Проект дільниці по ремонту газової апаратури в автогаражі ВАТ "Нововолинське АТП 10708"

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та

Природокористування

Автотранспортний технікум

"Проект дільниці по ремонту газової апаратури в автогаражі ВАТ "Нововолинське АТП 10708""

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

Пояснювальна записка

Зміст

Вступ

1. Загальний розділ

1.1 Коротка характеристика АТП

1.2 Призначення об'єкту проектування, роботи, які виконуються на ньому

1.3 Технологічний процес у підрозділі

2. Технологічний розділ

2.1 Вибір вихідних даних для розрахунку виробничої програми

2.2 Приведення рухомого складу до однієї (основної) моделі

2.3 Коротка технічна характеристика автомобіля МАЗ-5432

2.4 Розрахунок виробничої програми з ТО і ПР автомобілів

2.5 Розрахунок річних трудомісткостей у підрозділі

2.6 Розрахунок (вибір) річних фондів часу

2.7 Розрахунок кількості працюючих у підрозділі, їх розподіл

2.8 Вибір технологічного обладнання та оснастки

2.9 Розрахунок площі підрозділу

2.10 Правила техніки безпеки на робочих місцях

2.11 Технологічна карта

2.12 Техніко-економічні показники проекту

2.13 Використана література

Вступ

Народне господарство і автомобільний транспорт України починають працювати в нових умовах господарської діяльності, характерними рисами яких є зростання економічної відповідальності і соціального напрямку виробництва, а також відповідальності за шкідливі дії на оточуюче середовище.

Для підвищення ефективності роботи транспорту необхідно прискорити утворення і впровадження передової техніки і технології, поліпшення умов праці і побуту персоналу, підвищувати його класифікацію і зацікавленість в результатах праці, укріпленні матеріальної бази.

Автотранспорт витрачає значну кількість запасних частин, матеріалів, використовує при ТО і ПР різнобічне технологічне обладнання, пристрої, оснастку. Деяке відставання виробничої бази автотранспорту від зростання парку, недостатнє оснащення його засобами механізації, порівняно малі розміри комплексних АТП негативно впливають на технічний стан автомобілів, збільшують потребу в ресурсах і уповільнюють зростання продуктивності праці, ремонтного персоналу.

Виробничо-технічна база перебудовується на принципах централізації, спеціалізації і кооперації ТО і ремонту автомобілів.

Важливим елементом вирішення проблеми управління технічним станом автомобілів є вдосконалення технологічних процесів і організація виробництва ТО і автомобілів, яке включає раціональну структуру інженерно-технічної служби, технологічних процесів, обладнання постів і робочих місць, наукову організацію праці, ремонтних робітників.

1. ЗАГАЛЬНИЙ РОЗДІЛ

1.1 Коротка характеристика підприємства

Відкрите акціонерне товариство "Нововолинське АТП 10708 розміщене в м.Нововолинськ вул.Шахтарська,40 Волинської області.

Автотранспортне підприємство організовано наказом міністра автомобільного транспорту УРСР від 20.03.1976 року і знаходиться у підпорядкуванні Департаменту транспорту України, якому підпорядковане Волинське обласне територіальне управління і координації транспорту, в структуру якого входить дане підприємство.

Автопідприємство є змішане і виконує перевезення народногосподарських вантажів та пасажирів по району, області, Україні, та поза її межами. Площа автопідприємста - 3,8 га, в тому числі з твердим покриттям - 3,3 га. Підприємство загороджено і має одні центральні ворота та двоє запасних.

Будівлі та споруди підприємства; адміністративний корпус з кабінетом для адміністрації, клас з охорони праці та безпеки руху, медичний пункт і каса.

Виробничий корпус, у якому знаходяться дільниці, зони технічного обслуговування і поточного ремонту автомобілів з оглядовими канавами та відповідною оснасткою.

Контрольно-технічний пункт з однією канавою розміщений біля адміністративного корпусу, рядом є диспетчерська.

Матеріально-технічний склад розміщений у протилежній стороні від адміністративного корпусу у кутку автопідприємства. Він має 6 підвальних приміщень для фарби, акумуляторів, кислот та інших матеріалів.

Мийка для автобусів установлена біля річки Турія звідки забирається вода.

Мийка пятищіткова моделі 1126; для мийки вантажних автомобілів відведена заасфальтована площадка, яка обладнана насосом високого тиску 1100 і брандспойтом. Вода після мийки автомобілів поступає в резервуар для очистки і повторного використання.

Автопідприємство обігрівається в зимовий період від своєї котельні, яка працює на газу.

Відділ головного механіка має 8 чоловік, які зайняті обслуговуванням та ремонтом паркового обладнання, електросилового та газового господарства, всіх комунікацій та споруд автопідприємства.

У виробничому корпусі знаходяться такі дільниці та зони; електротехнічна, рядом акумуляторна, мідницька та ковальська разом, шиномонтажна та вулканізаційна також разом біля зони ТО-2, агрегатна, моторна, слюсарна та механічна біля зони ПР, фарбувальна дільниця знаходиться в окремому приміщенні. Зона ТО-1 має дві поточних канави, одна для бусів, друга для вантажних автомобілів. Зони ТО-2 і ПР на шести тупикових канавах.

Інженерно-технічну службу очолює головний інженер, який має у підпорядкуванні виробничий корпус, контрольно-технічний пункт, відділ матеріально-технічного забезпечення, склади, відділ головного механіка.

Службу експлуатації і перевезень очолює начальник експлуатації, а службу безпеки руху і охорони праці очолює начальник який підпорядковується головному інженеру.

Автотранспортні засоби:

Автобуси:

ЛАЗ-695,697 - 26 од.

ЛАЗ-4202 - 8 од.

ПАЗ-3201 - 17 од.

Ікарус - 23 од.

Мерседес-Бенц - 6 од.

ГАЗель-3221 - 4 од.

ГАЗель-32212 - 8 од.

ГАЗель-32213 - 3 од.

Вантажні автомобілі:

КамАЗ-5320 - 27 од.

ЗІЛ-130 - 22 од.

ГАЗ-53А - 18 од.

ГАЗ-3306 - 6 од.

МАЗ-5335 - 17 од.

ЗІЛ-4331 - 6 од.

Легкові автомобілі;

ГАЗ-24 - 2 од.

ГАЗ-3110 - 2 од.

Виробничий персонал:

Водії автобусів - 160чол.

Водії вантажних і легкових автомобілів - 176чол.

Слюсарі з ТО і ПР - 27чол.

Службовці і МОП - 13чол

Інженерно-технічні працівники - 18чол.

У перспективі поповнювати автопідприємство новими автобусами та малотоннажними вантажними автомобілями.

1.2 Призначення об'єкту проектування, роботи, які виконуються на ньому

Робоче місце слюсаря по ремонту газової апаратури призначене для виконання наступних робіт:

1. Перевірка, регулювання, усунення несправностей приладів і деталей газової системи, установка приладів на двигун.

2. Ремонт приладів системи живлення і при необхідності виготовлення м'яких деталей для них.

Перелік і послідовність виконання операцій на робочому місці по ремонту газової апаратури:

- розбирання, мийка і дефекація деталей

- перевірка і відновлення пропускної спроможності жиклерів і розпилювачів

- перевірка і регулювання клапанів 1і 2 ступенів газового редуктора низького тиску

- перевірка і регулювання газового редуктора високого тиску

- перевірка герметичності діафрагми розвантажувального пристрою

- перевірка економайзерного пристрою

- ремонтні роботи

- виготовлення мілких деталей

- збирання, регулювання і випробовування вузлів

1.3 Технологічний процес у підрозділі

Прилади системи живлення, які підлягають ремонту, попередньо піддаються зовнішній мийці і сушці, потім складаються на спеціальний стелаж.

Після розбирання, деталі дифектують, непридатні деталі складаються в контейнер для кольорового металу, придатні і які потребують ремонту повторно миють в гасі і реставрують.

Збирають прилади системи живлення на базі нових деталей, які поступають зі складу і реставрованих на дільниці.

Зібрані прилади регулюють, випробовують і складають на стелажах для готової продукції.

Схема технічного процесу

Визначаємо показник кратності пробігу до ТО-1 до середньодобового пробігу:

Приймаємо n1=13

Уточнюємо періодичність ТО-1:

км

Коригуємо періодичність пробігу до ТО-2:

км

Де L2H = 16000 км

Визначаємо показник кратності пробігу до ТО-2 до пробігу ТО-1:

Прмймаємо n2=4

Уточнюємо періодичність пробігу до ТО-2:

км

Коригуємо пробіг за цикл нових автомобілів, які не пройшли КР:

км

Де Lкрн - нормативний пробіг автомобіля до КР, км;

Lкрн =240000 км

k2 - коефіцієнт корегування нормативу залежно від модифікації рухомого складу та організації його роботи k2 =1

Визначаємо пробіг до КР автомобілів, які раніше пройшли КР:

км

де b =80 - відсоток пробігу автомобілів, які раніше пройшли КР.

Визначаємо середній скорегований пробіг автомобілів у підприємстві за цикл:

де Апр - кількість нових автомобілів з пробігом до капітального ремонту;

Апр - кількість автомобіцлів з пробігом після капітального ремонту.

Апр=Апр · 45%=240· 45%=108

Апр??=Апр-Апр?=240-108=132

Визначаємо показник кратності пробігу за цикл до ТО-2:

км

Приймаємо nk =13

Уточнюємо пробіг автомобілів за цикл:

 км

Коригуємо максимально-допустимий простій автомобіля в ТО і ПР на 1000 км пробігу: dтор=dторнk4ср=0,35•1,12=0,392

де dторн - нормативний простій автомобіля, ТО і ПР на 1000 км пробігу, дн/1000 км;

dторн= 0,35 дн/1000 км;

k4ср - коефіцієнт корегування тривалості простою на ТО і ремонт залежно від пробігу з початку експлуатації автомобілів.

Коефіцієнт k4ср визначаємо за формулою:

де k4H - середній коефіцієнт обліку автомобілів, які не пройшли КР;

k4k - коефіцієнт обліку пробігу автомобілів, які пройшли КР.

Визначаємо плановий простій автомобіля в даному КР:

D кр = 0

Визначаємо простій автомобіля в ТО і ПР за цикл:

дн.

 Визначаємо кількість днів експлуатації автомобіля за цикл:

Визначаємо коефіцієнт технічної готовності авто-підприємства:

Визначаємо коефіцієнт використання автомобілів на підприємстві:

Де Дра - коефіцієнт врахування зниженя використання технічно-справних автомобілів у робочі дні автопідприємства з експлуатаційних причин. кв = 0,96

Визначаємо пробіг автомобілів підприємства за рік:

км

Визначаємо кількість капітальних ремонтів і списань за рік:

Nкрс=Апрккрс=2400,1=24од;

Де ккрс - коефіцієнт планування необхідності КР. ккрс =0,1

Визначаємо кількість сезонних обслуговувань за рік:

Nco=2Aпр =2240=480

Визначаємо кількість ТО-2 за рік:

Визначаємо кількість ТО-1 за рік:

Контрольно діагностичні роботи - невідємна складова частина ТО, тому немає рації робити аналогічні розрахунки виробничої програми за видами діагностики Д-1 і Д-2. Кількість Д-1 і Д-2 дорівнює програмі ТО-1 і ТО-2 відповідно

Визначаємо кількість ЩО за рік:

де кщо - коефіцієнт виконання частоти ЩО; кщо=0,5

Визначаємо кількість СО, які необхідно сумістити з ТО-2:

де іп=2 - число місяців виконання СО за рік;

іr=12 - кількість календарних місяців за рік.

Визначаємо кількість СО, які необхідно сумістити з ТО-1:

Визначаємо добову виробничу програму.

Визначаємо кількість ТО-2 за зміну:

де DP2 - дні роботи зони ТО-2 за рік, дн.

Дні роботи зони обслуговування за рік можна взяти у межах 251-365 залежно від кількості вихідних і святкових днів у році.

Визначаємо кількість ТО-1 за зміну:

Визначаємо кількість ЩО за зміну:

2.5 Розрахунок виробничої програми в трудових показниках

Для розрахунку загальної трудомісткості спочатку визначаємо зкориговану питому трудомісткість для кожного виду обслуговування.

Коригуємо питому трудомісткість ЩО:

люд/год

де - нормативна трудомісткість ЩО, люд. год. =0,45

- коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від модифікації рухомого складу та організації його роботи. =1

- коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості ТО і ПР залежно від кількості обслуговуваних і ремонтованих автомобілів на АТП та кількості технологічно сумісних груп рухомого складу. =1,2

=0,5 - коефіцієнт, який враховує механізацію робіт.

Коригуємо питому трудомісткість ТО-1:

люд/год

де - нормативна трудомісткість ТО-1, люд. год. =3

Коригуємо питому трудомісткість ТО-2:

люд/год

де - нормативна трудомісткість ТО-2, люд. год. =10,9

Визначаємо питому трудомісткість СО:

люд/год

Коригуємо питому трудомісткість ПР:

 люд. год./1000 км.

Де - нормативна трудомісткість ПР, люд. год./1000 км. =3,7

- коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від умов експлуатації.

- коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від природокліматичних умов.

- коефіцієнт коригування нормативу трудомісткості залежно від пробігу автомобілів з початку експлуатації.

Коефіцієнт визначаємо за формулою:

- коефіцієнт визначення трудомісткості для автомобілів, які не пройшли КР.

- коефіцієнт визначення трудомісткості для автомобілів, які пройшли КР.

Визначаємо питому трудомісткість Д-1:

 люд/год.

де - нормативна трудомісткість Д-1, люд. год.

Визначаємо нормативну трудомісткість Д-1.

люд/год.

- коефіцієнт розподілу трудомісткості ТО і ПР за видами робіт.

=10%=0,1

- нормативна трудомісткість ТО-1, люд. год

Визначаємо питому трудомісткість Д-2:

люд/год.

- нормативна трудомісткість Д-2, люд. год.

Визначаємо нормативну трудомісткість Д-2:

люд/год.

де - коефіцієнт розподілу трудомісткості ТО і ПР за видами робіт.

=10%=0,1

- нормативна трудомісткість ТО-2, люд. год.

Визначаємо річну трудомісткість ЩО:

люд/год

Визначаємо річну трудомісткість ТО-1:

люд/год

Визначаємо річну трудомісткість ТО-2: люд/год.

Визначаємо річну трудомісткість СО:

люд/год

Визначаємо річну трудомісткість поточного ремонту:

люд/год

Визначаємо загальну трудомісткість Д-1:

люд/год

Визначаємо загальну трудомісткість Д-2:

люд/год

Визначаємо загальну трудомісткість профілактичних робіт:

Визначаємо виробничу трудомісткість:

люд/год

Визначаємо трудомісткість допоміжних робіт, які складаються з робіт на самообслуговування Тсам підприємства (поточний догляд за будівлями і спорудами, ремонт устаткування та інвентаря) і робіт загально виробничого характеру Тзаг (щоденне забезпечення виробництва автомобілями, запасними частинами, теплом).

люд/год

де - коефіцієнт допоміжних робіт (якщо в АТП до 200 автомобілів, то b=0,3; від 200 до 400 - b=0,25; понад 400 автомобілів - b=0,20.

Визначаємо трудомісткість робіт на самообслуговування підприємства:

люд/год

де 0,4-0,5 - коефіцієнт самообслуговування підприємства.

Визначаємо трудомісткість загальновиробничого характеру:

люд/год

де 0,5-0,6 - коефіцієнт загально-виробничого характеру.

Визначаємо сумарну трудомісткість робіт, що виконується на підприємстві.

люд/год

Виробничі роботи виконуються на робочих постах біля автомобіля і в цехах, де обслуговують і відновлюють деталі і вузли, зняті з автомобіля. Відповідно до цього загальну трудомісткість виробничих робіт поділяють на трудомісткість постових і цехових робіт.

Визначаємо виробничу трудомісткість постових робіт:

де С2, Спр - для постових робіт, що виконуються відповідно при ТО-2 і ПР (середні значення С2=0,8-0,9; Спр=0,4-0,55).

Визначаємо трудомісткість цехових робіт:

Визначаємо трудомісткість виробничих робіт:

Визначаємо річну трудомісткість дільниці:

де в=3-4,5% - доля робіт від виробничої цехової трудомісткості;

в1=3-6%

в2=7-14%

2.6 Розрахунок річних фондів часу

Визначаємо дійсний фонд часу урочого:

- коефіцієнт, який враховує втрати робочого часу за рік по поважних причинах (хвороба, виконання державних обов'язків і інше);

- кількість робочих днів протягом року;

- тривалість робочого дня, год.; = 8 год. - для нормальних умов праці,

- кількість передсвяткових днів, протягом року;

= 1 год. - скорочення зміни у передсвятковий день;

- кількість робочих годин чергової відпустки.

Тривалість основної відпустки встановлена 18 робочих днів для нормальних умов праці;

Визначаємо номінальний річний фонд робочого місця при однозмінній роботі за формулою:

=2004

- кількість святкових днів за рік;

- втрати робочого часу в святковий день.

2.7 Розрахунок кількості робітників на дільниці, їх розподіл

До виробничих робітників належать робітники різних зон і відділень, які безпосередньо виконують роботи з ТО і ремонту рухомого складу . При розрахунку відрізняють технологічно необхідну (явочну) і штатну (списочну) кількість робітників.

Визначаємо технологічно необхідну (явочну) кількість робітників:

де = 1,051,2 - коефіцієнт перевиконання норм виробітку за рахунок впровадження прогресивної організації праці та механізації робіт протягом року;

- річна трудомісткість підрозділу, що проектуємо, люд. год.

Визначаємо штатну кількість робітників:

Розподіл робітників:

Всю роботу виконує 1 робітник.

2.8 Вибір технологічного обладнання і оснащення

При виборі технологічного обладнання необхідно користуватись табелем технологічного обладнання АТП, каталогами, прейскурантами, довідками, типовими проектами робочих місць і дільниць. Вибране обладнання представляють в трьох таблицях. Як наприклад, розглянемо вибір обладнання для шиномонтажної дільниці.

Табл. 8.2.1 Технологічне обладнання:

Табл. 2.8.2 Організаційне оснащення

Табл. 2.8.3 Технологічне оснащення:

2.9 Розрахунок площі

Площу дільниць в залежності від загальної площі встановленої на дільниці обладнання, оснащення і коефіцієнта щільності його розміщення. Враховується площа горизонтальної проекції обладнання.

Якщо, наприклад, обладнання встановлюється на столі, та враховується площа тільки стола.

Якщо більшості дільниць площа знаходиться за формулою:

де - коефіцієнт щільності розміщення обладнання.

З урахування БН і В площу дільниці необхідно округляти з урахуванням відповідності сітки колон і будівельних конструкцій, які виготовляються на заводах з урахуванням кратності будівельному модулю. Враховуючи це , беремо площу дільниці: з кроком колон 6?9м.

2.10 Правила техніки безпеки на дільниці

1. До роботи із ТО і ПР газобалонних автомобілів допускаються особи, які пройшли спеціальну підготовку, і мають посвідчення на право виконання робіт із ТО і ПР газової апаратури.

2. Технічне обладнання для ТО і ПР повинно бути знешкоджено до повної відсутності вуглеводню в пробі повітря транспортних комунікацій.

3. Ремонтувати газову апаратуру безпосередньо на автомобілі дозволяється не спеціальних ділянках ТО і ПР тільки після зниження тиску газу в газопроводах до атмосферного.

4. Під час ремонту забороняється стукати металевими предметами по апаратурі та газопроводах, які знаходяться під тиском.

5. На робочому двигуні на газі дозволяється тільки регулювати частоту обертів колінчастого валу.

6. Ремонтувати газову апаратуру (відкручувати гайки, болти, штуцери.) необхідно обережно, так, щоб не допустити іскроутворення.

7. Під час ремонту газової апаратури безпосередньо на автомобілі забороняється;

7.1 Запускати двигун і працювати при витіканні газу

7.2 Випускати газ із балона поза встановленим для цього місця

7.3 Знімати і ремонтувати апаратуру при наявності в ній газу

7.4 Користуватися несправним інструментом рід час виконання спеціальних робіт

7.5 Перевіряти вогнем герметичність з'єднання

7.6 Регулювати редуктор високого тиску буз зміни тиску газу при виході

7.7 Регулювати і ремонтувати апаратуру при наявності легкозаймистих вантажів, а також людей у кузові чи кабіні автомобіля

7.8 Застосовувати додаткові важелі під час закручування чи відкручування вентилів

7.9 Очищати фарбу із балона, який наповнений газом

7.10 Користуватися промасленими шлангами, скрученими і сплюснутими гумовими трубками.

2.12 Техніко-економічні показники проекту

Таблиця 2.12

2.13 Використана література

1. Шибацький В.Ц. "Основи охорони праці". Підручник м.Львів Афіша 2002р.

2. Карташов В.П. "Технологічне проектування автотранспортних підприємств". Транспорт 1981р.

3. Канарчук В.Є., Лудченко О.А. та ін. "Організація виробничих процесів на транспорті в ринкових умовах". 1999р.

4. Лудченко О.А. "Технічне обслуговування і ремонт автомобілів: організація і управління" Підручник 2004р.

5. Методичні вказівки з виконання технологічного розділу курсового та дипломного проекту спеціальності 5.090240. Рівне 2004р.

6. Методичні вказівки з виконання конструкторського розділу курсового та дипломного проекту спеціальності 5.090240. Рівне 2002р.

7. Напольський Г.М. "Технологічне проектування АТП, СТО". М.Транспорт 1985р.

8. Положення про технічне обслуговування та ремонт дорожніх транспортних засобів автомобільного транспорту України. Мінавтотранс. Київ 1988р.

9. Положення про технічне обслуговування та ремонт рухомого складу автомобільного транспорту. М. Транспорт 1988р.