак, оксиди сірки і азоту, сірководень). Всі ці речовини
об'єднує те, що при контакті з біологічними тканинами вони викликають запальну
реакцію, причому в першу чергу страждають органи дихання, шкіра і слизисті
оболонки очей.
3. До сенсибілізующим
відносяться речовини,
які після щодо нетривалої дії на організм викликають в ньому підвищену
чутливість до цієї речовини. При подальшому навіть короткочасному контакті з
цією речовиною у людини виникають бурхливі реакції, що найчастіше приводять до
шкірних змін, астматичних явищ, захворювань крові. Такими речовинами є деякі
з'єднання ртуті, платина, альдегіди (формальдегід).
4. Канцерогенні
речовини, потрапляючи в організм людини, викликають розвиток злоякісних пухлин.
В даний час є дані про канцерогенну небезпеку для людини порівняно невеликої
групи хімічних сполук, що зустрічаються у виробничих умовах. До їх числа перш
за все відносять поліциклічні ароматичні вуглеводні, які можуть входити до
складу сирої нафти, але в основному утворюються при термічній (вище 350°)
переробці пальних копалин (кам'яного вугілля, деревини, нафти, сланців)
або при неповному їх згоранні.
Найбільш вираженою
канцерогенною активністю володіють 7,12-дилитил без(а) - антрацен;
3,4-бензапирен, 1,2-бензантрацен. Канцерогенні властивості властиві і продуктам
нафтопереробної і нафтохімічної промисловості (мазуту, гудрону, нафтовому
коксу, бітумам, маслам, сажа). Канцерогенними властивостями володіють
ароматичні аміни, що в основному є продуктами аніліно-фарбової промисловості, а
також пил азбесту.
5. Отрути,
що володіють мутагенною активністю, впливають на генетичний апарат зародкових і
соматичних кліток організму. Мутації приводять до загибелі кліток або до
функціональних змін. Це може викликати зниження загальної опірності організму,
раннє старіння, а в деяких випадках важкі захворювання. Дія мутагенних речовин
може позначитися на потомстві (не завжди першого, а, можливо, другого і
третього поколінь).
Мутаційною активністю
володіють, наприклад, етіленамін, уретан, органічні
перекиси, іприт, оксид етилену, формальдегід, гидроксиламін.
6. До речовин, що впливають на
репродуктивну функцію (функцію
відтворення потомства), відносять бензол і його похідні, сірковуглець, хлоропрен,
свинець, сурму, марганець, отрутохімікати, нікотин, етіленамін,
з'єднання ртуті.
Існують і інші різновиди
класифікацій небезпечних речовин, наприклад, по переважній дії на певні органи
або системи організму людини, по основній шкідливій дії (задушливі, дратівливі,
нервові (нейротропні), кров'яні отрути, печінкові), по взаємодії з ферментними
системами, по величині середньо смертельної дози.
По ступеню дії на організм
людини всі шкідливі підречовини підрозділяються на чотири класи:
1.речовини
надзвичайно небезпечні (3,4-бензапирен, ртуть, свинець, озон, фосген);
2.речовини
високо небезпечні (оксиди азоту, бензол, йод, марганець, мідь, сірководень,
їдкі луги, хлор);
3.речовини
помірно небезпечні (ацетон, ксилол, сірчистий ангідрид, метиловий
спирт);
4.речовини
малонебезпечні (аміак, бензин, скипидар, етиловий спирт).
Слід мати на увазі, що і
малонебезпечні речовини при тривалій дії можуть при великих концентраціях
викликати важкі отруєння.
Клас небезпеки речовини
встановлюють по таблиці ГОСТ 12.1.007-76, залежно від гранично допустимої
концентрації (ГДК) в повітрі робочої зони (мг/м3), середньої смертельної дози
при введенні в шлунок (міліграм/кг), середній смертельній концентрації в
повітрі (мг/м3), коефіцієнта можливого інгаляційного отруєння, зони гострої
дії, зони хронічної дії.
2
Терміни та визначення
Наведені терміни
та визначення використовуються в Методиці прогнозування наслідків виливу
небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об'єктах і транспорті.
Небезпечна
хімічна речовина (далі - НХР) – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої
може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і
завдати шкоди довкіллю.
Хімічно
небезпечний об'єкт (далі - ХНО) - промисловий об'єкт або його структурні підрозділи,
на якому знаходяться в обігу одна або декілька НХР.
Аварія з НХР – це подія техногенного
характеру, що сталася на хімічно небезпечному об'єкті внаслідок виробничих,
конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або випадкових
зовнішніх впливів, що призвела до пошкодження технологічного обладнання,
пристроїв, споруд, транспортних засобів з виливом (викидом) НХР в атмосферу і реально
загрожує життю, здоров'ю людей.
Хмара НХР – суміш парів і дрібних
капель НХР з повітрям в обсягах, небезпечних для довкілля.
Первинна хмара
НХР – це
параподібна частина НХР, яка є в будь-якій ємності над поверхнею зрідженої НХР
і яка входить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємності без випару з
підстильної поверхні.
Вторинна хмаоа
НХР – це
хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару НХР з підстильної
поверхні.
Зона можливого
хімічного забруднення (далі - ЗМХЗ) – територія, у межах якої під впливом зміни напряму
вітру може виникнути переміщення хмари НХР з небезпечними для людини
конценраціями.
Зона хімічного
забруднення НХР – територія, яка включає осередок хімічного забруднення, де фактично
розлита НХР, і ділянки місцевості, над якими утворилась хмара НХР.
Прогнозована
зона хімічного забруднення – розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно
визначаються за формою еліпса.
3
Вплив метеоумов на поведінку НХР в атмосфері
Основними
метеорологічними умовами, які впливають на поведінку небезпечно хімічних
речовин в атмосфері є: температура, тиск, хмарність, вологість, опади,
швидкість вітру, а також ступінь вертикальної стійкості повітря.
Наведемо деякі
приклади впливу метеоумов. На випаровування пари НХР великий вплив має вітер, тому,
в населених пунктах, лісах, на перехрестній місцевості стійкість зараження
ними буде вище, ніж на відкритій. Чим вища температура, тим швидше відбувається
дифузія частинок НХР з повітрям, що приводить до швидкого випаровування.З
одного боку це добре, бо концентрація НХР зменшується, але з іншого боку – це
призводить до утворення більшої площі розповсюдження НХР. Якщо під час аварії
випадали опади у вигляді дощу, то це могло привести до того, що деякі НХР
можуть сполучатися з водою і утворювати похідні сполуки, які стають набагато
небезпечними.
Глава
І
Довгострокове
(оперативне) прогнозування наслідків можливої
аварії
на хімічно небезпечному об'єкті з виливом цианістого водню
Завдання
На ХНО, який
розташований на відстані 3 км від певного населеного пункту є джерело хімічної
небезпеки з ціаністим воднем кількістю 5 тонн в певних виробничих умовах:
-
Чисельність
робочої зміни:максимальна–160 чол.,мінімальна–130 чол.
-
Забезпеченність
робочих протигазами – 60 %.
-
Число
мешканців населеного пункту – 800 чол.
-
Число
мешканців, що проживає в радіусі ЗМХЗ – 3000 чол.
Метеоумови:
-
Швидкість
вітру в приземному шарі – 1 м/с.
-
Температура
повітря - 20ºС.
-
Ступінь
вертикальної стійкості повітря – інверсія.
Примітка:
-
Азимут
напрямку домінуючого в районі розміщення ХНО вітру –
135º,
умовно заданий населений пункт знаходиться на осі напряму
вітру.
-
Умови
виробничого процесу – розлив: «вільний».
Розрахунки
Ціаністий водень
або синільна кислота являється важливим промисловим продуктом та може бути
отримана каталітичною взаємодією аміака, метану та кисню повітря:
СН4 + NH3 H – C N
Синільна кислота
– легколетюча рідина без кольору з запахом гіркого мигдалю. Володіє слабкими кислотними
властивостями Кα = 4,9 · 10-10, температура кипіння – t = 26,7 ºС,
температура плавлення - t = 13,3 ºС. Густина рідкої синільної кислоти при
температурі 18 °С рівна 0,7 г/см3, тобто вона легша за воду; з водою
змішується у всіх відносинах, легко розчинна в органічних розчинниках, фосгені.
Пари синільної кислоти легші за повітря. Максимальна їх концентрація при
температурі 20°С - 873 міліграм/л. Висока летючість синильної кислоти дозволяє
створювати концентрації, що забезпечують швидку поразку живої сили. Ціаністий
водень використовується для виготовлення акрілонітрила, метилметакрилата та ін.
і являється сильною отрутою, що паралізує дихальні центри.
Отруєння синільною кислотою може відбутися при вдиханні її пари,
резорбції через шкіру отрути в газоподібному і рідкому стані, а також при
попаданні рідкої синільної кислоти в шлунково-кишковий тракт (із зараженою
водою або їжею).
При отруєнні через рот
смертельною дозою синильної кислоти для людини є 1 міліграм на 1кг мас тіла
людини.
1)
Визначаємо
глибину зони можливого хімічного забруднення:
-
Гтаб.-
таблична глибина зони забруднення, що береться із значення глибини
розповсюдження хмари забрудненого повітря хлором, яке відповідає умовам, за
яких виникла аварія з ціаністим воднем, і множиться на коефіцієнт для даної
речовини.
Гтаб.(хлор)
= 12,8 км, К = 0,97, тоді Гтаб. = 12,8 · 0,97 = 12,42 км
-
Гк
– глибина зони з урахуванням значення коефіцієнта зменшення глибини зони, з
урахуванням умов розливу ціаністого водню.
Для умови розливу
«вільно», Кз = 1, тоді:
Гк
= Гтаб./ Кз = 12,42 км
-
Гмакс.
– глибина максимального значення переносу повітряних мас:
Гмакс.
= 4 · V,
де V
– швидкість хмари забрудненого повітря, яку вибираємо по таблиці залежно від
швидкості повітря та ступеня вертикальної стійкості повітря.
V = 5 км/год , тоді Гмакс. = 4 · 5 = 20 км
-
Гмін.
– глибина зони, яка дорівнює меншому значенню з Гмакс та Гтаб.
Отже, Гтаб.< Гмакс, тоді Гмін. = 12.42 км
2)
Визначаємо
час підходу забрудненого повітря до заданого населеного пункту:
t = X
/ V = 3 / 5 = 0,6 год = 36 хв
де X – відстань від певного
населеного пункту до ХНО, V – швидкість хмари забрудненого повітря
3)
Визначаємо
час випаровування ціаністого водню, що може бути розлитим внаслідок аварії:
Т =
(h - d) / (К2 · К4· К7)
де h – висота шару вилитого ціаністого
водню, що дорівнює 0,05 м; d – густина ціаністого водню, що рівна 0,687 т/км2;
К2 - коефіцієнт, який залежить від фізико-хімічних властивостей –
0.055; К4 – коефіцієнт, який враховує швидкість вітру – 1; К7
– коефіцієнт, який враховує температуру повітря – 1.
Т =
(0,05 · 0,687) / (0,055 · 1· 1) = 0, 624 год = 37,5 хв
4)
Визначаємо
площу зони можливого хімічного забруднення:
SЗМХЗ
= 8,72 · 10-3 · Гмін.2 ·φ
де φ – коефіцієнт, який умовно
дорівнюється кутовому розміру зони і приймається рівним 360º
SЗМХЗ
= 8,72 · 10-3 · 12,42 2 ·360 = 484,24 км2
5)
Визначаємо
площу прогнозованої зони хімічного забруднення :
SПЗХЗ
= К · Гмін.2 · N0,2
де К – коефіцієнт, який залежить від
ступеня вертикальної стійкості повітря, К= 0,081; N – час, на який розраховується
глибина ПЗХЗ, N = 4 год.
SПЗХЗ
= 0,081 · 12,42 2 · 40,2 = 16,487 км2
6)
Визначаємо
ширину прогнозованої зони хімічного забруднення при інверсії:
Ш =
0,3 · Гмін.0,6 = 0,3 · 12,42 0,6 = 1,36 км
7)
Визначаємо
можливі втрати серед робітників об'єкту та населення і їх структуру в умовах
можливої аварії з розливом ціаністого водню:
Керуючись
відношенням забезпеченності протигазами та умовами перебування людей можна
зробити висновок: якщо процент забезпечення протигазами становить 60%, то можливі
загальні втрати на відкритій місцевості – 40%, а в будівлях – 22%.
Нехай 50%
населення використовують ватно-марлеві пов'язки, тоді:
800
чоловік
400 чоловік
використали 400 чоловік не використали
40%
втрат 50% втрат
160 чоловік
200 чоловік
Загальні втрати
складають: 360 чоловік.
Структура втрат
може розподілятися за такими даними:
-
Легкі –
до 25%, що складає до 90 чоловік
-
Середньої
тяжкості – до 40%, що складає до 144 чоловік.
-
Зі
смертельними наслідками – до 35%, що складає до 126 чоловік.
8)
Визначаємо
прилади для виявлення в атмосфері ціаністого водню та проведення хімічної
розвідки.
Для виявлення
ціаністого водню використовують універсальний газосигналізатор УГ-2, який
вимірює конценрацію шкідливих парів в повітрі робочої зони виробничих
приміщень. Визначення конценрації пару НХР в повітрі здійснюється за еталонами
пофарбування індикаторів. Виміри проводяться 2-3 рази і оцінка здійснюється по
середньому арифметичному значенню.
9)
Визначаємо
необхідні розчини (речовини) для нейтралізації ціаністого водню та їх
кількість, назвати технічні засоби, що використовуються при нейтралізації,
способи і засоби ліквідації наслідків аварії з виливом ціаністого водню.
Для нейтралізації
ціаністого водню необхідно розпилити воду в хмарі небезпечної речовини
10)
Визначаємо
необхідні засоби індивідуального захисту в умовах виливу ціаністого водню.
Визначаємо допустимий час перебування людей у засобах захисту шкіри за
максимальним показником температури повітря в районі ХНО
При
тривалому перебуванні в атмосфері з високою (більше 0,5 міліграма/л)
концентрацією синильної кислоти без засобів захисту шкіри, не дивлячись на
наявність протигаза, може відбутися отруєння в результаті резорбції отрути.
Особливо небезпечне зіткнення з рідкою синильною кислотою, проте такий випадок
в бойовій обстановці маловірогідний.
Надійно захищає в польових
умовах від поразки синильною кислотою ізолюючі протигази.
Допустимий час перебування
людей у засобах захисту шкіри при t =20ºС складає 0,8
години. Для збільшення часу постійного знаходження людей в ізолюючих засобах
захисту шкіри можно використати охолоджуючі екрани із бавовнянопаперової
тканини, які одягають поверх захисного одягу і періодично змочувати водою з
температурою не більше + 20ºС.
11)
Складаємо
схему зони можливого хімічного забруднення по довгостроковому прогнозуванні з
показом на ній прогнозованої зони хімічного забруднення з урахуванням
домінуючого в районі ХНО напрямку вітру.
Висновки: Внаслідок аварії на ХНО
трапився вилив 5 тонн ціаністого водню.
При швидкості
вітру 1 м/с та СВСП – інверсія утворилася зона можливого хімічного забруднення
в вигляді сектору під кутом 360º, глибиною 12,42 км і площею – 484,24 км2
Ширина
прогнозованої зони хімічного забруднення склала – 1,36 км.
Жилий масив,що
розташований за 3 км від ХНО знаходиться в зоні хімічного забруднення. Уражаюча
дія ціаністого водню на робітників розпочнеться зразу після аварії, час
уражаючої дії розлитої НХР – 37,5 хв.
Хмара ціаністого
водню підійде до населеного пункту через 36 хв.
Глава ІІ
Визначення характеру небезпечних хімічних речовин, засобів захисту та
відповідних дій при аварії на залізничному транспорті з виливом НХР (аварійна
карточка)
Завдання
На залізниці
сталася аварія з виливом пірідіну. На північ від місця розливу пірідіну,на
відстані 130 м знаходиться озеро, а в радіусі 1 км розташовані населені пункти, підприємства, сільськогосподарські ферми. Азимут напрямку вітру –
225 º, зі швидкістю – 3 м/с.
Визначити
характер НХР, засоби захисту та відповідні дії в осередку можливого хімічного
ураження.
Розв'язування
1.
Небезпечний
вантаж – пірідін, ступінь його токсичності – 2.
2.
Основні
властивості пірідіну – рідина без кольору з неприємним запахом. У воді легко
розчинна, пари цієї речовини важчі повітря і скупчуються в низьких ділянках
поверхні. Основними видами небезпеки є : спалахує від іскри та полум'я; розлита
рідина при нагріванні вивільнює спалахуючі пари; ємності можуть вибухати при
нагріванні. Небезпека для людини: небезпечен при вдиханні, потрапленні в очі та
на шкіру. Першими ознаками отруєння є: сухість і зуд шкіри, кашель, втрата
свідомості, судоми.
3.
Засобами
індивідуального захисту є : ізолюючий протигаз, респіратор РПГ-67А, захисний
прорезиновий костюм, а також резинові рукавиці і чоботи.
4.
Нейтралізація
пірідіну проводять за допомогою розпилення води для осадження парів. Якщо
відбулися невеликі витоки, то промити великою кількістю води.
5.
Необхідні
дії в різних умовах:
a) загального характеру:
-
видалити
сторонніх;
-
уникати
низьких місць;
-
ізолювати
небезпечну зону і дотримуватися правил
пожежної
небезпеки;
-
в зону
аварії входити тільки в захисному костюмі;
-
постраждалим
надати першу домедичну допомогу.
b) при викиді (розливу):
-
не
торкатися до вилитої речовини;
-
заборонити
маневрові роботи та рух потягів в небезпечній
зоні;
-
усунути
джерело вогню, іскр;
-
ізолювати
район в радіусі – 200м;
-
викликати
на місце аварії пожежну службу;
-
усунути
витікання, якщо це безпечно, або перелити вміст у
цілу
цистерну;
-
при
інтенсивному витоку огородити земляним валом
розлиту
рідину, перекачати в іншу цистерну;
-
місце
розливу залити великою кількісю води;
-
не
допускати потраплення речовини у водоймища,
каналізацію.
c) при пожежі:
-
ізолювати
небезпечну зону в радіусі – 800м;
-
не
наближатися до палаючих речовин;
-
охолоджувати
ємності водою з максимальної відстані;
-
гасити з
максимальної відстані мілкорозпиленою водою та
механічною
піною.
d) при загорянні:
-
використовувати
сухий пісок, землю, кошму та ін.
-
користуватися
вогнегасниками марок ОП, ОУ.
6.
Заходи
першої допомоги при ураженні:
®
домедична
допомога:
-
свіже
повітря, міцний чай, кисень;
-
видалити
речовину з шкіри та очей (30% розчин альбуцида).
®
перша
медична допомога:
-
лужні
інгаляції з преднізолоном,антибіотиками, ефедрином;
-
для
зняття задухи – 1 мл 5% розчину ефедрина гідрохлорида
з 1 мл 10
% розчину кофеїну бензоата натрія під шкіру.
Висновки: Внаслідок аварії на залізниці
трапився вилив пірідіну.
На залізниці
сталася аварія з виливом пірідіну. На північ від місця розливу пірідіну,на
відстані 130 м знаходиться озеро, а в радіусі 1 км розташовані населені пункти, підприємства, сільськогосподарські ферми. Азимут напрямку вітру –
225 º, зі швидкістю – 3 м/с.
Пірідін
небезпечен при вдиханні та потрапленні в очі та на шкіру. Легко спалахує та
скупчується в низинах. Першими озаками отруєння є сухість та зуд шкіри, кашель
та слабкість. Засобами індивідуального захисту можуть бути ізолюючі протигази
та респіратори РПГ-67А.
ЗАКЛЮЧНА
ЧАСТИНА
1 Організація
оповіщення у надзвичайних ситуаціях
Однією з головних умов
максимального скорочення втрат серед населення при надзвичайних ситуаціях є
його своєчасне оповіщення засобами радіо і телебачення. Для того, щоб населення
вчасно включило ці засоби оповіщення, використовують сигнали транспортних
засобів, а також переривисті гудки підприємств.
Основним засобом доведення до
населення умовного сигналу про небезпеки на території є електричні сирени. Вони
встановлюються по території міст і населених пунктів з таким розрахунком, щоб
забезпечити, по можливості, їх суцільне звукопокриття. Для цього
використовуються сирени зовнішньої установки типа С-40, які забезпечують радіус
ефективного звукопокриття
в місті близько 300-400 метрів.
Іншим ефективним засобом
оповіщення людей зовні є мережі вуличних гучномовців, які виступають як
неодмінний компонент практично всіх радіотрансляційних мереж міст і населених
пунктів і є важливим елементом систем оповіщення населення. Вуличні гучномовці
встановлюються в місцях найбільшого скупчення людей (жваві вулиці, торгові
місця, площі, зупинки транспорту). Радіотрансляційні мережі (мережі дротяного
віщання) забезпечують доведення інформації по проводах до квартирних радіоточок
(гучномовців) і вуличних гучномовців. Проте вони вимагають постійного
обслуговування і перевірки на предмет готовності. Не дивлячись на постійне
скорочення кількості вуличних гучномовців, їх роль в сповіщенні іДля сповіщення
і інформування населення в надзвичайних ситуаціях використовуються всі види
віщання (дротяне, радіо- і телемовлення) на основі
перехоплення програм віщання, що подаються на вузли дротяного віщання,
радіомовні станції і передавачі звукового супроводу телемовлення. Це
перехоплення програм віщання здійснюється відповідними органами управління ЦОНС
за допомогою спеціальної апаратури.
Сигнали і тексти сповіщення
записуються наперед на магнітні носії, які зберігаються в цих органах
управління. У надзвичайних, таких, що не терплять зволікання випадках,
допускається "жива передача" з органу управління без попереднього
запису.
Високу ефективність в
підготовці населення до самостійних дій може бути досягнута шляхом випуску спеціальних
пам'яток, адресованих жителям конкретного міста або району. Такі пам'ятки
можуть нести наступну інформацію: відомості про сигнали і інформацію оповіщення
і порядок дій по ним; номери телефонів чергових служб міста або єдиної
чергової-диспетчерської служби, оперативного чергового управління ЦОНС
міста, об'єднаних диспетчерських служб житлово-експлуатаційних управлінь;
найменування об'єктів, розташованих на території міста, типи хімічно
небезпечних речовин,
використовуваних у виробництві, а також можливу глибину їх розповсюдження у
разі аварії на об'єктах;
характеристику типів хімічно небезпечних речовин, заходи захисту від них і
способи надання допомоги при поразках; загальний план міста (району) з
вказівкою місць розташування потенційно небезпечних об'єктів і розмірів зон
можливих заражень (руйнувань, затоплення), медичних установ, пунктів посадки на
транспорт, органів виконавчої влади і органів управління ЦОНС,
найбільш доцільних маршрутів евакуації, збірних евакуапунктів;
адреси притулків і укриттів і ін.
2 Дії
працівників та керівництва химично небезпечного об'єкту в разі виникнення
аварії
здійснюють
технічну експлуатацію апаратів та обладнання, де використовується НХР (далі -
робітник), сповіщають про виникнення аварії з НХР чергового диспетчера та
чергову зміну по прямим телефонам, установленим безпосередньо на робочрму
місці. Після закінчення оповіщення робітник виконує свої обов'язки відповідно
до порядку, викладеному в робочій інструкції та плані локалізації і ліквідації
аварій.
Черговий диспетчер
ХНО, отримавши повідомлення про аварію з НХР, повинен негайно сповістити
персонал ХНО, оперативному черговому спеціально уповноваженого територіального
органа виконавчої влади, міський відділ внутрішніх справ, а також спеціальні
служби, що залучаються до проведення робіт в умовах аварії з НХР, та керівників
підприємств, установ і організацій, які потрапляють у зону можливого хімічного
забруднення.
3 Висновки
У наш час, при
великій кількості хімічно небезпечних підприємств та халатному відношенню до
правил технологічного процесу, дуже актуальним постає питання про оцінку
можливої хімічної обстановки внаслідок аварії.
Тому наявність
офіційно-затверженої методики прогнозування наслідків дуже доречно. Методика
прогнозування наслідків виливу небезпечних хімічних речовин при аваріях на
промислових об'єктах і транспорті дозволяє зробити прогнози масштабів
забруднення при аваріях з НХР, а також передбачає проведення розрахунків для
планування заходів щодо захисту населення.
