Центральная Научная Библиотека  
Главная
 
Новости
 
Разделы
 
Работы
 
Контакты
 
E-mail
 
  Главная    

 

  Поиск:  

Меню 

· Главная
· Биржевое дело
· Военное дело и   гражданская оборона
· Геодезия
· Естествознание
· Искусство и культура
· Краеведение и   этнография
· Культурология
· Международное   публичное право
· Менеджмент и трудовые   отношения
· Оккультизм и уфология
· Религия и мифология
· Теория государства и   права
· Транспорт
· Экономика и   экономическая теория
· Военная кафедра
· Авиация и космонавтика
· Административное право
· Арбитражный процесс
· Архитектура
· Астрономия
· Банковское дело
· Безопасность   жизнедеятельности
· Биржевое дело
· Ботаника и сельское   хозяйство
· Бухгалтерский учет и   аудит
· Валютные отношения
· Ветеринария




Реферат: Картоплярство України

Реферат: Картоплярство України

Міністерство освіти і науки України

Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова

Кафедра економічної і соціальної географії

Реферат на тему:

«Картоплярська галузь України»

Студента IІІ курсу

Інституту природничо-географічної освіти та екології

Група ГП-3

(заочна форма навчання)

Лобанова Віталія Анатолійовича

Перевірив викладач:

Кандидат географічних наук,

доцент Буличева Тамара

Валентинівна

Київ – 2010 р.


Зміст:

Вступ

1.  Картопля: походження, розповсюдження

2.  Характеристика Solanum tuberosum L

3.  Картоплярство в Україні. Посадка картоплі

4.  Збір і зберігання картоплі. Шкідники і хвороби

5.  Використання картоплі

6.  Новітні технології у галузі. Перспектива галузі

Додатки

Список використаної літератури


Вступ

Багато написано про картоплю, але ніколи не завадить розповісти ще більше.

Картоплярство – галузь сільськогосподарського виробництва, що вирощує картоплю для продовольчих, кормових і промислових цілей.

Картопля (Solanum tuberosum L.) має велике значення в харчуванні населення, його по праву називають другим хлібом . Картопля –цінна продовольча, кормова і технічна культура. На відміну від інших сільськогосподарських культур її вирізняє універсальність використання. Насамперед , це один з найважливіших продуктів харчуванням. Її бульби міститься 12-30% крохмалю , присутній білок , жир , солі калія , магнія , фосфору , вітаміни А, С, В1, В2, В6, D, РР, Н, Р.З ферментів присутні амілаза, амілосинтелаза, протеаза, каталаза, пероксидаза, єрептаза, фосфорилаза, тирозиназа.

При переробці картоплі на крохмаль з промивних вод отримують клітинний сік, в якому розчинені майже 20 амінокислот, мікроелементів. Крохмаль використовують при виготовленні пеніциліну, стрептоміцину, що успішно замінює екстракт з кукурудзи, при лікуванні шлункових захворювань. Картопля важливе джерело аскорбінової кислоти. Також картопля продуцент речовин, які мають виражену протимікробну та протигрибкову дію.

З картоплі готують багато корисних і смачних страв. Жоден інший продукт не має такого розповсюдження в кулінарії. Підраховано, що з картоплі можна приготувати 76 різних перших страв, 25 видів салатів, близько 130 інших страв, втому числі такі розповсюдженні, як картопля смажена, картопляне пюре, українські деруни, литовські цепеліни, вареники з картоплею та ін.

Також це один з основних видів сировини для крохмале-патокової та спиртової промисловості. Картопляний крохмаль використовують на текстильних, консервних, м’ясоперобляючих підприємствах, з нього отримують глюкозу.

Картопля також один із цінних кормів для великої рогатої худоби, свиней, птиці. В одній картоплині є велика кількість поживних речовин.

Тому картопля займає провідне місце в економіці кожної країни. Недарма ООН оголосила 2008 рік роком картоплі. На думку експертів ООН картопля допоможе викоріненню бідності в світі.” Картопля є основним продуктом харчування населення світу і може внести істотний вклад в досягненні цілей розвитку тисячоліття”, - говориться в резолюції, схваленої всіма націями в грудні 2005 року.  Найбільші виробники картоплі (FAOSTAT):Китай, Росія, Індія, Україна, США, Германія, Польща, Білорусь, Нідерланди, Франція. В 2004 році в усьому світі було вирощено 328 млн. тон  картоплі, що прирівнюється до сумарного світового виробництва батата і ямса. По об’єму виробництва картопля поступається тільки пшениці, рису і кукурудзі. Починаючи з 1990-х років картопля мирно підкорила Африку і Латинську Америку, а її глобальний урожай збільшився більше чим в 2 рази.


1. Картопля: походження, розповсюдження

На думку вчених – картоплярів, першими вирощувати і збирати картопляні бульби навчились індіанці 12 тис. років тому. Проведені вченими генетичні дослідження виявили, що перша картопля, генетично близька до тих видів, які в наш час вирощують на півдні Перу. Для індіанців „чуньо” (картопля) є головною стравою в раціоні. Для виготовлення „чуньо” його спочатку заморожували, а потім висушували. В такому виді картопля могла зберігатися не один місяць. В Андах і зараз існує прислів’я: „Сушене м’ясо без „чуньо” подібне життю без кохання”.

З високих гір Анд і Південних Кордельєрів разом з кочуючи ми племенами картопля почала свою навколосвітню подорож. Спочатку вона розповсюдилась лише на узбережжі Нового Світу, де рослина стала свідком кровопролитних війн. Європа дізналась про існування другого хліба, прочитавши в 1538 році книгу „Хроніка Перу” Сієса де Ліоне. В 1551 році про новий овоч було докладено імператору Карлу. В 1565 році картопля була завезена работоргівцем Хоукинсом в Ірландію та Шотландію. Але ірландці і шотландці категорично відмовились вживати картоплю, називаючи її отрутою. Навіть великий Байрон писав, що „люди очікують трагічних наслідків від споживання картоплі”.

Видатний адмірал Френсіс Дрейк висадив в 1586 році картоплю у власному саду, але його садівнику не сподобався смак зелених ягід на кущах, і рослина з корінням була вирвана із землі. Саме тоді англійці і виявили головну цінність картоплі-її бульби.

На столі французьких королів картопля з’явилась лише в 1616 р.

Але паризькі лікарі ще довгий час були впевнені, що ця рослина отруйна і викликає хвороби – рахіт, золотуху. Богослови вважали, що його розводять, щоб змінити віру, називали його „чортовим яблуком”, яке звабило Адама і Єву. З цими думками не погоджувався військовий фармацевт-хімік Антуан Огюст Пармантьє. Щоб розповсюдити картоплю по країні йому довелося обнести картопляне поле огорожею і виставити охорону. Допитливі французи розібрали бульби по подвір’ям, щоб вирощувати рослину і ... продавати її квіти на ринку. Справжню цінність картоплі французи дізналися лише в 1793 році, коли картопля врятувала країну від голоду. Головному пропагандисту картоплі Антуану Огюсту Пармантьє у Франції поставили одразу два пам’ятники. На постаменті статуї, яка стоїть в рідному місті фармацевта зроблений надпис „Благодійнику людства”.

В Північну Америку і Австралію картопля була завезена британськими колоністами.

Поява в Російській імперії картоплі пов’язана з ім’ям Петра 1, який в 1697 році прислав мішок бульби з Голландії, ніби для розсилки по губерніях для вирощування. Але картопля не отримала по полярності в народі. Як французи селяни вважали її отрутою, а розкольники „чортовим яблуком”. В той час було розповсюджене таке прислів’я „Кто пьет чай тот отчается, кто ест картовь у того на душе ков”. Початок широкого розповсюдження картоплі поклав указ Сенату в 1765 році, в період правління Катерини 2, і завозу з закордону насіннєвої картоплі, розісланого по країні.

В кінці 19-го століття набуло розповсюдження блюдо назване на честь А. С. Пушкіна. Існує легенда, згідно якої поява особливого способу жарки  картоплі пов’язане з ім’ям Пушкіна. Поет дуже любив смажену картоплю. Одного разу Пушкін повертався пізно в Михайлівське. Зголоднівши, він не став турбувати Арину Родіоновну і, знайшовши холодну варену картоплю, підсмажив її з маслом. Страва йому сподобалась. Він став пригощати їм друзів, які і дали назву страві „картопля а ля Пушкін”.

Починаючи з 1973 року в СРСР вироблялось понад 100 млн. тон картоплі на рік. Поступово об’єм скорочувався і вже в незалежній Україні виробляється на рік 16-20 млн. тон.


Монахи, саджають картоплю. 1910 рік.

2. Характеристика Solanum tuberosum L.

Сучасну наукову назву картоплі ввів в 1596 році Каспар Баугін в роботі Theatri botanici”, пізніше цією назвою користувався Карл Ліней в своїй роботі „Species Plantarum”, яка вийшла в 1753 році. Слово „картопля” виникла від нім. Kartoffel, яке в свою чергу виникло від італ. Tartuffe- трюфель.
Картопля відноситься до родини пасльонових. Культурна картопля – багаторічна трав’яниста рослина; в культурі вирощується, як однорічна рослина.

 

мал.1 Саджанець картоплі

Висота куща картоплі 60-110 см, в підземній частині стебла із пазух зачаточних листків утворюється бульбоносні пагони – столони, на кінцях яких формуються бульби. Розвиток бульби іде переважно при відносно прохолодній погоді, при температурі від 16 до 18 градусів. Підвищення температури до 25 – 29 градусів пригнічує проростання, бульбоутворення, бульби утворюються дрібні і вироджуються.

мал.2 Бульба картоплі

Хімічний склад бульби залежить від сорту, умов вирощування( клімату, погоди, типу ґрунту, застосовуваних добрив, агротехніки), дозрілості бульби, термінів і умов зберігання та ін. Бульба містить в середньому (в%) води – 76,3%, сухої речовини – 23,7%,в тому числі: крохмалю -17,5%, цукру – 0,5%, білка – 1-2%, мінеральних солей близько 1%. Максимальний вміст сухої речовини в бульбах 36,8%, крохмалю 29,4%, білка 4,6%. В достиглій картоплі цукру не багато від 0,5 – 1,5%  в залежності від умов зберігання. Азотистих сполук в картоплі 1,5 – 2,5%, з них значна частина білки. В картопляному білку і в складі вільних амінокислот картоплі містяться всі амінокислоти, які зустрічаються в рослинах, в тому числі: лізин, метіонін, треонін, лейцити, ізолейцин.

Вітаміни обумовлюють біологічну цінність картоплі, як харчового продукту. В бульбах картоплі в середньому міститься (в мг. на 100 г.): С-12; РР – 0,57; В1 – 0,11; В2 – 0,66; В6 – 0,22; пантотенової кислоти – 0,32; каротину (провітаміну А). В незначних кількостях міститься біотин (вітамін Н) і вітаміни Е,К та інші.

Органічні кислоти обумовлюють кислотність клітинного соку картоплі. Значення рН для картоплі 5,6-6,2. Картопля містить: лимонну, яблучну, щавлеву, молочну, винну та інші органічні кислоти. Найбільше в картоплі лимонної кислоти. З мінеральних кислот в бульбі більше всього фосфорної кислоти.

Жири і ліпіди в картоплі складають в середньому 0,1-0,15% сирої маси. В жирах виявлена пальмітинова, лінолева кислоти.

Велике значення картопля має, як джерело мінеральних речовин. В картоплі вони представлені солями калія та фосфору, також є натрій, кальцій, магній, залізо, сірка, хлор та мікроелементи – цинк, бром, бор,  кремній, мідь, марганець, йод, кобальт та інші. Розподіл мінеральних речовин в бульбі неоднаковий: більше всього їх в корі, менше в серцевині.

Один кілограм картоплі може дати 940 ккал. Вживання 300 г. Картоплі забезпечує отримання організмом більше 10% енергії, майже повну норму вітаміну С, близько 50% калію, 10% фосфору, 15% заліза, 3% кальцію.

Соланін, що міститься в картоплі, по хімічній структурі і по дії нагадує сердечні глюкозиди і кортіко-стероїд і при вживанні надає кортізоноподібну дію при алергічних і стресових станах організму. Свіжий сік картоплі нормалізує шлунковий сік, усуває печію і знімає диспепсичні розлади, сприяє рубцюванню виразок при виразковій хворобі шлунку і дванадцятипалої кишки.

3. Картоплярство в Україні. Сорти картоплі

На історичній батьківщині картоплі в Південній Америці, тільки в маленькій країні Болівія вирощується 1300сортов цього овочу. А в Перу аж 4000! На території України цей показник значно менше, але список місцевих сортів достатньо великий. В вирощуванні картоплі лідирує українське Полісся і близькі до нього регіони, чиї клімат і склад ґрунту подібний до білоруських. А Білорусія, як відомо, класична країна „бульби”.

Полісся фізико-географічна область, яка розміщена на території Поліської низовини. Полісся знаходиться на території чотирьох держав: Білорусії, України, Польщі, Росії. Загальна площа складає близько 130 тис. км. Полісся: унікальна кліматична і природно ландшафтна зона. Вона представляє собою терасоподібну рівнину, яка охоплює північно-західну частину України. Для Полісся характерне поєднання легких по механічному складу ґрунтів з м’яким і вологим кліматом. Історично склалося, що основним постачальником товарного і головним виробником насіннєвої картоплі для України стало Полісся. Теплий помірний клімат і достатня кількість опадів в період вегетації дають можливість не тільки отримувати високі і стабільні урожаї, але і ефективно вести насінневодство. Агрокліматична характеристика і умови, перешкоджаючі розповсюдженню вірусних інфекцій дозволяють вченим віднести Полісся до зони незначного виродження картоплі. Ц умови сприятливі для селекції нових сортів картоплі.

 

Картоплю розмножують вегетативно – бульбами(для селекції-насінням). Кращими попередниками для картоплі є озимі, зернобобові, кукурудза, льон, цукровий буряк, просо. Картопля гарно реагує на внесення органічних і мінеральних добрив (калійні солі, вапно, перегній). На посадку відбирають здорові, типові бульби. Висадку картоплі проводять при температурі ґрунту 6-9 градусів, на глибину 10-12 см. з міжряддям 60,70,90 см. з відстанню між рядками 25-30 см. Найкращі ґрунти для картоплі: дерново- підзолисті, сірі лісові, осушені тоф’яники; за механічним складом: супісок, легкі і середні суглинки. Картоплю висаджують різними способами: вручну та механізовано з допомогою прицепних та навісних картоплесаджалок СКГ-4,СН-4 та їх модифікації. Норма розходу бульби 2,5 – 3,0 тони на 1 га. Догляд за посадками починають з після посадового боронування, а в посушливу весну посіви прикатують.

мал..Способи посадки картоплі

СХЕМА  СН - 4

1.  Бункер.

2.  Ковш

3.  Пітающий шнек

4.  Высіваючий апарат дискового-ложечного типа

5.  Сім’япровід

6.  Комбінований наральниковий сошник

7.  Загортачі

8.  Боронки (шлейф) - для гладкого способа посадки

9.  Туковисіваючий апарат (АТД-2)

10.  Маркери

11.  Рама

12.  Опорні колеса

13.  Механізм привода

14.  Навісний прилад

СН-4Б

мал. Схема навісної картоплесаджалки СН-4

В подальшому догляд зводиться до боронування, обробка культиватором з одночасною прополкою. В південних районах проводять зрошення. Також проводять в південних районах України посадку картоплі влітку з 20 червня по 6 липня на попередньо зрошене поле. Глибина посадки 10-12 см. догляд аналогічний як і на півночі, тільки збільшують зрошення.   

МАРКИ МАШИН

КАРТОПЛЕСАДЖАЛКИ

УХОД ЗА ПОСДКАМИ

УБОРКА


СН-4Б   -  картоплесаджалка навісна 4-х рядна.
САЯ-4  - картоплесаджалка автоматизованана для посадки ярової картоплі 4-х рядна
КСМ-4  -  картоплесаджалка з механізованим завантаженням 4-х рядний
КСМ-6  -  картоплесаджалка з механізованим завантаженням 6-и рядна
КСМ-8  -  картоплесаджалка з механізованим завантаженням 8-и рядна

КОН-2,8 - культиватор окучник навісний— 4-х рядний
КРН-4,2 - культиватор рослинопоживний навісний— 6-и рядний
КРН-5,6 - культиватор рослинопоживний навісний —8-и рядний

КИР-1,5 -  косарка роторна з бункером
КТН-2В -  картоплекопач навісний тракторний 2-х рядний
КСТ-1,4 -  картоплекопач скоросний тракторний 2-х рядний
ККУ-2 — комбайн картоплеуборочныий прицепний 2-х рядний
AVR-220 — комбайн картоплеуборочныий прицепний 2-х рядний

 

мал. Зрошення картоплі і її обробіток

Сорти картоплі

Сорти картоплі розрізняють по скоростиглості і по їх використанню: столові, універсальні, кормові, технічні. Найбільш розповсюдженими сортами являються ранньостиглі сорти (вегетаційний період 70-80 днів): Білоруський, Боже дар, Же ран, Веста, Карлик 04;

середньоранні (вегетаційний період 80-90 днів): Дара, Дубравка, Малинський білий, Доброчин;

середньостиглі (вегетаційний період 110-120 днів): Звіздаль, Ангар;

середньопізні, пізні (вегетаційний період 120-150 днів) Дорогинь, Поліський розовий, Тетерів, Віта.

Перераховані сорти стійки до раку картоплі, нематоди.

Розробку і селекцію нових сортів проводить: Академія аграрних наук, інститут картоплярства(смт.Немішаеве),численні дослідні станції.

Серед дослідних станцій слід виділити провідну в галузі це станція ім. А.Н.Засухіна (Малинський район). Вона була заснована в 1914 році. Основними напрямками роботи станції являються: збільшення урожайності піщаних ґрунтів, організація селективної і насіннєвої роботи з картоплею. Поступово Поліська дослідницька станція перетворилася на одну з кращих науково-дослідних установ України, перш за все, в області селекції і  насінництва картоплі. Тут були створені і районовані популярні в Україні і за її межами сорти: Роза Полісся, Ранній Поліський, Островський, Барановський і ін. В данний час Поліська дослідницька станція є структурною ланкою в мережі наукових установ Інституту картоплярства

УААН, дослідницька діяльність її колективу, яким керує Іван Іванович Андрієнко, майже повністю зорієнтована на проблеми картоплярства. Це «фабрика» нових сортів картоплі, безперервний «конвеєр», що поставляє новинки в Реєстр сортів рослин України, а потім — у фермерські  і присадибні господарства наших громадян.


мал. Сорти картоплі

4 Збір і зберігання картоплі. Шкідники і хвороби

Збір картоплі триває з серпня по жовтень місяць. На збирання урожаю приходиться 45-60% загальних затрат праці, застосовується велика кількість ручної праці. В залежності від сорту, призначення, наявності техніки, способу збирання і грунтово – кліматичних умов визначається початок і тривалість збору. Картоплезбиральні машини повинні підкопувати пласт на повну глибину і ширину залягання бульби в ґрунті. Необхідно при збиранні комбайнами збирати в бункер, або подавати в тару не менше 95% бульби. Допуск пошкодженої бульби допускається не більше 5%. Картоплесортувалки повинні розділяти бульби на три фракції: велику(маса 80 г.), середню(50-80 г.) і дрібну(30-50 г.). Пошкодження бульби в межах 1%. Чистота великої і середньої фракцій від домішок повинна бути 99%, а дрібної – 97%.

Картоплю збирають картоплезбиральними комбайнами і картоплекопалками: прямим комбайнуванням, роздільним та комбінованим способами.

При збиранні комбайнами ККУ-2А, КСК-4 бульби викопують, відділяють від ґрунту і гички, збирають в бункер, відвантажують на транспорт відвозять на картоплесортувальний пункт КСП – 15Б. При роздільному збиранні картоплі застосовують картоплекопач-валоукладчик УКВ-2, бульби з 2-х,4-х, або 6-ти рядів викопують і зложують в загальний валок для просушки, а потім підбирають комбайном. При комбінованому способі збирання бульби викопуються машиною УКВ-2 з двох або чотирьох рядків зложують в міжряддя двох сусідніх рядків. Потім після просушки бульби в валках близько 2-4 годин комбайн збирає залишену картоплю. Картоплекопачі КСТ-1,4, КТН-2В, КТН-1А при роботі викопують бульби з ґрунту і виложують їх на поверхню для збирання вручну.

Найбільш прогресивним методом збирання картоплі є поточний. При цьому способі для збирання і післязбиральної обробки картоплі застосовують технічний комплекс машин: комбайн, копачі, самохвальний транспорт, сортувальні машини і пункти, транспортери , навантажувачі, а також машини для збирання гички. Поточний процес збирання картоплі механізований з моменту викопування бульби комбайном, до закладки її в сховища.

Невеликі фермерські господарства(площа до 5 га) при збиранні застосовують мотоблоки та мотокультиватори. Принцип роботи подібний до роботи картоплекопачів КСТ,КТН.

Зібрану і відсортовану картоплю зберігають у спеціально для цього підготовлених сховищах, погребах. Попередньо вони очищуються від сміття і з метою дезінфекції обробляються розчином хлорного вапна. Іноді застосовують спеціальні димові шашки. Після дезинфекції сховище провітрюється. Картопля зберігається насипом або у відсіках. Картоплю присипають крейдою, вапном, деревною золою. Перед закладанням картоплі її ще раз оглядають, великі бульби відділяють від середніх і дрібних, відділяються також хворі бульби. До кінця вересня свіжо зібрана картопля інтенсивно дихає, тому повинні бути відкриті всі отвори і люки сховища. В жовтні з 20-го числа при досягненні в сховищі температури 9-10 градусів всі вентиляційні отвори зачиняють. При появі запаху гниття необхідно зробити перебирання картоплі. З другої половини листопада температура в сховищі повинна бути на рівні 3-5 градусів. А в насипу: 2-3 градуси при відносній вологості 85-90%. При більш високій температурі посилюється дихання бульби і втрата сухої речовини: вона втрачає свою масу і зморщується, знижуються смакові якості. Якщо температура знизиться до 0 градусів, то картопля стане солодкуватою, і менш придатною для зберігання. Весною також необхідно слідкувати за температурою в сховищі, не допускаючи різкого підняття температури. При зберіганні слідкують за появою ростків. Якщо вони виросли до 3-4 см, то при вживанні такої картоплі необхідно зрізати товстий верхній шар бульби. Терміни, умови зберігання для кожного сорту індивідуальні.

Шкідники і хвороби

На сьогоднішній день відомо близько 100 шкідливих організмів, які так чи інакше пошкоджують картоплю. Це комахи, слимаки, нематоди, бактерії, віруси. Вони наносять від 30-50% шкоди врожаю. Найбільш небезпечними шкідниками на території України являються: колорадський жук, картопляна міль, різні види попелиці, а також грунтово живучі шкідники - дротяник, личинки хруща.

Колорадський жук (Leptinotarsa decemlineata)- розповсюджений на території України скрізь. Найбільш шкідливі личинки( в стадії личинки одна особина здатна знищити до 35 см2  листа). Зимують жуки на полях з під картоплі на глибині до 100 см. Доросла особина здатна перелітати на значні відстані.

Картопляна міль (Phthorimeae operculella ) карантинний об’єкт, окремі площі виявлені на півдні України. Гусінь пошкоджує листя, стебла і бульби картоплі. В період вегетації дає 6-8 поколінь, а в період зберігання до 11-ти. Надзвичайно небезпечна пошкоджує до 80% врожаю.

 Дротяник (Elateridae) – личинки жуків. В Україні найбільш розповсюджені: смугастий, темний та ін. Особливо небезпечні на полях з низьким рівнем агротехніки. Личинки пошкоджують бульби проникаючи в них, особливо в посуху. Підраховано, що при наявності на 1 м2 6-8 личинок ушкоджується до 60% бульби. Бульби можуть загнивати і втрачати товарний вигляд.

 Майський хрущ (Melolontha melolontha) В стадії личинки пошкоджує бульби, внаслідок чого втрачається товарний вигляд картоплі. Личинки довжиною 40-50 мм, грязного жовтувато-білого кольору, дугоподібно вигнуті, покриті рідкими волосками, в грунті живуть 3-4 роки. Стадію зимовки проходять в грунті на глубині до 150 см.

Найбільш розповсюдженими хворобами картоплі є:  фітофтороз, альтернариоз, ризоктоніоз, парша звичайна.

Фітофтороз (Phytophthora infestans) - найбільш шкідливе захворювання. У середині XIX століття повністю знищило картоплю в Ірландії, внаслідок чого від голоду загинуло до 1,5 млн. осіб. У середньому втрати від розвитку фітофторозу складають 10-30%, хоча в роки епіфітотій можуть досягати 50-70%. Збудник фітофторозу вражає листя, стебла, квіти, ягоди і бульби картоплі, а також ряд інших культур родини пасльонових. Перші ознаки хвороби зазвичай проявляються на листках і стеблах верхнього ярусу. Ця особливість дуже підвищує шкодочинність фітофторозу, оскільки при цьому уражаються молоді, фізіологічно активні тканини рослин, що знижує їх продуктивність у декілька разів сильніше, ніж поразка нижніх, фізіологічно менш активних, тканин. При ураженні хворобою на листках з'являються окремі бурі плями з характерним свинцевим відтінком. Вони швидко збільшуються в розмірах, охоплюють весь кущ і поширюються на інші рослини. За сприятливих умов хвороба поширюється дуже інтенсивно і звичайно досить 7-10 днів для того, щоб гичка картоплі повністю загинула на всій площі. Вранці або в сиру погоду на хворих рослинах з нижнього боку листків на кордоні хворий і здорової тканини з'являється білий наліт спороношення гриба. При листовий формі фітофторозу в суху погоду уражені листя засихають, але не обсипаються, а у вологу - швидко загнивають, поширюючи при цьому слабкий запах цвілі. При стеблової формі хвороби на стеблах і черешках утворюються смуги коричневих відмерлих тканин, які часто повністю охоплюють верхню частину стебла. На бульбах фітофтороз виявляється у вигляді вдавлених, твердих, чітко окреслених бурих плям. На розрізі добре видно уражені тканини, які, особливо на початку поразки, своєрідними брудно-жовтими мовами поширюються в глиб бульби. У такі тканини легко проникають інші мікроскопічні гриби і бактерії, ще більше підсилюють гниття картоплі. Фітофтороз - це хвороба помірного вологого клімату. Рослини інфікуються лише при наявності вологи на поверхні листя. Проте терміни поразки в значній мірі залежать і від температури. Так, при 10 ° С для ураження рослини достатньо 3 години, при 15 ° С - 2, при 20 ... 25 - 1,5 години. Від початку поразки до візуального прояву ознак захворювання, у залежності від температури, проходить від 3 до 16 днів.

Парша звичайна (Streptomyces scabies та ін) - знижує насіннєві якості бульб, погіршує їх товарний вигляд і біохімічний склад. При ураженні паршею на бульбах утворюються сухі неглибокі виразки неправильної форми діаметром 1 см і більше. Виразки можуть зливатися і утворювати суцільну кірку. Збудниками парші є актиноміцети, які зберігаються на бульбах і в грунті.

Альтернаріоз (Alternaria solani) - обумовлює загибель частини листової поверхні, при цьому зменшується фотосинтетичний апарат рослин, внаслідок чого знижується врожай (на 15-20%, а в окремі роки і до 40%). Симптоми хвороби можуть виявлятися вже в кінці першої - початку другої декади червня на листках середнього і нижнього ярусів. Спочатку на листках з'являються дрібні  хлоротічності плями, які незабаром темніють і набувають темно-коричневе забарвлення. Плями мають неправильну округлу форму і чітко контрастують зі здоровою частиною листя. Характерною особливістю альтернаріозних плям є наявність специфічної концентрічності. Сильно уражені тканини стають крихкими і легко ламаються. На стеблах альтернаріоз проявляється у вигляді штрихів, які поступово розростаються і зливаються.

Ризоктоніозом (Rhizoctonia solani) - її ще називають чорною паршею. Основна шкідливість полягає у пошкодженні паростків, що знижує схожість рослин, їх стеблі-утворюючу здатність і в результаті негативно позначається на врожайності. Найбільш характерними симптомами ризоктоніозом на бульбах є наявність на шкірці невеликих склероції гриба, що нагадують по вигляду шматочки щільно прилип грунту, але, на відміну від грунту, склероції не змиваються водою і при намочуванні набувають чорне забарвлення. На вегетуючих рослинах ризоктоніозом проявляється в пожовтіння і лодочкообразном скручуванні листя, внаслідок чого кущ набуває вигляду ураженого вірусом скручування листя. Якщо уражений ризоктоніозом кущ висмикнути з грунту, на нижній частині стебел, столона і коренях помітні коричневі, глибокі, мокнучі виразки.

У боротьбі зі шкідниками найбільший ефект забезпечується застосуванням комплексу захисних прийомів, а саме: механічних, агротехнічних і хімічних. Дотримання сівозміни, передпосадкового пророщування і прогрівання бульб, якісна обробка ґрунту дозволяють знизити щільність популяції шкідників, а значить - зменшити використання інсектицидів.

 Phytophtora infestans-effects.jpg

Малюнки до розділу містяться в додатках.


5 Використання картоплі

Картопля широко використовується  в кулінарії( приготування страв, картоплі фрі, чіпсів), для отримання крохмалю, спирту, патоки, глюкози.

Виробництво крохмалю, глюкози патоки

Для виділення крохмалю картоплю очищують, подрібнюють за допомогою терок. Для перешкоджання зміні кольору використовують газоподібний двоокис сірки. З допомогою екстракційних сит виділяють крохмаль. В подальшому очищають. Очищення заснована на різниці в щільності води (1 г / мл), клітковини (1,05 г / мл) і крохмалю (1,55 г / мл): у сильних гравітаційних полях в гідроциклони і центрифузі крохмаль осідає швидко, в той час як клітковина (залишкова пульпа) залишається в підвішеному стані у воді. В подальшому крохмаль охолоджують сушать і просіюють.

У промисловості перетворення крохмалю в глюкозу (процес оцукрювання) відбувається шляхом кип'ятіння його упродовж декількох годин з розбавленою сірчаною кислотою (каталітичний вплив сірчаної кислоти на оцукрювання крохмалю було виявлено в 1811 р. К. С. Кірхгофа). Щоб з отриманого розчину видалити сірчану кислоту до нього додають крейду, отримуючи з сірчаної кислоти нерозчинний сульфат кальцію. Останній відфільтровують, і речовина випарюють. Виходить густа солодка маса - крохмальна патока, яка містить крім глюкози значну кількість інших продуктів гідролізу крохмалю.

Патока використовується для приготування кондитерських виробів і для різноманітних технічних цілей.

Якщо потрібно отримати чисту глюкозу, то кип'ятіння крохмалю ведуть довше, ніж досягається більш повне перетворення його в глюкозу. Отриманий після нейтралізації і фільтрування розчин згущують, поки з нього не почнуть випадати кристали глюкози. При нагріванні сухого крохмалю до 200-250 ° C відбувається часткове його розкладання і виходить суміш менш складних ніж крохмаль полісахаридів (декстрин та інші).

Фізична зміна дозволяє отримувати крохмаль з високою здатністю утримувати вологу, що в свою чергу надає кінцевому продукту бажану консистенціюУ шлунковому тракті людини і тварини крохмаль піддається гідролізу і перетворюється на глюкозу, яка засвоюється організмом. Проміжними продуктами гідролізу крохмалю є декстрини.

Крохмаль, як харчова добавка, використовується для загущення багатьох харчових продуктів, приготування киселів, заправок і соусів.

У харчовій промисловості крохмаль використовується для отримання глюкози і патоки, у текстильній - для обробки тканин, у паперовій - в якості наповнювача.

Крохмаль, будучи одним з продуктів фотосинтезу, широко розповсюджений у природі. Для рослин він є запасом поживних речовин і міститься в основному в плодах, насінні і бульбах. В картоплі його (до 25%).

Виробництво картоплі фрі

Картопля фрі з'явилась приблизно тоді ж, коли з'явилися чіпси (в 19-му столітті). Технологія виробництва картоплі фрі схожа з виробництвом чіпсів  початок технологічного ланцюжка (миття і сортування сирої картоплі, очищення, різання бульб)), але в той же час є й суттєві відмінності. При виробництві картоплі фрі нарізану соломкою картоплю бланшують двічі, потім присмажують на спеціальному рослинному маслі і швидко заморожують, завдяки чому вона зберігає свої смакові та поживні якості. Для виробництва картоплі фрі використовуються тільки елітні сорти картоплі, що мають необхідний розмір, текстуру і смак. Завдяки особливій переробці картоплі - чищенні за допомогою пари (коли бульби проходять крізь потік сильно нагрітого пара, від якого шкірка тріскається і легко видаляється), короткочасної попередньою обсмаженні і швидкому заморожуванню - у ньому зберігається максимальна кількість вітамінів і корисних речовин. У виробництві картоплі фрі є свої секрети. Наприклад, для збереження максимальної кількості корисних речовин, а також для додання своєрідною текстури та смаку (зовні хрустка пожаренная скоринка, усередині м'який картопля) на заводі картоплю нарізають, бланшують, а потім опускають в гаряче масло на 2-3 секунди. Так на ще сирому овочі утворюється злегка просмажене скоринка. Потім картоплю швидко заморожують і відправляють на продаж. При подальшій жарінні скоринка перешкоджає проникненню масла всередину продукту. Завдяки цьому картопля фрі виходить не тільки смачним, але й менш жирним, ніж при використанні інших способів смаження.

   

Новітні технології у галузі. Перспектива галузі

Збільшення населення на планеті змушує не тільки освоювати нові території для виробництва картоплі(Африка, Пд. Америка), але і ефективно її вирощувати, зберігати та переробляти на вже освоєних територіях. Саме на це спрямовуються новітні технології.

Голландська технологія вирощування картоплі.

Вона розроблена для господарств, де великі картопляні поля і передбачається використання комплексу сільськогосподарських машин. Основу голландської технології обробітку картоплі складає комплекс агротехнічних засобів. Для обробітку ґрунту використовують фрезерні машини, з активними робочими органами, грунт стає пухким. Проти бур’янів обов’язково використовують гербіциди. Завжди дотримуються технологічної дисципліни, всі агротехнічні прийоми виконують якісно і вчасно. Відмінна особливість технології – скорочена до мінімуму механічна обробка при догляді за посадками. Після формування високооб’ємних гребенів за один поход агрегату міжрядну обробку ґрунту в подальшому не проводять. Якість посадочного матеріалу – основа основ голландської технології. Голландські фермери висаджують тільки оздоровлену від вірусної інфекції і інших хвороб сертифіковану насіннєву картоплю продуктивних сортів. Вона повинна відповідати стандарту: бульби діаметром 30-50 мм, сортова чистота і схожість 100%.

Дуже важливий правильний розрахунок густоти посадки картоплі. На 1 м2  повинно бути не менше 30 стебел. Для цього після проростання на посадку відбирають бульби, на яких проросло не менше 5 вічок, з яких виростуть 5 стебел, таким чином на  1 м2 висаджують 6 бульб, а на 100 м2 – 600 бульб.

Велике значення має і ширина міжрядь. Голландська технологія передбачає посадку картоплі з міжряддям 75 см. Обов’язковий агроприйом  на посадках картоплі – обприскування рослин препаратами проти фітофторозу, вірусів та їх переносників ( попелиця ). Оскільки технологія заснована на створені сприятливих умов для швидкого росту і розвитку рослин, то бульби збираються порівняно рано, це попереджує зараження її різними хворобами. Збір розпочинають в кінці липня на початку серпня. Перед збиранням картоплі з поля обов’язково видаляють гичку, бульби залишають в землі ще на 10-12 днів в залежності від сорту. Таким чином при використанні і додержанні технології можливе отримання врожаю 30-40  т/га.

Але окрім вирощування, новітні технології впроваджуються і в переробку картоплі, як приклад переробка картоплі на крохмаль.

Переробка картоплі на крохмаль

В Російській Федерації розроблена і в широких масштабах впроваджена принципово нова безвідходна технологія картопляного крохмалю, заснована на застосуванні гідроциклони установок для поділу картопляної кашки на крохмальну суспензію і суміш мезги з картопляним соком. Її істотна відмінність від , технологічних схем, що діяли раніше полягає в тому, що в одній гідроциклонів установці виконуються всі операції процесу одержання крохмалю: його вимивання з кашки, виділення картопляного соку, промивання крохмалю і мезги. При цьому різко знижується витрата свіжої води, що становить близько 0,5 м3 на 1 тонну картоплі. Практично ліквідуються стічні води, а отримувані досить концентровані побічні продукти (7-10% сухих речовин) ефективно реалізуються на кормові цілі в натуральному або переробленому вигляді.

Гідроциклони установки вимагають значно меншою виробничої площі, що створює умови для різкого збільшення потужності підприємства. З їх використанням технологічний процес став безперервним, його значно легше автоматизувати, скоротилися витрати праці, покращилася культура виробництва. У якості типових були розроблені гідроциклони установки добовою продуктивністю з переробки картоплі 500 т (ГУ-500) та 200 т (ГУ-200).

Конструкція установки і безвідходна технологія переробки картоплі захищені патентами РФ і запатентовані в ряді країн.

З урахуванням потреб малого та середнього бізнесу в малотоннажному виробництві картопляного крохмалю розроблена лінія переробки картоплі потужністю 10 т на добу з використанням гідроциклони установок.

З метою зниження витрат свіжої води та охорони навколишнього середовища були розроблені балансові схеми водоспоживання та водовідведення для різних технологічних процесів. Створені та впроваджені у виробництво схеми оборотного водопостачання картофелекрахмального виробництва і спосіб очищення стічних вод з використанням одноклітинної водорості хлорели.

 

Технологія

Грунт

Суглинки Супісок Перезволожена Суглинки Супісок Перезволожена Суглинки Супісок Перезволожена
Урожайність т/га Склад домішок, % Пошкодження, %
Інтенсивна 29,1 23,6 21,3 25,0 9,4 20,6 16,0 5,0 7,6
Западноєвропейська 29,8 22,9 20,2 6,9 4,8 17,6 13,0 2,7 5,1
Грядострічкова 28,6 19,7 23,0 18,5 16,0 16,3 19,0 19,1 15,0
Широкорядна*

33,7
(30,3)

22,6
(19)

20,8
(21,5)

5,0
(14)

10,1
(17,5)

26,0
(25)

13,6
(14)

12,4
(18,5)

18,3
(7,3)

*З використанням при догляді активних (пасивних) робочих органів.

Перспектива галузі в Україні

Не дивлячись на те, що 2008 рік був проголошений  Міжнародним роком картоплі, в Україні так і не приділяється належної уваги цій галузі. Так що здавалося природним, що українців не треба переконувати в користі цього продукту. Однак, нескінченно займаючись політичними проблемами, виборами, газовими скандалами, ми фактично залишилися в стороні від Міжнародного року картоплі та пов'язаних з ним важливих подій. Звичайно, можна пишатися тим, що за даними ФАО Україна входить до числа світових лідерів з виробництва картоплі, поступаючись лише Китаю, Росії та Індії. Але ось що разюче - при цьому ми не тільки майже не експортуємо свій вітчизняний продукт, а й з кожним роком споживаємо все більше імпортної картоплі, яку завозять в основному в замороженому вигляді! Саме в минулому році в Україну ввезли рекордні обсяги замороженої картоплі. 85% поставок забезпечили найближчі сусіди - Польща, інші 15% завезли з Голландії. Чи варто говорити, що при заморожуванні картопля втрачає всі вітаміни? Як стверджують фахівці з лабораторії НДІ харчування,особливої шкоди організму вона не принесе, але й користі від неї ніякої. Усі вітаміни при такій обробці втрачаються, і залишаються тільки крохмалисті речовини. Але ж тільки морожену картоплю і використовують зараз в підприємствах швидкого харчування, які повсюдно витіснили звичні кафе та їдальні. Фастфуди є основними споживачами цього продукту, лише незначна частина імпорту надходить до супермаркетів. Є думка, що ці заклади задовольнилися б і вітчизняним продуктом, але в промислових обсягах він в Україні практично не виробляється.

Як стверджує директор аналітичної компанії «ПроАгро», М. Верницький, 95% усього вітчизняного картоплі (а в деяких областях і всі 99%!) Вирощується у приватних господарствах. Нечисленні підприємства, що виробляють продукт у промисловому масштабі, просто не витримують конкуренції. Наше населення, на відміну від західних фермерів, взагалі не звикло, та й не вміє рахувати свої витрати і рентабельність. Тому воно продає картоплю за тією ціною, часто дуже низькою, яку йому пропонують, адже ручна праця у нас не має вартості. Зрозуміло, таку конкуренцію витримати дуже складно, тому промислове виробництво розвивається слабо.

Є й ще одна, не менш важлива причина відсутності місцевого продукту на ринку. Виявляється, в Україні вартість виробництва картоплі настільки висока, що навіть незважаючи на високі ввізні мита, імпортувати заморожену картоплю з-за кордону дешевше! . За даними керівника аналітичного відділу консалтингової компанії А. М. Колесник, собівартість польської картоплі нижче, ніж нашої. Поляки мають певне квотування на виробництво продукції сільського господарства, тому воно активно розширюється і поширюється, в тому числі, на український ринок.

Звичайно, говорити про те, що наше населення повністю перейде на іноземну картоплю, не доводиться. Зростання імпорту відбувається тільки за рахунок попиту з боку закладів громадського харчування, населення ж в масі своїй, як і раніше орієнтоване на ринок з натуральним продуктом. Хоча доводиться визнати, що існує тенденція до певного скорочення виробництва. Виявляється, з кожним роком українці їдять все менше картоплі, як вітчизняної, так і привозної, притому, що зростає споживання круп, макаронних виробів і овочів. У всьому світі відбувається навпаки - головний незлаковий продукт користується все більшою популярністю, причому саме в тих країнах, де страви з картоплі звичайно не є основними. Правда, за споживанням картоплі на душу населення (160 кг на рік), ми обганяємо жителів Перу (100 кг), але удвічі поступаємося сусідам-білорусам. Нинішня фінансова криза, що вразила, в першу чергу банківську систему, звичайно, буде мати негативні наслідки. Але світова продовольча криза, яка триває вже давно, має набагато більш важкі наслідки в усьому світі. ФАО планує боротися з цим лихом, в тому числі і за рахунок нарощування обсягів виробництва картоплі. За даними цієї впливової організації, за три майбутніх десятиліть обсяг виробництва сільгосппродукції в цілому повинен зрости на 60%, щоб задовольнити зростаючі апетити людства, при цьому саме картопля буде мати вирішальне значення для виконання цих завдань. Чи треба говорити, які перспективи у зв'язку з цим можуть відкриватися для нашої країни?

Експерти кажуть, що Україна як світовий виробник могла б непогано заробити на експорті, але найближчим часом ця ниша буде пустувати. І все через горезвісну відсутність промислового виробництва. Нинішнє картоплярство в країні схильне до яскраво вираженого екстенсивному характеру, при якому обсяги виробництва досягаються за рахунок розширення площ, а не завдяки новим технологіям. Крім того, значна частина врожаю щороку гине від хвороб і шкідників або в результаті поганого зберігання. Як показує аналіз виробництва та реалізації бульб в індивідуальному секторі, вони не завжди конкурентоспроможні. Врожайність рідко перевищує 11 центнерів з га. (У Голландії, наприклад, може досягати і 40!). Адже ми маємо дуже серйозний науковий потенціал. Питаннями розведення цієї важливої культури займається Інститут картоплярства Української академії аграрних наук, що має 20 опорних пунктів по країні, а також Поліська дослідна станція та 5 дослідних господарств. Звичайно, в Болівії вирощується понад 1300 сортів картоплі, в Перу - більше 4000, а в Україні - трохи більше 50 сортів. Тим не менше, вітчизняні розробки та наявні наукові кадри цілком могли б стати базою відродження галузі.

Звичайно, це неможливо без цілеспрямованої державної підтримки.

Программа підтримки галузі має бути, на мій погляд, розроблена в масштабах всієї України, до того ж на тривалий період. Існує науковий потенціал, накопичений величезний досвід, а головне - є все зростаючий попит на продукцію картоплярства в усьому світі. Розвиток цієї галузі при всемірної державної підтримки - один з реальних шляхів виходу з кризи


Додатки

мал. Збір та зберігання картоплі


Комбайн картофелеуборочный  AVR Spirit 8200

мал. Збір та зберігання картоплі

Самоходный бункерный картофельный комбайн AVR Puma                       







Информация 







© Центральная Научная Библиотека