Курсовая работа: Планування тваринництва ВАТ "Зелений Гай"

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Коротка організаційно – економічна характеристика підприємства

1.1.     Місцезнаходження, спеціалізація та організаційна структура

1.2.     Виробничий потенціал і ефективність його використання

Розділ 2. Сучасний стан і тенденції розвитку галузі

2.1. Значення і роль галузі в економіці підприємства

2.2. Динаміка поголів’я і структура стада

2.3. Відтворення стада

2.4. Собівартість і рентабельність виробництва продукції

2.5. Аналіз процесів годівлі і утримання

Розділ 3. Обґрунтування виробничої програми галузі

3.1. Планування потреби в робочій силі і фонду оплати праці

3.2.Планування собівартості й рентабельності продукції

3.3. Планування свинарства

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Вступ

До складу продукції тваринництва у натуральному вираженні входить продукція, яку дістали в результаті нормальної життєдіяльності сільськогосподарських тварин (молоко, вовна, яйця, мед), і продукція вирощування тварин (приплід, приріст молодняка тварин і приріст тварин на відгодівлі і нагулі). Продукцію забою тварин (м'ясо, сало, шкіру), а також продукти первинної переробки натуральних продуктів тваринництва (масло, сир, сметана) не включають до складу продукції тваринництва.

Основне призначення м’ясного скотарства, свинарства, вівчарства і птахівництва полягає у вирощуванні худоби й птиці для забою на м'ясо.

Облік обсягу виробництва м’яса статистикою тваринництва дає змогу оцінити внесок кожного господарства у виробництво м’яса.

Розмір виробництва кожного виду продукції тваринництва в натуральному вираженні визначають окремо. Показники виробництва окремих продуктів тваринництва, як правило, не підсумовують.

Основними показниками обсягу виробництва продукції тваринництва, яку одержали в результаті нормальної життєдіяльності тварин, є валовий надій молока, валовий настриг вовни, валовий збір яєць. Валове виробництво цих продуктів залежить від кількості худоби і птиці та рівня їхньої продуктивності.

Данні про кількість і склад поголів’я сільськогосподарських тварин мають важливе значення для оцінки стану й розвитку тваринництва, характеристики процесу відтворення їх і продуктивності, визначення розмірів окремих видів продукції тваринництва та його виробничого напряму.

Облік кількості тварин здійснюють диференційовано за видами, віком і статтю, господарським призначенням і виробничо-економічним призначенням, породами.

До основних видів сільськогосподарських тварин відносять велику рогату худобу, свиней, овець, кіз і коней. Окремо здійснюють облік птиці, кролів, хутрових звірів, бджіл, риб.

За віком всі види сільськогосподарських тварин поділяють на дві основні групи: дорослі тварини і молодняк. Дорослих тварин поділяють на основне стадо, кастровану продуктивну і робочу худобу, дорослі тварини на відгодівлі та нагулі.

До основного стада включають маточне поголів’я і самців-плідників. До маточного відносять дорослих маток, від яких одержано приплід, і тих, які досягли зрілого віку, хоч і не давали приплоду.

Молодняк поділяють на ремонтний, призначений для поповнення основного стада, молодняк на відгодівлі та нагулі і молодшого віку. В свою чергу, кожну групу молодняка поділяють за статтю і віком. Розподіл за віком здійснюють за числом років, що виповнилися. Для тварин, які швидко розвиваються вікові інтервали визначають в місяцях.

За господарським використанням сільськогосподарських тварин поділяють на дві групи: продуктивних, від яких продають продукцію (м'ясо, молоко, вовну); робочу худобу, яку використовують як тяглову силу. В окрему групу виділяють тварин на відгодівлі і нагулі.

За виробничо-економічним призначенням сільськогосподарських тварин відносять до основних і оборотних фондів залежно від того, які функції в момент обліку вони виконують у виробничому процесі. Доросла продуктивна і робоча худоба є засобом праці і належить до основних фондів, а молодняк тварин і тварини на відгодівлі становлять незавершене виробництво і відносять до оборотних фондів. До них відносять дрібні тварини (птиця, кролі, бджоли) незалежно від віку.

За породами все поголів’я сільськогосподарських тварин поділяють на породних і безпородних.

Розділ 1. Коротка організаційно – економічна характеристика підприємства

1.1.     Місцезнаходження, спеціалізація та організаційна структура

Необхідність оцінки природноекономічних умов пояснюється тим, що земля в сільськогосподарському виробництві є основним засобом виробництва. Від результатів її використання та природних умов залежатиме виробнича діяльність підприємств. Тому необхідно систематично аналізувати природноекономічні умови.

Джерелами аналізу ґрунтово-кліматичних умов є ґрунтовий нарис, а також дані ґрунтово-кліматичних довідників. Допоміжними є дані агрохімічних лабораторій і місцевих метеостанцій.

При оцінці природно-кліматичних умов використовується прийом текстового описання.

Природні умови підприємства характеризуються:

-           кліматом, під яким розуміють багаторічний режим погоди даної місцевості, зокрема: атмосферний тиск, вологість, температура повітря, частота снігу, дощу, граду, туману та ін.;

-           ґрунтами підприємства, які вивчаються в розрізі бригад, сівозмін;

-           рельєфом території підприємства, який може бути рівнинний, горластий, хвилястий, що впливає на способи обробітку ґрунту, швидкість руху агрегату, а отже, й продуктивність техніки.

Вивчивши природно-кліматичні умови підприємства, приходимо до висновку, що вони є сприятливими для вирощування плодів, овочів та винограду.

Організаційно-виробнича структура підприємства залежатиме від його розмірів, кількості населених пунктів. Для великих підприємств більш оправданою буде 3-ступінчата організаційно-виробнича структура, а невеликих 2-ступінчата.

ВАТ „Зелений Гай” розташований на лівому березі річки Південний Буг у північно-західній частині Миколаївської області і в 2км від м. Вознесенська і в 95 км від обласного центру – м. Миколаїв.

Транспортне сполучення залізничною станцією Вознесенськ, розташоване в 3км, здійснюється по залізниці, з обласним центром – по асфальтованому шосе.

Територія ВАТ „Зелений Гай” знаходиться у центральній частині південно-західного степу України – в помірно-континентальному кліматі. Клімат даного району характеризується відносно високою температурою влітку і порівняно низькою температурою взимку з частими відлигами, невеликою кількістю опадів. Середньорічна температура повітря взимку -20 – 23 С, влітку - +37,6 С. Кількість без морозних днів 220 – 240. Середня дата першого осіннього заморозку 25 листопада. Найраніше заморозок 15 листопада. Пізні весні заморозки 15 квітня. Найпізніші весняні заморозки 20 квітня. Виходячи з наведених даних можна стверджувати, що кількість днів з відповідною кількістю тепла цілком достатньо для росту і розвитку всіх районованих культур і багаторічних насаджень. Кількість опадів за рік складає 432 мм. Розподілення їх на протязі року по місяцях нерівномірне. Кількість опадів за вегетаційний період (квітень – жовтень) в середньому дорівнює 282 мм. Найбільша їх кількість випадає в квітні – липні і опади носять характер зливних дощів. Найменша їх кількість випадає взимку у вигляді снігу. Висота снігового покрову не перевищує 3-4 см.

Переважне направлення гарячих вітрів південне та східне носить характер суховіїв, утворюючи куряві бурі, які приносять шкоду особливо винограду.

Земельний масив товариства розташований у проймі річки Південний Буг, яка складається з трьох терас. Перша проймена тераса являє собою рівнину з великою кількістю мезо-мікровпадин, в яких ґрунтова вода знаходиться близько від поверхні; ґрунти цієї тераси відносяться до четвертої лугово-наносної солонцюватої агровиробничої групи. Перехід до другої піщаної тераси відбувається різко. На межі переходу від пройденої тераси є вузька лінія пониження, де ґрунтові води часто виходять на поверхню. Частина цієї тераси, яка розташована ближче до третьої дерново-піщаної і п’ятої лугово-болотної агровиробничої мікрорельєфом. Ґрунтове покриття третьої тераси представлене звичайним та піщаним чорноземами, які відносяться до першої і третьої агровиробничої групи.

Джерелом зрошення являється річка Південний Буг, на березі якої побудована насосна станція, падаюча воду для зрошення.

Організаційно-виробнича структура підприємства залежить від його розмірів, кількості населених пунктів. Організаційно-виробнича структура ВАТ „Зелений Гай” Вознесенського району трьохступенева. В господарстві є три відділення: одне – на центральній садибі; друге – на с. Пряме; третє – на Бурських хуторах.

На центральній садибі є дитячий садочок, будинок культури, медпункт, холодильники, вин завод, автопарк, рем майстерня.

На першому відділенні розташовані – молочнотоварна ферма; ферма по відгодівлі ВРХ, свині; бригади садівництва і виноградарства, багаторічних насаджень. На другому відділенні – рільничі бригади; бригади садівництва і виноградарства. На третьому – бригади садівництва і бригади ягідників.

1.2.     Виробничий потенціал і ефективність його використання

Для оцінки розміру господарства використовують ряд показників: основний – обсяг виробництва продукції; допоміжні – площа закріплених земель, кількість працюючих, вартість основних виробничих фондів, поголів’я худоби. В умовах економічного спаду на багатьох підприємствах спостерігається скорочення розмірів підприємства по обсягу валової і товарної продукції. А в результаті процесу герметизації, розукрупнення може скорочуватись і площа земельних угідь. Одночасно зменшуються енергетичні ресурси, так як тривалий час підприємство не має можливості придбати нову техніку, не будує виробничих приміщень.

Основними методами, які дають змогу оцінити розмір господарства і його вплив на результатні показники, є методи порівняння, розрахунковий, групування, кореляційно-регресивний і лінійного програмування.

Таблиця 1.1.

Визначення розміру виробництва в ВАТ „Зелений Гай” Вознесенського району.

З даних таблиці видно, що в 2006р. вартість валової продукції збільшилася на 1,35%. За рахунок цього збільшилася грошова виручка на 1,75%. Чисельність працюючих в господарстві за останній рік зросла. Розширили площі під сільськогосподарськими угіддями. Проаналізувавши данні бачимо, що значно зменшилося поголів’я худоби.

Роздивимося структуру товарної продукції  в ВАТ „Зелений Гай”.

Таблиця 1.2.

Структура товарної продукції в ВАТ „Зелений Гай” Вознесенського району.

Проаналізувавши данні таблиці бачимо, що питома вага виручки від реалізації продукції рослинництва складає 75,5%, а тваринництва –24,5%. Це говорить про те, що  господарство в основному реалізує продукцію рослинництва. Але якщо взяти данні по всьому господарству, то бачимо, що найбільше реалізується промислової продукції. Так як в ВАТ „Зелений Гай” є вин завод, то більша частина продукції іде на переробку, а потім її реалізовують.

Для оцінки розміру ресурсного потенціалу ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району розглянемо його у вартісному вигляді.

Таблиця 1.3.

Ресурсний потенціал ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району.

Оцінив ресурсний потенціал,  пришли до висновку, що на підприємстві за рік відбулося зростання оборотних засобів та зменшення основних засобів і трудових ресурсів.

Діяльність підприємства можна оцінити по основним результативним показникам.

Таблиця 1.4.

Аналіз основних результативних показників діяльності підприємства.

В 2005 році в господарстві значно зросла продуктивність праці. Також простежується зростання виручки. Вона покриває всі затрати на виробництво та реалізацію продукції, тому ВАТ “Зелений Гай” отримує прибутки. І цей прибуток за аналізуємий період зріс на 361,5%.

Головним шляхом збільшення виробництва продукції рослинництва в сучасних умовах є інтенсивний, тобто за рахунок підвищення врожайності сільськогосподарських культур. Сільськогосподарські підприємства не мають можливості розширяти посівні площі, бо вони зайняті тією чи іншою культурою, розширення площ під даною культурою може здійснюватися за рахунок її скорочення під іншою.

Розділ 2. Сучасний стан і тенденції розвитку галузі

2.1. Значення і роль галузі в економіці підприємства

Розрахуємо показники питомої ваги обсягів виробництва продукції і кількості тварин у загальному обсязі продукції тваринництва і умовному поголів’ї худоби та птиці (табл. 2.1.).

Таблиця 2.1.

Склад та структура галузі тваринництва в ВАТ «Зелений Гай» за 2006 рік

Виходячи з даних таблиці бачимо, що найбільшу питому вагу в господарстві займає велика рогата худоба – 72,2%. В господарстві також є свині, але їх не так уже і багато, лише 99 голів. З них 10 свиноматок, яких підприємство утримує для подальшого розведення свиней. З даних господарства ми можемо побачити, що господарство виділило кошти та недавно закупило свиноматок. Від цих свиноматок вже було отримано приплід – 89 голів, які знаходяться на вирощуванні та відгодівлі. ВАТ «Зелений Гай» вирішило, що утримувати свиней їм буде вигідно тому, що на цьому підприємстві продукція для годування тварин вирощується на полях власного господарства.

2.2. Динаміка поголів’я і структура стада

Проаналізуємо дані про поголів’я і структуру стада худоби в динаміці за останні 3 роки. Для цього скористаємося таблицею 2.2.

Таблиця 2.2.

Поголів’я і структура стада свиней в ВАТ «Зелений Гай» за 3 роки

Виходячи з даних таблиці ми бачимо, що в структурі поголів’я свиней велике місце займають молоді поросята. Було заплановано отримати приплоду в 2006 році 70 голів, а отримали 89 голів. Це і спричинило ріст структури поголів’я свиней. Також ми бачимо, що підприємства не відбраковує свиноматок. На протязі трьох років їх кількість не зросла і не зменшилася.

2.3. Відтворення стада

Для розкриття цього питання встановимо виконання плану по виходу поголів’я свиней. Для цього побудуємо таблицю 2.3.

Таблиця 2.3.

Виконання плану по виходу поголів’я свиней в ВАТ «Зелений Гай»

З даних таблиці, робимо висновок, що в віковій групі до 1 року відбувалися зміни на 31 голову свиней. Це пояснюється тим, що на протязі року народилося ще 31 порося. 10 голів свиней на початок року було на фермі в групі від 2 до 3 років, але на кінець року їх перевели вже в іншу статеву групу.

2.4. Собівартість і рентабельність виробництва продукції

Таблиця 2.4.

Структура собівартості продукції тваринництва в ВАТ «Зелений Гай»

В ході розробки цієї таблиці ми побачило, що собівартість 1ц молока фактично склала 70,44 грн, а планувалося 54,44 грн. В 2006 році собівартість склала – 50,52 грн, вона нижча, ніж у 2005 році. Зросла собівартість у 2005 році тому, що зросла заробітна плата обслуговуючого персоналу, а ціна на молоко осталася на тому ж рівні, зросла кількість використаних кормів, зросли витрати на обслуговування тварин машинами, т.як потрібно було провести ремонтні роботи.

Таблиця 2.5.

Структура собівартості приросту молодняка ВРХ

2.5. Аналіз процесів годівлі і утримання

Важливим фактором ефективного функціонування будь-якої галузі тваринництва є кормо виробництво. У зв’язку з цим розглянемо склад і структуру посівних площ.

Таблиця 2.6.

Динаміка і структура землекористування в ВАТ „Зелений Гай” Вознесенського району.

З наведених даних видно, що земельна площа за останні 3 роки не змінилася. А площа під сільгоспугіддями кожен рік змінюється за рахунок збільшення площ під багаторічними насадженнями.

Ефективність використання землі визначатиметься декількома показниками. Виробництво валової продукції на 1га земельних угідь характеризує економічну цінність землі як основного засобу виробництва в цілому. Вартість валового і чистого доходу характеризує відносну цінність землі, тобто в порівнянні з затратами; урожайність характеризує ефективність використання землі під окремими культурами. В підметі таблиці при цьому перелічуються названі показники, а в присудку порівнюються планові дані з фактичними.

Таблиця 2.7

Показники ефективності використання земельних угідь в ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району.

Крім цих показників, можуть розраховуватись додатково і показники обаягу виробництва продукції тваринництва на 100га земельних угідь, які залежатимуть від щільності поголів”я на 100га та продуктивності худоби.

Зіставивши ці показники, виявлено, що в порівнянні з планом ефективність землі не погіршилась.

Розділ 3. Обґрунтування виробничої програми галузі

3.1. Планування потреби в робочій силі і фонду оплати праці

Для того, щоб розраховувати плановій фонд оплати праці працівників галузі, скористаємося нормами обслуговування тварин, тарифними ставками, нормативами доплат.

Таблиця 3.1.

Розрахунок в робочій силі в 2006 році

Проаналізуємо таблицю 3.1. В тваринництві задіяно 528 робочих, з них на основному місці роботи працюють 449 чоловік і 79 чоловік їх підміняють. Ці люди працюють на контрактній основі. Підсобні робочі потрібні для того, щоб дивитися за належним станом приміщення в якому знаходяться тварини та своєчасним годуванням тварин. Їх на підприємстві 104 чоловіка. На підприємстві 1 скотник, який працює на забою тварин, тому у нього річний фонд оплати праці становить таку маленьку суму.

3.2.Планування собівартості й рентабельності продукції

Таблиця 3.2.

Структура собівартості продукції тваринництва в ВАТ «Зелений Гай»

В ході розробки цієї таблиці ми побачило, що собівартість 1ц молока фактично склала 70,44 грн, а планувалося 54,44 грн. В 2006 році собівартість склала – 50,52 грн, вона нижча, ніж у 2005 році. Зросла собівартість у 2005 році тому, що зросла заробітна плата обслуговуючого персоналу, а ціна на молоко осталася на тому ж рівні, зросла кількість використаних кормів, зросли витрати на обслуговування тварин машинами, т.як потрібно було провести ремонтні роботи.

Таблиця 3.3.

Структура собівартості приросту молодняка ВРХ

3.3. Планування свинарства

Таблиця 3.4.

Планування приплоду свиней за 2006 рік

На основі поданих нам даних в завданні до курсового проекту ми розрахували скільки запланувало підприємство тримати тварин на кінець 2006 року. Ми бачимо, що на початок року було заплановано закупити 2 свиноматки, з розрахунком того, що одну заб’ють на м'ясо, тому що від неї не отримують достатньої кількості приплоду. На кінець року в нашому підприємстві запланували отримати 64 свині на вирощуванні та відгодівлі, а отримали більше на 25, ніж очікували. А ось з основними свиноматками вийшло трошки інакше. Очікували, що їх під кінець року збільшиться на 9 голів, але кількість свиноматок залишилася 10 голів, так як було на початок року.

Висновок

Ми розглянули дані по тваринництву ВАТ «Зелений Гай» і спланували приріст свинарства у господарстві. Природно-кліматичні умови сприятливі для вирощування кормових культур, які нам необхідні для годування тварин. Наше господарство спроможне саме вирощувати корми для тварин, які знаходяться на утримуванні на підприємстві. Підприємство виплачує гідну заробітну плату і тому на ньому працює багато постійних працівників. В кадрах великої текучості не просліджується. Саме підприємство прибуткове. Основний прибуток воно одержує від реалізації основної продукції – плоди, ягоди та виноград, але також вони реалізують яйця, молоко. Також їхня продукція поступає в їх власну столову, де годують всіх працюючих по низьким цінам, також на їхньої території знаходиться дитячий садочок, який теж снабжають продукцією ВАТ «Зелений Гай». Продукція свинарства в основному використовується у власних цілях.

Досліджуване господарство – ВАТ “Зелений Гай” за своїми розмірами є одним з найбільших господарств району. Вартість валової продукції якою у порівняльних цінах 2005 склала у 2006 5 млн. 391 тис.грн., що в 2,5 разів більше середнього районного показника серед господарств з колективною формою господарювання. Організаційно-виробнича структура ВАТ “Зелений Гай” Вознесенського району трьохступенева. Досліджуване господарство спеціалізується на виробництві промислової продукції, яка займає в структурі виручки 86,0%. У сільськогосподарському виробництві найбільшу питому вагу займають плоди (56,6%). Господарство забезпечене земельними, трудовими ресурсами і основними виробничими засобами, які зношені на 58%. Господарство отримує прибутки, які мають тенденцію до збільшення.

Список використаних джерел

1.         Андрієнко М.В., Роман І.С. Малопоширені ягідні і плодові культури. – Урожай, 1991. – 166с.

2.         Антоненко Л.А. Снижение энергоемкости продукции растениеводства. //Экономика 1997. - №2. – с.49-52.

3.         А.Г.Богатов. Основні тенденції виробництва та реалізації плодів //Вісник аграрної науки Причорномор”я. – 2000. №2 (9). – с.86-89.

4.         Бурмистров А.Д. Ягодные культуры. – М.: Агропромиздат, 1925. – с.270.

5.         Варламов Ч.П., Четвертаков А.В. Механизация уборки и товарной обработки фруктов. – М.: Колос, 1984. – 285с.

6.         Велков В. Обрезка плодових деревьев: Перевод с болгарского. – М.: Колос, 1969. – 271с.

7.         Власюк С.Г. Слива та алича. – К.: Урожай, 1985. – 150с.

8.         Глебова А.И., Мандрыкина В.И. Смородина. – М.: Россельхозиздат, 1944. – 8с.

9.         Денисюк О.Л., Федченкова Г.О. Абрикос. – К.: Урожай, 1977. – 76с.

10.        Зелинская Е.А., Шепельская А.Г. Основы питания и удобрения плодовых деревьев. – К.: Урожай, 1973. – 283с.

11.        Интенсивное садоводство на юге Украины. /Сост. В.М. Якушев – Симферополь: Таврия, 1985 – 252с.

12.        Карпейчук Г.К. Частное плодоводство. – К.: Вища школа, 1985. – 295с.

13.        Колесников В.А. Частное плодоводство. – М.: Колос, 1973. – 455с.

14.        Коломиец И.А. Преодоление периодичности плодоношения яблони. – К.: Урожай, 1976. – 238с.

15.        Костюк Л.А. Економічна та енергетична оцінка нових сортів яблуні вітчизняної й зарубіжної селекції у насадженнях інтенсивного типу. //Економіка АПК – 2003. - №7. – с.69-72

16.        Куян В.Г. Плодівництво. – К.: Аграрна наука. 1998. – 472с.

17.        Куян В.Г. Агротехніка ягідних культур. – Ужгород: Карпати 1969. – 104с.

18.        Куян В.Г. Інтенсивне плодівництво Полісся УРСР. – К.: УСГА, 1974. – 48с.

19.        Лесик Ф.Л. Біологічні основи і методика вирощування садивного матеріалу плодових культур. – К.: Радянська школа, 1970. – 191с.

20.        Метлицкий З.А. Агротехніка плодових культур. – М.: Колос, 1973. – 519с.

21.        Методика економічної та енергетичної оцінки типів плодовоягідних насаджень, помологічних сортів і результатів технологічних досліджень у садівництві. /За ред. О.М. Шестопаля. – К.: 2002. – 136с.

22.        Муромцев И.А. Активная часть корневой системы плодовых растений. – М.: Колос, 1969. – 245с.

23.        Плодівництво /Під ред. М.В. Андрівина. – К.: Хрещатик, 1992. – ч.1. – 144с.

24.        Плодовый питомник. Пер. с немецкого. /Х. Мюллер, Х. Альберт и др. – М.: Колос, 1978. – 351с.

25.       Попович П.Д. Садівництво на схилах. – К.: Урожай, 1975. – 200с.

26.        Придатність грунтів під сади і ягідники. /П.Д. Попович, В.А. Джамаль, Н.Г. Ольчишина та ін. – К.: Урожай, 1981. – 158с.

27.        Примпшев И.Н. Развитие эффективного плодоовощеводства и виноградарства в Крыму. //Экономика АПК. – 1999. - №11. – с.81-84.

28.        Промышленное садоводство. /Под ред. В.И. Сенина, П.В. Клочко. – К.: Урожай, 1987. – 222с.

29.        Романовська Н.І. Реалізація плодоовочевої продукції громадськими господарствами. //Економіка АПК. – 1997. - №1. – с.83-86.

30.        Романовська Н.І. Визначення вартості плодовоовочевої продукції з урахуванням показників якості. //Економіка АПК. – 1996. - №3. – с.60-62.

31.        Рубин С.С. Содержание и удобрение в интенсивных садах. – М.: Колос, 1983. – 272с.

32.        Рульєв В.А. Перспективи вирощування черешні в Україні. //Економіка АПК. – 2003. - №1. – с.49-53.

33.       Семаш Д.П. Орошение плодового сада. – К.: Урожай, 1975. – 183с.

34.        Симиренко В.Л. Часткове сортознавство плодових рослин. Т1: Яблуня. – К.: Аграрна наука, 1995. – 454с.

35.        Слободянюк Н.І. Ефективність виробництва плодів у спеціалізованих господарствах Вінницької області. //Економіка АПК. – 1994. - №7. – с.50-52.

36.       Слободянюк Н.І. Інтенсифікація плодівництва у державних господарствах Вінничини. //Економіка АПК. – 1998. - №8. – с.52-54

37.        Татаринов А.Н. Садоводство на клопових подвоях. – К.: Урожай, 1988. 205с.

38.        Татаринов А.Н., Зуев В.Ф. Питомник плодовых и ягодных культур. – М.: Россельхозиздат, 1984. – 270с.

39.        Требушенко Є.І. Тривале зберігання плодів. – К.: Урожай, 1992. – 104с.

40.        Трусевич Т.В. Интенсивное плодоводство. – М.: Россельхозиздат, 1978. – 203с.

41.       Трусова Н.В. Методи дослідження та методологічні підходи до оцінки ефективного виробництва продукції садівництва. //Вісник аграрної науки Причорномор”я. – 1999. - №2(7). – с.36-39.

42.        Чендлер У. Плодовый сад. Пер. с анг. – М.: Сельхозиздат, 1960. – 597с.

43.        Шумейко Л.С. Формування ринку овочевництва, садівництва, виноградарства. //Економіка України. – 1990. - №7. – с.67-73.

44.       Шумейко А., Погорілець Є. Ринок фруктів і ягід України. //Економіка України. – 2003. - №10. – с.55-58.

45.        Шестопаль О.М. Відтворення плодових і ягідних насаджень. //Економіка АПК. – 1997. - №2. – с.41-44.

46.        Шурихт Р. Производство плодов: Пер. с нем. – М.: Колос, 1984. – 302с