Реферат: Макроелементи P, K, S, Cl, Ca, Mg, Na, Fe
Макроелементи P, K, S, Cl, Ca, Mg, Na, Fe
Реферат
Міністерство охорони здоров‘я
Живі організми містять майже всі відомі у природі хімічні
елементи, дні з них виявлено як обов‘язкова в усіх без винятку організмх, інші
– властиві тільки окремим видам і тому трапляються рідко. У живих організмах у найбільшій кількості
присутні 4 елементи: кисень, вуглець, водень, азот. Це так звані органічні
елементи (на їхню частину припадає майже 98% хімічного вмісту клітини).
Наступну групу складають мікроелементи – фосфор, калій, сірка, хлор, кальцій,
залізо, сумарна частка яких становить до 1,9%. Інші хімічні елементи (понад
50) належать до мікроелементів (йод, кобальт, марганець, мідь, молібден, цинк).
Ще менше в клітині ультрамікроелементів (свинцю, брому, срібла, золота тощо).
Усі хімічні елементи, що містяться в клітині входять до складу органічних і неорганічних
сполук або перебувають у вигляді іонів.
Вміст у клітині та значення для організму макроелементів.
Елемент |
Вміст маси клітин, % |
Значення |
Фосфор (Р) |
0,2-1,0 |
Входить до складу кісток,
білків, нуклеїнових кислот, АТФ. |
Калій (К) |
0,15-0,4 |
Основний позитивно заряджений
іон в організмі. |
Сірка (сульфур, S) |
0,15-0,2 |
Входить до складу білків та
інших біомолекул |
Хлор (Cl) |
0,05-0,1 |
Негативно заряджений іон в
організмі |
Кальцій (Са) |
0,04-2,0 |
Основний компонент кісток і
черепашок, бере участь у реалізації метаболічних процесів. |
Магній (Mg) |
0,02-0,03 |
Активує діяльність ферментів,
структурний компонент хлорофілу. |
Магній (Mg) |
0,02-0,03 |
Головний внутрішньо-клітинний
позитивно заряджений іон |
Залізо (Ферум, Fe) |
0,01-0,015 |
Входить до складу багатьох
біомолекул у тому числі гемоглобіну. |
Фосфор (Р).
Входить в склад важливих біогенних сполук: нуклеотидів,
нуклеїнових кислот, фосфоліпідів, ряду вітамінів. Бере участь в різних метаболічних процесах
і відіграє важливу роль в життєдіяльності всіх живих організмів. Вміст фосфору
в крові є одним із важливих показників складу мінерального обміну і одним із
основних діагностичних при знаків ряду захворювань і патологічних станів, таких
як рахіт, спазмофілія, гіпопаратиреоз, гіперпаратериоз, синдром
Лейвуда-Олбрайта.
В тілі людини знаходиться приблизно 1% фосфору, але в переносі на
суху вагу – 2,5%. Приблизно 80-87% всього фосфору, який є в організмі людини,
знаходиться в скелеті, близько 0,2% - в крові.
В живих організмах фосфор п‘ятивалентний і входить головним чином
в склад фосфатів і в меншій степені – в склад піро- і полі фосфатів.
Велика кількість фосфору міститься в апатиті (фтор фосфаті
кальцію) зубів. Розчин фосфору в організмі входить в склад неорганічних
речовин (фосфати калію і натрію) і деяких органічних сполук.
Найціннішими джерелами легко засвоюваного фосфору є яйця (особливо
жовток), печінка, м‘ясо, молоко, сир, боби, горох.
З точки зору клінічного дослідження важливим є визначення фосфору
в крові і сечі в крові розрізняють 2 фракції фосфору: кислотно розчинний фосфор
і кислотно нерозчинний.
В медичній практиці препарати фосфору мають органічне призначення.
Для практичних цілей використовують препарати, які доставляють в організм
фосфор або полегшують його доставку. Інколи достатнім є введення в харчовий
режим продуктів з високим вмістом фосфору, наприклад риби. Серед препаратів
фосфору розповсюдженими є аденозинтрифосфорна кислота, фітин, кальцій,
гліцерофосфат. Таблетки: “Фітоферролактол”, “Церебро-лецітин”, “Ліпоцеребрин”.
Препарати фосфору в малих дозах посилюють ріст і розвиток
кісткової тканини, стимулюють кровообіг, гальмують окисні процеси, беруть
участь в обміні речовин.
Калій (К).
Відноситься
до основних внутрішньо-клітинних катіонів, бере участь у ряді життєво важливих
процесів. Деякі сполуки калію використовують в хімікофармакологічниій
промисловості і в медицині. Солі калію широко використовують в вигляді добрив.
В організмі людини вміст калію становить 160-250г. Він міняється в залежності
від віку, статі. В великих кількостях калій знаходиться в рослинних продуктах,
особливо в абрикосах, персиках, апельсинах, бананах, ананасах, картоплі,
помідорах, капусті, моркві.
Як препарати каляю в медицині використовуються органічні (калій
ацетат, калій аспоролінат, калій оротат) і неорганічні (калій хлорид), солі
калію.
Вони підтримують водний баланс, розподіл води, соматичний тиск,
кислотно-лужну рівновагу, збудливість м‘язевої і нервової тканин.
Сірка (сульфур, S).
Відноситься
до біогенних органічних елементів, постійно входить в склад живих організмів і
відіграє важливу роль в обміні речовин. В медицині сірка використовується як
лікарський препарат, а в сільському господарстві – для боротьби з шкідниками і
хворобами рослин. У людин і тварин особливо багато сірки міститься в кератині
волосся, і шерсті, в тканинах нервової системи, хрящах, кістках.
В організмі людини сірка поступає з їжею. В процесі обміну речовин
вона переходить в більш оскислену форму, кінцевими продуктами цього процесу є
сульфати, які в печінці знезаражують токсичні продукти метаболізму – феноли. Із
організму сірка виводиться з сечею і калом.
До препаратів, які використовуються в медичній практиці відносять
лікарські засоби, які містять елементарну сірку, яка сама по собі в
фармакологічному відношенні практично неактивна. Однак при взаємодії елементарної
сірки з деякими органічними речовинами в організмі утворюються сполуки, які
володіють фармакологічним ефектом.
В якості препаратів сірки використовують очищену і осаджену сірку.
Для зовнішнього вживання випускають очищену сірку, наприклад сірко-карталанна,
пасту сірко-цинко-карталонну.
Хлор (Cl).
Іони хлору беруть участь у регуляції водно сольового обміну в
організмі, відіграє важливу роль в процесі транспорту іонів через біологічні
мембрани і в утворенні біоелектричних потенціалів.
Газоподібний хлор або хімічні сполуки, які містять хлор в активній
формі, використовують для беззараження питної води. Сам хлор і
багатохлоровмісні сполуки токсичні. Добова потреба людини в іонах хлору
становить приблизно 215 ммоль. Основним джерелом постування хлору з іжею є
харчова сіль. Виділення хлору. Виділення хлору з організму відбувається з сечею
і потом.
В медичній практиці препарати хлору використовують як дезинфікуючі
і антисептичні засоби. В якості таких засобів використовується хлороактивні
сполуки і хлоровмісні: хлорну воду, гіпохлориди калію, літію, хлоропрохідні
ізоціанорової кислоти і її солі. В якості антисептиків використовують
антиформін, алоромін Б, пантоцид, хлорне вапно.
Кальцій (Са).
Володіє високою біологічною активністю, є основним структурним компонентом
кісток скелета і зубів тварин і людини, а також важливим компонентом системи
згортання крові.
Кальцій є незмінним елементом в харчуванні людини. Сполуки кальцію
укріплюють захисні сили організму і підвищують йогоо стійкість до зовнішніх
факторів і інфекцій.
Вміст кальцію в організмі дорослої людини становить близько 20г на
1 кг ваги людини. Основна частка знаходиться в кістковій і хрящовій тканинах і
в зубах. При гострій його недостатності (тетанія, спазмофілія) препарати
кальцію використовують в комбінації з ПТГ, при хронічній недостатності кальцію
(рахіт, остеоміляція) – з вітаміном Д.
Недостатність може виникнути при великому його розході (ріст,
лактація, вагітність), а також при харчовому розладі з недостатньою кількістю
кальцію (картопля, хліб, м‘ясо). В цих умовах препарати кальцію приймаються
профілактично або додаються в харчові продукти. В зв‘язку з цим, що кальцій
бере участь в обміні речовин в кістковій тканині і зубах, його приймають для
покращення зрощення переломів, профілактики карієсу.
Кальцій хлорид, кальцій глюконат, кальцій лактат, кальцій
гліцерофосфат.
Магній (Mg).
Магній є одним із важливих біоелементів, служить активатором
багатьох ферментативних процесів (регулює реакції фосфорного обміну, гліколізу,
багато етапів синтезу білків, жирних кислот і ліпідів, синтез і розпад
нуклеїнових кислот); потрібний для нормального функціонування нервової і
м‘язевої тканин. Сполуки
магнію, а особливо його солі, використовуються в медицині у вигляді лікарських
препаратів.
В
організмі здорової людини міститься близько 20 г магнію. Половина знаходиться в
кістках, 1/3 – в м‘язах, решта – в біологічних рідинах, особливо в крові.
Добова потреба магнію становить приблизно 300 мг і повністю
задовольняється за рахунок продуктів харчування.
В залежності від розчинності в воді лікарські препарати магнію
ділять на 2 групи: добре розчинні (магній сульфат, магній тіосульфат, магній
аскорбінат) і практично нерозчинні (магній карбонат, магній трисилікат).
На ЦНС препарати магнію добре розчинної групи діють пригнічено,
викликаючи снодійний, наркотичний і протисудорожний ефект. На серцево-судинну
систему препарати магію викликають гіпотензійний ефект. Також зменшують
протиударний і хвилинний об‘єм серця, пригнічують дихання, знижують тонус
скелетної мускулатури. Ці ефекти проявляються при парантеральному введенні.
Препарати магнію практично нерозчинні в воді призначаються в
основному для прийому в середину. Токсична дія препаратів проявляється
пригніченням ЦНС і дихання, зниженням АТ і тонуса скелетної мускулатури.
Натрій (Na).
Один із основних катіонів живих організмів, необхідних для
здійснення життєво важливих функцій. Натрій відіграє важливу роль в іонному балансі внутрішнього
середовища живого організму. Впливає на стан м‘язевої і серцево-судинної
систем. В тілі людини знаходиться у всіх тканинах, в основному в іонізованих
формах. В медицині використовують хлорид натрію, натрію гідрокарбонат.
Залізо (Ферум, Fe).
Входить
в склад дихальних пігментів, бере участь в переносі кисню до тканин в організмі
тварин і людини, стимулює функцію кровотворних органів. В якості лікарського
засобу приймається при анемічних і деяких інших патологічних станах.
Організм дорослої людини містить в середньому 4-5 г феруму, з них
близько 70% знаходиться в складі гемоглобіну. Залізо, існуюче в плазмі крові, є
транспортною формою заліза, яке зв‘язане з білком трансферином. Вміст заліза в
плазмі крові підпорядкований добовим коливанням – він знижується в другій
половині дня, обмін заліза в організмі багато в чому залежить від нормального
функціонування печінки. Покази до приймання заліза є залізодефіцитні анемії
різної етиології (анемії від крововтрат, хлороз, анемії вагітних), які
проходять з пониженим вмістом заліза в крові, а також стан латентного
безсимптомного дефіциту заліза зустрічається у 20-30% практично здорових жінок.
Препарати заліза можуть бути рекомендовані при довгому внутрішньо
судинному гемолізі, супроводжуючому постійною втратою заліза, яке виводиться з
сечею, при захворюваннях системи крові, складних кровотеч, з розвитком
вторинної недостатності заліза.
Основними джерелами заліза в харчових продуктах є продукти
тваринного походження (м‘ясо, риба, печінка). Серед препаратів заліза найбільше
застосування отримали: залізо гліцерофосфат, залізо лактат, ферітал, заліза
закисного сульфат, таблетки “Гемостимулін”.
Список литературы
Загальна біологія.
М.Є. Кучеренко, Ю.Г. Верес, П.І. Балан. Фармакологія.
В.П. Западню, М.О. Гарбарець. Медична енциклопедія.